Пандемія коронавірусу, залежність від влади та намагання заробити на поширенні «джинси» продовжують негативно впливати на якість українських регіональних ЗМІ. Деяким виданням було важко знаходити інформаційні приводи під час локдауну. Однак, січневий моніторинг ІДПО зафіксував і позитивні приклади в роботі місцевих редакцій.

У січні 2021 року Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні провів моніторинг регіональних друкованих та інтернет-медіа у восьми регіонах України: Дніпропетровській, Донецькій, Чернігівській, Львівській, Одеській, Луганській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами. 

В кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих та чотири онлайн-видання, які друкують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні/районі. 

Моніторинг виявив спільні проблеми серед обласних та місцевих роздержавлених масмедіа. Зокрема, йдеться про передруки прес-релізів, відсутність традиції перевіряти інформацію, чітко посилатися на джерела. Звісно, і розміщення «джинси», офіціозу та неналежно маркованої реклами позначається на якості текстів.

Найвищі оцінки за дотримання стандартів в січні 2021 року отримали медіа Львівщини та Полтавщини (як друковані, так і онлайн-ЗМІ), а також мережеві видання Донеччини та Чернігівщини. Найгірші результати – у ЗМІ Одещини та Луганщини. 

Розглянемо ситуацію із дотриманням окремих стандартів

Друковані ЗМІ

Регіональні ЗМІ найгірше дотримувалися стандарту балансу думок, при цьому ситуація в газетах гірша, ніж на сайтах: 0,7 балів (друк) порівняно із 0,8 (онлайн) – із 2 балів максимум. 

Моніторинг відмітив приклади якісних публікацій із поданням широкого спектру думок, коментарів експертів, що підвищували оцінки за стандартом балансу/об’єктивності. З-поміж таких видань «Днепр вечерний», «Експрес» та «Високий замок» (Львів), «Телеграф» (Кременчук).

Одночасно, видання «Кремінщина» та «Попаснянський вісник» (Луганщина) отримали за баланс думок «нуль» балів. Лише у кожному п’ятому матеріалі стандарт дотримано у виданні «Новини Прибужжя» (Львівщина). Ігнорувала баланс думок газета «Одесская жизнь».

Менш проблемними для друкованих видань були стандарти відокремлення фактів від коментарів, достовірності та повноти (1,5, 1,6 та 1,6 бали відповідно). 

Приклади порушень стандарту достовірності зафіксовано у газеті «Деснянська правда» (Чернігівщина). «Пишучи на теми міжнародної політики, наприклад у публікаціях «Британці збентежені. І це лише верхівка айсберга», «Байден: залишити слід в історії?» (авт. Олександр ШИЛО), автор в своєму матеріалі ніде не посилається на джерела у підтвердження своєї думки», зауважили експерти Житомирської групи.

Також журналісти газети «День за днем» (Хмельниччина) подавали інформацію не за першоджерелами, а посилалися на передруки. 

Високі оцінки за дотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів отримали журналісти газети «Експрес» (Львівщина) та «Одесская жизнь». За «повноту» відзначили газети «Львівська пошта», що відома в регіоні своїми розлогими публікаціями, «Новини Прибужжя» (Львівщина), «Телеграф» (Полтавщина).

Як правило, стандартів доступності та відсутності мови ворожнечі, журналісти друкованих видань дотримуються краще. Так було і цієї моніторингової хвилі (1,8 та 2 – відповідно). 

Газети, що розміщують значну кількість протокольних матеріалів та прес-релізів, отримували нижчі оцінки за стандарт доступності, оскільки в нежурналістських матеріалах зчаста використовуються абревіатури та ускладнені синтаксичні конструкції. 

Газети «Вечерняя Одесса», «Подолянин» (Хмельниччина), «ВісникЧ» (Чернігівщина), «Чернігівщина» поширили мову ворожнечі. 

Зокрема, в одеському виданні надрукували текст у рубриці «Прошу слова» дописувачки Валентини Гайдаєнко. Щодо українських письменників авторка вжила таку конструкцію: «…наша многоуважаемая творческая интеллигенция, классики современной украинской литературы яворивские, павлычки да и многие их собратья по перу…». А події Євромайдану охарактеризувала так: «если вернуться в дни Майдана – сколько ненависти, зла, сколько подстрекательства, обмана обрушивалось на нас…» («Вечерняя Одесса», №10–11, с.5, 28 січня 2021 р.). 

Кричущим порушенням стандарту відсутності мови ворожнечі відзначилась газета «Подолянин» у публікації «Місту ввірвався терпець бути гостинними до ромів». У тексті вживалися образливі та різкі вислови, що можна розцінити як дискримінацію за етнічним принципом.

Тижневик «ВісникЧ» у кореспонденції на судову тему безпідставно акцентував увагу на національності фігурантів кримінальної справи («Білорус та грузин отримали по вісім з половиною років тюрми за грабіж» (авт. В.Остерська,с.14,29.01.21р.). 

Ще в одному тексті автор принижував гідність опонентів і намагався викликати відразу читачів за допомогою висловів: «політичні авантюристи», «вишиванкові горлопани», «огіднені патріоти» («Президент Володимир Зеленський зустрічатиме в Києві Джо Байдена?» (авт. Г. Загребля, газета «Чернігівщина» 28.01.21, с.2)

Ситуація із дотриманням усіх стандартів у друкованих ЗМІ відображена на графіку нижче.  

Сайти

Для регіональних мережевих ЗМІ ситуація із дотриманням професійних стандартів не надто відрізнялася від друкованих видань. 

Стандарт балансу думок – так само порушувався найбільше. На сайтах «Gorod.dp.ua» (Дніпропетровщина) та «Ехо» (Полтавщина) експерти побачили, що власні матеріали електронних видань – достатньо якісні, але оцінки за баланс думок та інші стандарти знижуються через розміщення неякісних запозичених матеріалів. 

Намагання  видань максимально наповнювати стрічку новин, публікуючи більше 100 повідомлень за добу, значно знижувало загальну якість контенту через порушення стандартів збалансованості та повноти (наприклад, сайт «Новини Полтавщини»).

Серед видань, які найкраще дотримувалися балансу думок і збирали ексклюзивні коментарі від усіх сторін конфлікту були зазначені «49000.com.ua» (Дніпропетровщина), «Коло» та «Полтавщина». Альтернативну думку до майже кожної ситуації шукали журналісти ІА «Вчасно» (Донеччина).

Найнижчими за стандарт балансу думок були оцінки Сайту Краматорська.

Приблизно однакові результати онлайн-видання отримали за повноту – 1,5, відокремлення фактів від коментарів – 1,6, достовірність – 1,7. 

Проблеми зі стандартом достовірності з’являлися через нечіткі посилання (поліціянти, медики, повідомили в…) без уточнення конкретного джерела, звідки була отримана інформація. Сайт «Трибун» (Луганщина) взагалі поширював нічим не підтверджену інформацію – у значній частині матеріалів. 

Експерти звернули увагу, що регіональні ЗМІ активно користуються соцмережами як джерелом інформації. Але передрукований пост із Фейсбуку, інформація з якого не перевірялась і не доповнювалась, не супроводжувалася контекстом зчаста порушує стандарти достовірності та повноти. Навіть, якщо журналісти посилалися на коментарі у соцмережах, долучаючи скріни, варто було б звернутись до джерел напряму, чітко виокремити факти, підтвердити даними та пояснити контекст. 

Наприклад, сайт Челайн розмістив інформацію «На Чернігівщині понівечили будиночок для лебедів» та скрін коментарів користувачів мережі й жодного опрацювання журналістом, повідомили експерти чернігівської групи.

Високими були оцінки мережевих видань за дотримання стандартів доступності – 1,9. 

Стандарт відсутності мови ворожнечі отримав – 2 бали. Можна зробити висновок, що регіональні сайти не використовують запальні вислови й не породжують ненависть одних груп громадян до інших. Винятками стали сайти «Таймер» (Одещина) та «Всі новини Хмельницького», «Поділля News» (Хмельниччина). Перше видання вже відоме експертам ІДПО агресивним просуванням проросійської позиції. Два інших видання припускалися дискримінації за етнічною та національною ознаками, ейджизму у низці матеріалів. 

Так у матеріалах «Всі новини Хмельницького» – «Міграційники депортували росіянина, який відсидів 14 років за вбивство», «Озброєні битками роми влаштували бійку біля одного із кафе» журналісти неприпустимо поєднали злочинність та етнічну належність, а в матеріалі «Лежав на підлозі і не міг піднятись. З власного будинку врятували 80-річного пенсіонера» застосували ейджизм. Ті самі порушення у «Поділля News»: «Сутичку ромів у центрі Кам’янця прокоментували міський голова та правоохоронці», «У Хмельницькому пенсіонерка викинулась з вікна висотного будинку».

Ситуацію із дотриманням усіх стандартів онлайн ЗМІ можна побачити на графіку нижче. 

Загальний висновок щодо дотримання стандартів регіональними ЗМІ

Моніторинг видань дозволяє стверджувати про існування в українських мас-медіа низки проблем із дотриманням стандартів. 

Перше – в умовах нестачі фінансування та кадрового голоду, регіональні видання бездумно користуються доступними онлайн джерелами, наповнюючи стрічку новин неякісним контентом у вигляді передруків офіційних повідомлень або постів у соцмережах. Інколи ЗМІ через брак кадрів й фінансування надають перевагу передрукам. Найзручнішими і найдоступнішими у цьому плані виявляються сайти чи ФБ-сторінки органів місцевої влади. Таким чином, газети легко і швидко заповнюють шпальти, а сайти – стрічки новин. При цьому місцеве життя, місцева політика, як правило, описуються саме через офіціоз та прес-релізи (із незначними винятками). Представники влади, силових структур коментують свою ж діяльність. 

Друге – залежність деяких видань від влади або ж намагання обходити «гострі» теми. Також часом замість актуальної інформації про події у своєму місті читачі отримують кримінальну хроніку або ж зведення про надзвичайні події, що не мають соціальної вагомості. Інший спосіб замовчування важливих подій – публікація розлогих нарисів на позитивну тематику.

Можливо, редакціям також бракує вміння вивчати потреби аудиторій, залучати читачів до обговорень та експериментувати з темами, які б подавали життя їх громад в більш широкому контексті й відображали реальне життя. Регіональна журналістика перетворюється на розважально-офіціозні канали інформації, які віщають в один бік. 

В результаті окреслених проблем страждає якість журналістики, а отже – і обізнаність читачів щодо місцевої ситуації. Громадам стає важче інтегруватися для участі в місцевому врядуванні та житті громад  без повної, перевіреної інформації про події. Крім того, через надмірну «суху» присутність представників місцевої влади у текстах, аудиторія втрачає інтерес до місцевих новин. А засилля передруків про кримінал та надзвичайні ситуації – із клікабельними заголовками – утворюють хибне враження щодо реальної картини подій.

Тим не менш, окремі приклади позитивних оцінок за професійні стандарти, все ж свідчать про те, що частина українських регіональних ЗМІ знайшла для себе способи вирішення окреслених проблем, поєднуючи редакційну незалежність із якісним інформуванням громад.

Просимо взяти до уваги!

Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.

Моніторингові звіти за всі періоди розміщені на ресурсах: 

• ІДПО – http://idpo.org.ua/reports
• Детектор медіа – https://ms.detector.media/monitoring/regional_newspapers/
• Інтерньюз – http://monitoring.internews.in.ua/.

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена ІДПО в рамках проекту «У-Медіа» Інтерньюз спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (зараз «Детектор медіа») і оновлена Інститутом демократії в 2016 та 2019 роках. 

Видання, що досліджуються. Донецька область: «Знамя индустрии», «Восточный проект», «Приазовский рабочий», «События», сайт 6264 Новини Краматорська, ІА Вчасно, 629 Новости Мариуполя, «Донецкие новости». Луганська область: «Кремінщина», «Луганщина.UA», «Попаснянський вісник», «Рубіжанські новини», сайти 064 52, Ирта Fax, Перша полоса, Трибун. Полтавська область: «Зоря Полтавщини»”, «Телеграф», «Вечірня Полтава», «Лубенщина», сайти Коло, Полтавщина, Новини Полтавщини, Ехо. Одеська область: «Вечерняя Одесса», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Одесская жизнь»; сайти: Думская, 048.ua, Таймер, Украинская служба информации. Дніпропетровська область: «Днепр вечерний», «Горожанин плюс», «Репортер», «ТН-Экспресс»; сайти 49000.com.ua; sobitie.com.ua; gorod.dp.ua, KRIVBASS.CITY. Львівська область: «Експрес», «Високий замок», «Львівська пошта «Новини Прибужжя»; сайти zaxid.net, vgolos.com.ua, galinfo.com.ua, portal.lviv.ua. Хмельницька область: «Подолянин», «Подільські вісті», «Проскурів», «День за днем»; сайти «Є»/Новини Хмельницького, Всі новини Хмельницького, Вечірній Кам’янець, Поділля News. Чернігівська область: «Деснянська правда», «Гарт», «Вісник Ч», «Чернігівщина»; сайти Челайн, «Свобода ФМ», Чернігівщина.Події і коментарі. Город.Cn.ua7.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації ІДПО. Висновки й точки зору, що висловлені в моніторингових звітах, є виключно експертними судженнями і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Інтерньюз.

Контакти:
Керівник проекту з моніторингу регіональних ЗМІ
Світлана Єременко,
виконавчий директор Інституту демократії ім. Пилипа Орлика,
тел. 050 4701159
svitlana.yeremenko@gmail.com

Наталя Стеблина,
аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика