У січні 2022 року було здійснено моніторинг регіональних медіа Полтавщини. Друкованих: «Зоря Полтавщини», «Лубенщина», «Вечірня Полтава», «Телеграф», онлайн: «Коло», «Полтавщина», «Новини Полтавщини», «Ехо». З 24 по 30 січня проаналізовано у друкованих виданнях 244 публікацій, в інтернет-виданнях 365 матеріалів. Усього – 609 матеріалів.

Офіціоз та неналежно маркована реклама були спільними проблемами майже усіх ЗМІ Полтавщини, окрім сайту «Коло», який позначав рекламу, та сайту «Новини Полтавщини», який такого контенту не вміщував взагалі. Найбільше офіціозу вмістили газета «Зоря Полтавщини» та комунальний сайт «Новини Полтавщини». Середні показники «джинси» у виданнях незначні – у межах 1,2-2,7%. Із друкованих видань найбільше її у газеті «Зоря Полтавщини» (3,2%), серед сайтів – у «Новинах Полтавщини» (5%). 

Видання «Телеграф» та «Вечірня Полтавщина» продемонстрували високий рівень дотримання стандартів.

Друковані видання

Моніторинг стандартів журналістики

Загальний бал регіону – 9,89 (9,56 – у вересні) із 12 можливих. У лідерах – видання «Телеграф» (10,69), «Вечірня Полтава» (10,25). Видання «Лубенщина» покращило свої позиції більше, ніж на 1 бал (9,69). «Зоря Полтавщини»  погіршило – 8,94.

Газета «Телеграф» традиційно має найвищий бал за дотримання стандартів. У переважній більшості публікацій видання намагається подавати усі сторони конфлікту (до прикладу публікації «Директор не бере на роботу АТОвців», «Як журналістка Телеграфу стала на військовий облік», «Пожежа у багатоповерхівці Крюкова» тощо). На шпальтах газети висловлюються і представники місцевої влади, і незалежні експерти, і митці , і представники малого бізнесу, і пересічні городяни. Найкраще у виданні дотримано стандартів відокремлення фактів від коментарів та достовірності. У публікаціях – чіткі посилання, стиль викладу – незаангажований. 

«Вечірня Полтава» також уже традиційно посідає другу позицію, однак тут високу оцінку можна пояснити тим, що у виданні багато передруків із загальнонаціональних ЗМІ, тож цей бал формують саме вони. Однак можна відзначити і власне редакційні публікації, наприклад, про ветеранів АТО, які мають свій бізнес і діляться рецептами успіху. 

Газета «Лубенщина» покращила свої позиції, бо в ній цього разу було значно менше лояльних публікацій на адресу міського голови. Натомість видання приділило увагу різноманітним подіям у культурному житті міста, а також відзначенню Дня Соборності України. Газета також має власних кореспондентів у деяких школах, територіальних громадах, що теж є позитивним явищем. Хоча, звісно, як і у випадку із «Вечірньою Полтавою», виданню бракує гострих публікацій про проблеми місцевого бізнесу, міської інфраструктури, місцевої політики тощо.

І низький бал «Зорі Полтавщини» цілком пояснюється контентом. До прикладу, номер від 28 січня містить привітання очільника облради та т.в.о. голови ОДА, що подані як редакційні матеріали, публікації, що просувають партію «Удар», агропромхолдинг, повідомлення пресслужб. Звісно, це не можна назвати якісним журналістським контентом.

Найменші оцінки друковані видання отримали за стандарти балансу думок, відокремлення фактів від коментарів та повноти. 

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами

Офіціоз (9,8%) та неналежно маркована реклама (8,6%) є проблемними явищами для друкованих видань регіону. Джинси найменше, і розмістила її тільки «Зоря Полтавщини». 

Найбільше офіціозу – 17,2% у тієї ж  газети. Так, видання передруковує тексти департаментів ОДА, пенсійного фонду, веб-порталу ОДА. Політичні партії «Удар» та «Слуга народу» також «засвітилися» на шпальтах газети.  

У переважній більшості випадків видання не маркують рекламу. Так, у всіх газетах знайдено приклади розміщення рекламних макетів – і читача редакція ніяк не попереджує про те, що це не журналістський контент, а щось інше. Газети продовжують вміщувати сумнівну рекламу ворожок, а також різноманітні «шаради» із пропозицією виграти мільйон гривень. 

Політична «джинса» у «Зорі Полтавщини»

Матеріали із ознаками пропаганди та маніпуляцій

Таких матеріалів не було зафіксовано.

Теми

У лідерах «інше» (30%), життя місцевої громади (20%), соціальна сфера (14%). 

Найбільше контенту розважально-привітального характеру у газетах «Зоря Полтавщини» та «Вечірня Полтава». Так, читачам останнього видання пропонується публікація про те, що в Сахарі випав сніг, про рекордний снігопад та пінгвінів біля станції «Академік Вернадський». Цілу шпальту відведено під міжнародну хроніку. Цілком очевидно, що виданню більш комфортно висвітлювати віддалені від регіону інформаційні приводи. У випадку «Зорі Полтавщини», яка левову частку випусків відводить під історичні та краєзнавчі публікації, видається, що минуле цікавить редакцію набагато більше за сучасність. Хоча, відзначимо, загалом публікації на цю тему доволі цікаві і передбачають серйозну дослідницьку роботу автора.

«Зоря Полтавщини» та «Лубенщина» захоплюються передруками на різні довколамедичні та псевдомедичні теми. Значна частка публікацій, присвячених соціальній сфері та охороні здоров’я, пояснюється якраз цим. Так, «Лубенщина» пропонує лікувати рак (!) часником: у матеріалі без підпису читаємо «Часник вбиває тринадцять видів раку і чотирнадцять видів інфекцій. Його склад просто ідеально підходить для профілактики і лікування онкологічних захворювань». Хотілося б зазначити, що подібні публікації можуть вводити читачів в оману і навіть становити ризик для людського життя, адже хтось і правда може повірити газеті і не звернутися до лікаря вчасно. На відміну від «Лубенщини» «Зоря Полтавщини» хоча б вказує джерело публікацій на подібну тему і частково джерела – надійні (медичні працівники або ж Центр громадського здоров’я при облраді).

Ретельно висвітлювалося місцеве життя, місцева політика, проблеми місцевого бізнесу тільки у газеті «Телеграф». Інші ж видання надавали перевагу або повідомленням пресслужб, або культурно-мистецьким подіям із життя громад.

Мало уваги видання приділили темам викривання корупції, ВПО, реформам на місцевому рівні, освіті. 

Жанри

У газетах домінують інформаційні жанри – майже половина контенту 49%, оголошення/реклама – 16%, поради – 12%. Публіцистики – 5%, інтерв’ю – 3%, аналітики – 1% (аналітика представлена тільки у виданні «Телеграф»). 

Бракує журналістських розслідувань, видання не вміщували звернень від читачів, великих аналітичних матеріалів. 

Тональність

У газетах переважає нейтральна тональність (88%), менше позитивної – (8%), негативна майже відсутня (3%).

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Тут на першому місці запозичені матеріали, яких більше половини (58%). Лише кожен четвертий матеріал у газетах – власний (25%). 17% – не ідентифікованих.

Висновок за результатами моніторингу друкованих медіа

За винятком газети «Телеграф», видання Полтавщини  майже не порушують «гострих» тем, поширюючи передруки, публікації на історичну тематику, а також різноманітну суміш: гороскопи, кросворди, неналежно марковану рекламу та оголошення. Найбільш лояльною до влади є газета «Зоря Полтавщини», яка вміщує тільки позитивний контент про те, що відбувається в області: і медичну амбулаторію та відділення екстренної медичної допомоги відкрили, і школу відремонтували, і музей «Енеїди» заснували. Про це все, звісно, важливо знати, але так само важливо, щоб місцева преса контролювала владу і написала, наприклад, скільки це все коштувало і як саме використовували кошти. Так само «гострих» тем побоюються і «Лубенщина» із «Вечірньою Полтавою». Позитивним є намагання висвітлювати ініціативи місцевих жителів у сфері культури, мистецтва, перемоги учнів у конкурсах, але ж інформаційна картина тижня точно була набагато насиченішею. Звісно, через подібну інформаційну політику може страждати і довіра читача, що ймовірно призведе до втрати аудиторії.

Сайти

Моніторинг стандартів журналістики

Загальний бал регіону – 9,84 (із 12 можливих). Порівняно із вереснем видання трохи покращили свої позиції (оцінка у вересні – 9,77). Цього разу у лідери вийшли «Коло» та «Полтавщина» (10,25 та 10,19). Нижчі бали мають «Ехо» 9,84 та «Новини Полтавщини» (9). 

Найбільше якісного контенту – із детальними бекграундами, посиланнями на широке коло джерел – вмістив сайт «Полтавщини», проте все ж друге місце цього видання пояснюється дуже великою кількістю неналежно маркованої реклами, яка, зрозуміло, не відзначається ані повнотою, ані балансом думок, ані відокремленням фактів від коментарів. З позитивного: журналісти аналізують декларації посадовців та їхніх родичів, працюють із системою «Прозорро». У деяких бекграундах нагадують про схожі події, які траплялися десять років тому. Тож це видання, безперечно, є надзвичайно важливим у системі місцевих ЗМІ Полтавщини. 

У цьому плані трохи втратило свої позиції «Коло», яке експерти раніше відзначали за активну роботу із джерелами в регіонах і актуалізацію важливих тем. На жаль, під час моніторингового тижня на стрічці домінували коротенькі замітки про кримінал, статистику коронавірусу, а також поточна місцева хроніка.

Проте цього разу експерти відзначили сайт «Ехо», який навпаки став друкувати більше суспільно вагомого контенту, отримувати коментарі до різних джерел, висвітлювати конфліктні ситуації, звертаючись до усіх сторін. Це, безперечно, позначилося і на оцінках, які стали трохи вищими. Хоча тут, як у випадку із «Полтавщиною», на оцінку за стандарти вплинула значна частка неналежно маркованої реклами.

І найнижчі оцінки у сайту «Новини Полтавщини», який продовжує вміщувати переважно офіціоз, а також у значній кількості матеріалів  відсутній бекграунд. Тому й оцінка за повноту – найнижча. Так, сайт повідомляє, що одна з лікарень Полтави в лідерах за рівнем оплати праці. І матеріал закінчується цитатою. Проте не вказано, а яка ж ситуація в інших лікарнях, де зарплата – найнижча. Або ж текст про конкурс на кращий проєкт розвитку Прирічного парку не містить важливого компоненту – передісторії, щоб читачі, які не слідкували ретельно за розвитком подій, могли знати всю важливу інформацію.

Матеріали сайту «Новини Полтавщини» із порушенням стандарту повноти

Стандарти, яких найгірше дотримувалися мережеві журналісти: баланс думок, повнота, відокремлення фактів від коментарів. 

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності й неналежно маркованої реклами

Для онлайн видань, окрім сайтів «Коло» та «Новини Полтавщини», основною проблемою була неналежно маркована реклама (загальний показник 9,9%, що на 2,4% вище, ніж у вересні). Також на всіх сайтах, окрім «Еха» була зафіксована джинса. Для цього видання це суттєвий прогрес, бо минулого разу воно було в лідерах із показником 8,7%. Тож цілком очевидна зміна принципів роботи: і більш якісний контент, дотримання стандартів, і відсутність «джинси». Хоча неналежно марковану рекламу сайт все ж розміщує. Офіціоз також з’являвся на всіх сайтах. Найменше у «Полтавщини» – 2,1%. Найбільше – у «Новинах Полтавщини» – 15%.

Щодо джинси, то видання просували голову облради Олександра Біленького, Полтаватепленерго, Петра Порошенка. З’являлися також різноманітні запрошення на концерти та виступи, теж матеріали із ознаками замовності. Наприклад, видання «Коло» вмістило афішу про виступ коміка – із посиланням на сайт, де можна придбати квитки.

Щодо офіціозу, то його найбільше вмістив сайт «Новини Полтавщини». На інших сайтах він теж є: 2,1% «Полтавщина», 5,2% «Ехо», 6,9% «Коло».

Тематика неналежно маркованої реклами – надзвичайно різноманітна. Рекламують «Нафтогаз», медичні установи, територіальні громади (!), хмарні диски, постільну білизну. Позначають подібні тексти літерою «р», що згідно із законодавством не є належним маркуванням.

Матеріали із ознаками пропаганди та маніпуляцій

Таких матеріалів не було зафіксовано.

Теми

Щодо топ-тем, то перше місце у теми «ковіду» – 16%. Тут усі видання, окрім «Еха», просто передруковували статистику. А от журналісти з Кобеляк зверталися по коментарі до медичних працівників, щоб уточнити поширення штаму «омікрон», а також до аптек, щоб зрозуміти, чи можна там купити ліки на «ковідну» тисячу. 

На другому місці із 15% дві теми: життя місцевої громади та кримінал. Найбільш повно першу тему висвітлювали «Полтавщина» та «Ехо», не зупиняючись тільки на передруках офіціозу. Так, останній сайт декілька публікацій присвятив проблемі вивозу сміття, ініціативі збудувати сміттєпереробний завод. Також журналісти перевіряли інформацію із соцмереж, відео від місцевого активіста. Подібний підхід до роботи дає змогу продукувати більш якісний і корисний для громади контент.

Натомість кримінал був представлений майже виключно хронікою від поліції, здебільшого «Полтавщина» супроводжувала подібні тексти детальним бекграундом.

Менше стало публікацій про воїнів АТО/ООС, війну на Сході: 2%. Також видання не писали про проблеми ВПО, зовнішню політику, релігію, викривання корупції, реформи на місцевому рівні.

Тональність

На сайтах переважає нейтральна тональність (89%), менше позитивної – (11%), негативна відсутня (0%). 

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Тут переважають власні матеріали (50%). Хоча варто відзначити, що все ж частина публікацій, яка підписана авторами, має ознаки передруків (що можна побачити за стилем, структурою текстів). Запозичених 46%, не ідентифікованих матеріалів 4%. Тобто ситуація в електронних виданнях за цим показником навіть краща за газети.

Висновок за результатами моніторингу мережевих медіа

«Видання «Коло» цього разу вмістило дуже велику кількість контенту, що виглядає як запозичений. Ексклюзивних матеріалів із яскравими коментарями джерел, до яких ми звикли, на сайті практично не було. Хоча, звісно, потрібно відзначити намагання сайту маркувати частину рекламного контенту. Щодо газет, то позитивним є відсутність політичної джинси (вона є тільки в одному виданні). До того ж, ця джинса занадто відверта», – зазначає експерт Микола Польовий. 

«Якістю текстів відзначається «Телеграф». Також потрібно відзначити сайт «Ехо» за роботу із джерелами. Однак все ж на цьому сайті проблемою лишається неналежно маркована реклама, якої побільшало. Можливо, це свідчить про те, що популярність ресурсу зростає», – коментує експерт Михайло Штекель.

Отже, саме неналежно маркована реклама є серйозною перепоною. Так, на деяких сайтах («Полтавщина», «Ехо») справді корисний і важливий контент перемішується із рекламним, що може мати дуже низьку якість. Якби він був маркований правильно, ці видання вийшли б в лідери за оцінками на професійні стандарти. І, безперечно, користувалися б іще більшою довірою читачів. Щодо «Кола» і «Новин Полтавщини», варто звернути увагу на доволі значну кількість передруків, а також офіціоз. Подібний контент не дає читачам змоги отримати достатньо інформації розуміння того, які саме важливі події відбуваються, що вони означають, що означають рішення, які ухвалює влада тощо. 

Інформація про експертів

Моніторинг регіональних медіа, що проводиться Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика, здійснювала група ІДПО у складі Миколи Польового, доктора політичних наук, професора кафедри політології та державного управління Донецького національного університету імені Василя Стуса (м.Вінниця), журналіста «Радіо Свобода» Михайла Штекеля.

Моніторинг здійснюється за підтримки Українського медійного проекту Інтерньюз /USAID. Всі думки та висновки, що наведені в моніторингових звітах, є виключно відповідальністю експертної групи Інституту демократії ім. Пилипа Орлика і не обов’язково відображають точку зору Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюз.

Контакти:
координатор проекту

Наталя Стеблина
+380679857321
steblinka@gmail.com