Моніторинговий звіт за червень 2022 року – Полтавська область

Друковані та онлайн-видання Полтавщини призвичаїлися до воєнного стану й поновили свою діяльність, хоча дехто – не в повному обсязі. Так само з’явилася і джинса та інші матеріали ознаками маніпуляцій, яких на початку повномасштабного вторгнення майже не було зафіксовано.

Щодо періодичності появи газет, то «Зоря Полтавщини» виходить один раз на тиждень замість двох. Щодо сайтів, то зменшилася кількість матеріалів на стрічках новин видань «Коло», «Полтавщина» та «Ехо», подекуди меншим став і обсяг публікацій. 

Матеріалів із ознаками замовності – стало менше, ніж до початку повномасштабного вторгення, однак все ж вони не зникли цілком. Очевидним є намагання використовувати військових та воєнну тематику для просування у деяких текстах. Значна кількість публікацій написана на основі офіційної інформації. В газетах побільшало передруків. 

Із 30 травня по 5 червня 2022 року було здійснено моніторинг регіональних медіа Полтавщини. Друкованих – «Зоря Полтавщини», «Лубенщина», «Вечірня Полтава», електронної версії газети «Кременчуцький телеграф», онлайн-видань «Коло», «Полтавщина», «Новини Полтавщини», «Ехо». За означений період проаналізовано у друкованих виданнях 130 публікацій, в інтернет-виданнях 435 матеріалів. Усього – 565 матеріалів.

Газети

Дотримання професійних стандартів

Середня оцінка для газет – 9,63 (максимум 12 балів). Порівняно з січнем, оцінка трохи нижча (у січні – 9,89). 

Найбільш проблемними виявилися повнота (1,38) та баланс думок (1,4 – максимум 2). Низькі оцінки за достовірність та відокремлення фактів від коментарів (1,54; 1,5). Цікаво, що під час воєнного стану саме повнота отримала найменше балів, бо до повномасштабного російського вторгнення баланс думок був на цьому місці. Це говорить про те, що публікації часто готуються поспіхом і не відображають усіх важливих сторін, не містять деталей, потрібних для розуміння ситуації. 

Так, видання, порушуючи тему переселенців, часом відображали ситуацію тільки зі сторони влади: виділили землю для будівництва житла для переселенців або ж сплатили компенсацію містянам, які прийняли у себе переселенців. При цьому не запитували ані переселенців, ані містян, ані експертів. 

Видання «Зоря Полтавщини» написало про залучення переселенців до вирощування городини. Але у тексті подана тільки точка зору голови громади, який називає цифри: «сто сімей тимчасово переміщених осіб вирішили долучитися до ініціативи». А от самих переселенців не цитують. Тож не ясно, чи дозволить участь у цій акції вирішити хоча б якісь їхні проблеми.

Як і у попередні роки, міська влада домінує у газетах за кількістю згадувань. Наприклад, видання «Лубенщина», порушивши питання нестачі солі у магазинах, процитувала тільки начальника Полтавської ОВА, який заспокоїв громадян. Але все ж таки матеріал був би більш повним і збалансованим, якби додали думку експерта (як це, наприклад, зробили у «Вечірній Полтаві»).

Приклад матеріалу, де порушено баланс думок – публікація про роботу міських флористів у Лубнах. У тексті цитують тільки очільницю цих фахівців, а також порушують стандарт відокремлення фактів від коментарів, описуючи квітникарів: «Директор КП «Конвалія» Ніна Жук – людина небайдужа і активна»; «квітникарі трудяться, мов бджілки» тощо.

Були також проблеми і зі стандартом доступності. У газетах бракувало цитат героїв подій, ньюзмейкерів. Часто їх тільки називали, а їхні слова – переказували.

Найменше порушень професійних стандартів у виданні «Вечірня Полтава» (10,5), але все ж варто зважати, що більшість публікацій тут – передруки. Найнижча оцінка у газети «Лубенщина» – 9.

Матеріали з ознаками замовності

Газети найбільше вмістили офіціозу – 6,2%, неналежно маркованої реклами – 5,4% та джинси – 2,3%.

Ці цифри значно менші у порівнянні з січнем (офіціозу було зафіксовано 9,8%, неналежно маркованої реклами – 8,6%). Тільки джинса лишилася приблизно на тому ж рівні. 

Найбільше офіціозу – 5 публікацій – у газеті «Зоря Полтавщини». Це різноманітні розпорядження/рішення місцевих органів влади, два тексти – за авторством Пенсійного фонду. 

Щодо неналежно-маркованої реклами, то це звичні макети, які публікуються без плашки «реклама». Офтальмологічний центр, салон з продажу вікон та дверей, реклама послуг адвокатів та медичних працівників.

Також газети продовжили просувати ворожок та ворожбитів: «Зоря Полтавщини» та «Вечірня Полтава».

Щодо джинси, її було знайдено у «Зорі Полтавщини» та «Лубенщині». Перше видання вмістило матеріал про «Укрпошту» з закликом користуватися послугами з передплати. Ще один рекламний матеріал було замасковано під журналістський: як вирощувати орхідею. Але вже у ліді була вказана назва компанії, що займається реалізацією квітів. Фахівці компанії відповідали на питання, які нібито цікавлять читачів. Друге видання вмістило інтерв’ю з просуванням Олександра Сиченка, директора місцевого КП. 

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Таких матеріалів не було зафіксовано.

Теми

Воєнна тематика, як і раніше, залишалася провідною для газет, але все ж відсоток таких матеріалів знизився, порівняно із лютим-березнем – 18% (було 38%). Майже наближається до цієї теми життя місцевої громади – 17%. На третьому місці – інше 13%. Окрім цього, популярною була соціальна сфера 12% та кримінал 7%.

Ці дані показують, що на тематичному рівні газети переорієнтувалися з гарячих новин війни на життя громад, а також повернулися до свого звичного контенту: соціалка, кримінал, а також – газетна суміш (категорія «інше»).  

Щодо воєнної тематики, то газети з посиланням на голову ОДА П. Луніна писали про підсумки 100 днів війни для регіону, згадували про загиблих на війні земляків, а також передруковували матеріали про війну та її наслідки для України (проблема з вивезенням зерна, фільтраційні табори, облаштовані росією, події в Маріуполі тощо). Лубенщина присвятила декілька публікацій тваринам, які страждають під час війни, і необхідності їх порятунку. Проте фокус був саме на житті власного регіону під час війни, новин з інших регіонів, а також з-за кордону майже не зустрічалося (за винятком «Вечірної Полтави»).

Найбільше про життя місцевої громади писала «Лубенщина», натомість контент «Зорі Полтавщини» та «Вечірньої Полтави» був більше присвячений передрукам. Перше видання висвітлювало заходи, які відбувалися в місті (культура, спорт тощо), брало інтерв’ю у відомих земляків, щоправда, одне з них – з ознаками замовності. Дві останні газети слідкували за новинами регіону досить епізодично.

Щодо соціальної сфери, то тут найбільше таких публікацій вмістила «Зоря Полтавщини» (майже третина контенту). Усі ці матеріали – передруки із різноманітними порадами, як боротися із проблемами зі здоров’ям. При цьому у випуску за 27 травня 19 публікацій стосуються саме цих порад, і лише 5 журналістських матеріалів відображають місцеве життя. Звісно, за часів війни, коли читачам так важливо отримувати актуальну інформацію про регіональні справи, цього недостатньо. Таким чином громади можуть бути недостатньо поінформованими щодо подій, які відбуваються поблизу, не мати змоги зрозуміти, які рішення ухвалює влада, як суспільство реагує на війну, чи всього вистачає військовим, чи потрібна якась допомога волонтерам тощо.

Не залишає своїх позицій у газетах і кримінал (8%), як правило, це був офіціоз – передруки пресрелізів силових структур.

Також популярними були спорт (6%) та економіка (5%). 

Про спорт найбільше писали «Вечірня Полтава» та «Лубенщина», намагаючись такими публікаціями підняти настрій читачам. 

А от щодо економіки, точніше, сільського господарства, найбільше таких матеріалів вмістила «Зоря Полтавщини». Частина – передруки, а частина – за авторством фахівців, що підготували матеріали саме для цього видання. Тож виходить, що профілем цієї газети все більше стають не поточні новини регіону, а саме різноманітні поради (на тему здоров’я або ж ведення господарства).  

Щодо категорії «інше», то сюди уналежнювалися гороскопи, кросворди, привітання тощо. Кількість такого контенту збільшилася з початку повномасштабного вторгнення (із 4% до 13%), однак все ж залишається значно меншою порівняно з січнем (30%). 

Жанри

Так, у виданнях, як і раніше, переважають інформаційні повідомлення (38%). Аналітичні матеріали вмістила тільки «Зоря Полтавщини», але вони присвячені не аналізу місцевої політики, а розглядають ті або інші проблеми сільського господарства. 28% порад – і тут в лідерах «Зоря Полтавщини» з різноманітними передруками подібного контенту з мережевих ресурсів. Видання розповідало про хворобу Альцгеймера, біль у спині, артрит, карієс у дітей тощо. 

9% – оголошення, реклама. 5% – привітання. 4% контенту- протокольні матеріали та пресрелізи.

Аналіз жанрового різноманіття газет показує традиційну проблему – нестачу аналітичних публікацій, журналістських розслідувань. Їх бракувало як до повномасштабного вторгнення, так і не вистачає зараз. 

Тональність

91% матеріалів мають нейтральну тональність, 5% – негативну (в основному, матеріали, присвячені загиблим землякам або ж подіям на окупованих територіях), 4% позитивного контенту. Цілком очевидно, що кількість саме позитиву зменшилася, порівняно із періодом до воєнного вторгнення. Раніше газети вміщували сторінки гумору, анекдоти тощо. Зараз подібне не на часі.

Походження

71% контенту газет – запозичений. Найбільше його в газетах «Зоря Полтавщини» та «Вечірня Полтава». Фактично, це дайджести. При цьому якщо «Вечірня Полтава» хоча б добирає контент, присвячений актуальним поточним питанням, то от «Зоря Полтавщини» надає перевагу іншим темам: як вирощувати орхідеї, які є породи гусей тощо. Найбільше власного контенту вміщує «Лубенщина», яка практикує співпрацю з читачами (освітянами, краєзнавцями тощо).

Власних публікацій 22%. Не ідентифікованих – 7%.

Висновки

Результати моніторингу друкованих видань показують, що по-перше, видання уже змогли частково налагодити свою роботу, однак звичні проблеми повернулися також. Через значну кількість передруків відображення життя громад не є повним. Для «Зорі Полтавщини» та «Вечірньої Полтави» значно бракує публікацій, які б відображали місцеве життя у повному обсязі. Також усім трьом виданням не вистачає публікацій аналітичного характеру. 

Проблеми офіціозу та неналежно маркованої реклами так і лишилися невирішеними. Газети не відділяють редакційний та рекламний контент, від чого може страждати читач, особливо за часів війни, коли інформація сприймається нашвидкоруч.

Однак є й позитивні моменти – газети як не вміщували, так і не вміщують пропагандистського контенту. Також знизився відсоток маніпуляцій. Яка причина у цьому – чи журналісти стали більш свідомими, чи все ж кількість пропозицій зменшилася – побачимо згодом.

Сайти

Професійні стандарти

Середня оцінка сайтів значно вища, ніж у газет – 10,45. Це вище, ніж у січні – 9,84.

Таку ситуацію можна пояснити тим, що цього разу враховувалися результати видання «Кременчуцький телеграф» – газети, що була відома експертам ІДПО доволі якісним інформуванням. А також і тим, що окремих стандартів: відокремлення фактів від коментарів, а також достовірність на сайтах дотримувалися краще, ніж зазвичай.

Так само, як і в газетах, на сайтах найгірше дотримувалися стандарту повноти. Це, звісно, можна пояснити воєнним станом, коли частина інформації закрита, напруженим графіком роботи для журналістів, які ставлять у пріоритет швидкість, а не повноту, перевірку інформації. Але все ж часом читач стикається з певними фрагментами новин. І не бачить повної картини.

Найгірша ситуація із повнотою на сайтах «Новини Полтавщини» та «Ехо». 

Наприклад, видання «Новини Полтавщини» пише про нестачу палива у регіоні. Але при цьому цитує тільки начальника Полтавської ОВА, відображаючи тільки одну сторону: ситуація покращується. Також згадують якихось представників АЗС, які говорять про те ж саме. Але немає ані бекграунду, ані намагання перевірити цю інформацію, ані цитат цих представників, ані думок автомобілістів. Звісно, видання не хоче сіяти паніку під час війни. Але подібне висвітлення проблеми може породжувати недовіру як до ЗМІ, так і до влади.

Із балансом думок також найбільше проблем у цих двох видань. Ось приклад від видання «Ехо», яке також порушувало проблему палива.

Цитують тільки голову правління «Нафтогазу», не додаючи коментарів експертів, інших позицій.

Найвища оцінка за стандарти у видань «Полтавщина» та «Кременчуцький телеграф» – 10,94. Останнє видання трохи програє «Полтавщині» у повноті (а це видання традиційно друкує найбільше контексту, намагаючись розібратися в усіх деталях), проте виграє у «Полтавщини» за показником балансу думок.

Сайт «Коло» трохи відстає від лідерів – і це відставання стало помітним ще у січні. Публікації сайту стали менш детальними, зменшилася також їхня кількість та обсяг. 

«Публікації видання «Коло» фактично написані трьома авторками: Тетяною Цирульник, Мариною Левчук, Ніною Король. Однак є відчуття, що журналістки навіть з маленької інформації намагаються зробити окрему цікавинку. Наприклад, Тетяна Цирульник в січні купила для себе каністру в Епіцентрі і зробила скрін із ціною. Тепер же – у період паливної кризи в Україні ця покупка виявилася підставою для матеріалу. Адже каністри теж серйозно подорожчали. Маємо ще декілька схожих прикладів: матеріал про відзначення випускного, порівняння роботи фонтанів у Полтаві та Решетилівці. Такі інформаційні приводи запам’ятовуються, легко сприймаються і дозволяють роз’яснити читачам складні проблеми на близьких прикладах», – зазначає експерт Микола Польовий.

Матеріали з ознаками замовності

На сайтах також покращилась ситуація з розміщенням матеріалів із ознаками маніпуляцій. 2,8% джинси, 1,8% офіціозу, 2,1% неналежно маркованої реклами. Порівняно із січнем неналежно маркованої реклами та офіціозу стало майже вчетверо менше. Джинси трохи побільшало, у січні було 1,2%.

До офіціозу, так само як і в газетах, експерти уналежнювали необроблені повідомлення пресслужб, наприклад, прокуратури. Так, усі три офіціозні публікації на сайті «Ехо» – це пресслужба Полтавської обласної прокуратури. 

Сайт «Новини Полтавщини» передрукував список нагороджених дефлімпійців – із 31 позиції. Хоча місце цієї інформації – сайт міськради, яка їх нагородила. А от ЗМІ могло б розповісти детальніше про перемоги, взяти коментарі, інтерв’ю.

Неналежно маркованої реклами найбільше вмістили видання «Полтавщина» та «Ехо». Традиційно вони позначають макети літерою «р», що не дає змогу чітко відмежувати рекламний контент. 

Героями подібних матеріалів на сайті «Полтавщина» були військові, які стали на захист екс-голови Миргородської РДА. Чиновника звинуватили у хабарництві і відсторонили. 

Тематика неналежно-маркованих матеріалів «Еха» більш лайтова: інтернет-маркетинг, електросамокати тощо.

Щодо джинси, то у лідерах тут «Новини Полтавщини» – 6 публікацій. 4 комерційних, 2 політичних. 

В одній із публікацій із ознаками політичної замовності фігурує голова Полтавської облради, який виділяє чиновника та нардепа, які допомогли військовим. Але ж майже кожен українець зараз це робить, чому ж увага приділяється тільки нардепам? Питання, звісно, риторичне.

Полтавські видання також просували також один із полтавських вишів, сервіс прокату електросамокатів, виробника олії.

Однак, були видання, які майже не публікували або ж взагалі не публікували маніпулятивних матеріалів. «Коло» вмістило тільки один офіціоз. Зазначимо також, що видання маркує рекламу правильно. «Кременчуцький телеграф» взагалі не вмістило ані джинси, ані неналежно маркованої реклами на своєму сайті.

Теми

Тематичні пріоритети інтернет-видань також змінилися. Так, якщо на початку російського вторгнення саме ця тема домінувала – 59% у лютому-березні, то вже у травні-червні на перше місце вийшов звичний кримінал – майже чверть контенту. Знову ж таки, це сигналізує про проблемний момент – велику кількість передруків, які здебільшого стосуються саме злочинів чи ДПТ. Тобто за часів війни додається ще й цей негативний контент. Найбільше криміналу вмістили «Полтавщина», «Новини Полтавщини» та «Ехо».

На другому місці – війна. Це і зведення з фронту, і повідомлення про загиблих. Щодо цієї теми важливо відзначити видання «Полтавщина», яке не просто інформувало, але давало важливий контекст. Журналісти аналізували ситуацію з фінансуванням добровольчого формування, укладені місцевими чиновниками договори щодо військових та рішення щодо ВПО, не просто передруковуючи їх, як це зробила більшість видань.

Усі видання вмістили інформацію про суд на російськими військовими, які обстрілювали житлові будинки з «градів». 

Також не обійшли увагою і місцеві проблеми підвищення тарифів на проїзд, знову ж таки, найбільш повно цю тему висвітлювало видання «Полтавщина», подаючи усі сторони, в тому числі – й перевізників. 

Однак і у випадку із сайтами бачимо, що тематичні пріоритети потроху повертаються до минулорічних: кримінал, соціалка, надзвичайні ситуації, життя місцевої громади. 

Ситуація із висвітленням важливих для суспільства тем у випадку сайтів Полтавщини залишається нерівномірною. Так, найбільш повним висвітлення місцевого життя, участі регіону у війні є на сайті «Полтавщина». Проте й спокуса надрукувати маніпулятивні матеріали тут найбільша, адже якісне інформування привертає увагу більшої аудиторії. 

Також доволі детально пишуть про місцеве життя і на електронній версії видання «Кременчуцький телеграф». Культура під час війни, волонтери, екологічні проблеми.

Видання «Коло» більше порушує соціальних тем: волонтери, порятунок тварин, потреба у фонтанах у місті під час війни, підвищення цін на проїзд, скасування святкування випускних у школах тощо. 

Сайт «Новини Полтавщини» пише про події у регіоні найбільше з подачі органів місцевої влади, тому тут не можна говорити про повноту. «Ехо» стало вміщувати менше публікацій із посиланням на місцеві джерела, із місцевим контентом, закриваючи стрічку передруками.

Висновки

Сайти Полтавщини, на відміну від газет, не припиняли роботи з початком повномасштабного вторгнення, однак все ж війна відобразилася на кількості публікацій та на наявності передруків. Щодо стандартів: як і у випадку газет під час війни найбільше страждає повнота. Однак і ситуація із балансом думок також залишається невирішеною. Журналісти мережевих видань швидше поставлять більшу кількість матеріалів, ніж приділять увагу тому, щоб взяти коментар в іншї сторони конфлікту.  

Покращилася ситуація з засиллям джинси, проте все ж занепокоєння викликає тенденція використовувати для матеріалів із ознаками замовності воєнну тематику та військових. Також залишилася проблема неналежно маркованих матеріалів. Їх стало менше, проте все ж видання продовжують друкувати комерційні пропозиції під виглядом журналістських матеріалів, що може вводити в оману читача.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.