Два видання із вибірки ІДПО на Полтавщині почали маркувати рекламу, відповідно до законодавства: «Кременчуцька газета» та сайт «Полтавщина». За рахунок цього цей показник маніпуляцій в газетах знизився майже удвічі, що є позитивною тенденцією. Однак є й негативний момент – це збільшення майже удвічі офіціозу в електронних виданнях (до 12,1%). Разом із цим показником спостерігаємо й зміни у тематичних пріоритетах: кількість криміналу на сайтах зросла до 26% (у січні – на 10% менше). Показники джинси лишаються незначними: видання просували місцевий бізнес та чиновників, деякі з них піарилися на допомозі фронту.
Із 20 по 26 березня 2023 року було здійснено моніторинг регіональних медіа Полтавщини. Друкованих – «Зоря Полтавщини», «Лубенщина», «Вечірня Полтава», «Кременчуцька газета», онлайн-видань «Коло», «Полтавщина», «Новини Полтавщини», «Ехо». За означений період проаналізовано у друкованих виданнях 126 публікацій, в інтернет-виданнях 348 матеріалів. Усього – 474 матеріалів.
Газети
Дотримання професійних стандартів
Середня оцінка для газет – 9,96 (максимум 12 балів). Порівняно з попередніми хвилями моніторингу, оцінка трохи знизилася (10,23).
Вищу оцінку за стандарти отримали дві газети: «Кременчуцька газета» та «Вечірня Полтава» (11,2; 11,1 відповідно). Але якщо перше видання містить власні матеріали про місцеву політику та актуальні місцеві проблеми, то друге переважно публікує передруки з різних джерел, наприклад, сайту «Полтавщина». Власними здебільшого є тексти на мистецьку тематику.
Найнижчі бали у газети Зоря Полтавщини – 8,7 та Лубенщина – 8,8. Контент першого видання – це в основному офіціоз. Друге видання друкувало власні публікації, проте без дотримання професійних стандартів.
Найнижчі оцінки за стандарти за баланс думок (1,25) та відокремлення фактів і коментарів (1,52) (максимум 2).
Найнижча оцінка серед видань за відокремлення фактів від коментарів у «Зорі Полтавщини» – 1,2. Це можна пояснити і публікацією великої кількості офіціозу, окремих текстів із ознаками замовності, так і журналістських текстів, де наявна оцінка автора.
Так, 0 балів за стандарт має привітання з Днем працівника ЖКГ та звіт Про результати роботи пенсійної галузі.
Видання «Лубенщина» найбільше проблем мало зі стандартом балансу думок – 0,8. Причини – публікація «джинси» про послуги «Нової лікарні» та традиція авторів газети висловлювати своє ставлення у текстах інформаційних жанрів, інколи – нав’язуючи свою думку читачу про події.
Також порушувався і стандарт повноти – 1,63. Найнижча оцінка, знову ж таки, у «Зорі Полтавщини» через публікацію офіціозу. Час від часу страждала і достовірність – 1,67 (найнижче у «Лубенщині», яка не завжди чітко посилалася на джерела).
Найкраще видання дотримувалися стандартів доступності та відсутності мови ворожнечі.
Матеріали з ознаками замовності
Для газет найбільш проблемним була публікація офіціозу 13,3% (13,3% у січні) та неналежно маркованої реклами – 4% (у січні – 8,3%). Зазначимо, що кількість неналежно маркованої реклами впала і за рахунок «Кременчуцької газети», яка почала маркувати рекламу. З початку моніторингових досліджень ІДПО це вже друге видання, що стало позначати рекламний контент правильно. Щодо джинси, то її кількість трохи зросла – 3,3% порівняно з січнем (1,9%).
Експерти, що досліджують газети регіону, вже вкотре зазначають, що саме передруки офіційних повідомлень залишаються основною проблемою. Так, більше чверті контенту «Зорі Полтавщини» (25,5%) – це офіціоз: повідомлення Пенсійного фонду, а також повідомлення про оцінку впливу на довкілля різноманітних ТОВ.
На другому місці за кількістю офіціозу «Вечірня Полтава» – 15,2%. Джерела офіціозу – ті самі: Пенсійний фонд та інформація про висновок з оцінки впливу на довкілля.
Неналежно маркованої реклами найбільше у «Вечірній Полтаві» – 12,1%. Це медичні послуги та офтальмологічний центр. У «Зорі Полтавщини» не маркували рекламні макети про закупівлю худоби та різноманітні послуги.
«Джинсу» експерти знайшли у виданнях «Зоря Полтавщини», «Кременчуцька газета» (по дві публікації) та у газеті «Лубенщина».
Перше видання вмістило привітання голови профспілки працівників ЖКГ та пресреліз Крюківського вагонобудівного заводу про поставку вагонів.
Друге публікувало публікації про міського голову з негативними коментарями та численними припущеннями:
- «Міський голова Віталій Малецький, схоже, знову збрехав і тепер вже керманичу Полтавщини Дмитру Луніну»;
- «це нова обіцянка мера чи він бреше, бо він звик так працювати»;
- «мабуть мер зрозумів, що пахне смаженим»;
- «виходить, мер буде всіх підганяти, аби потім не сказали, що він знову збрехав?»
- «Малецький докерувався: в бюджеті діра у понад 100 млн грн».
Зазначимо, що публікації, в яких знайдені подібні коментарі, в цілому базуються на фактах і містять важливу для місцевої громади інформацію: справді важливо знати про витрати комунального підприємства під час війни (понад 2 млн на саджанці) або ж про проблему з дитячими садочками. Але все ж манера подачі свідчить не стільки про намір надавати читачам факти, скільки про постійні намагання «вкусити» міського голову, на що й звернули увагу експерти ІДПО.
«Лубенщина» на першій шпальті вмістила рекламний матеріал про «Нову лікарню».
Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій
Таких матеріалів виявлено не було.
Теми
Топ-теми видань: «інше» (кросворди, гороскопи, поради) – 35%, життя місцевої громади (24%); соціальна сфера та велика війна Росії проти України (обидві теми по 8%).
Цього разу увага до теми війни в газетах зросла, бо ж минулого разу експерти зафіксували тільки окремі публікації. «Лубенщина» вмістила публікації про прощання з земляками, що загинули на Донбасі, вшанування героя АТО, а також про нагородження добровольців, підготовку новобранців «Люті», допомогу армії від волонтерів села Ждани.
«Зоря Полтавщини» поспілкувалася з військовим Романом Ендиком, який був поранений на Харківщині та зараз проходить реабілітацію. «Вечірня Полтава» друкує щоденник харків’янки Гін, що розповідає про життя міста під постійними російськими обстрілами.
«Кременчуцька газета» також писала про прощання з земляками, поїздку волонтера до Авдіївки.
Щодо контенту з категорії «інше», то його найбільше у виданнях «Зоря Полтавщини» та «Лубенщина». Перше видання здебільшого вміщувало офіціоз, друге – різноманітні поради про нетрадиційну медицину та «рятівний квас з буряка».
Найглибше життя місцевої громади, як і раніше, висвітлює «Кременчуцька газета»: це і політика, й економіка, і культурне життя. Можна відзначити цікавий матеріал про те, як правильно називати мешканців міста: кременчужани, кременчукяни, кременчужці, кременчуківці, кременчучани, де автори розібрали тему, а також провели опитування для читачів. Також видання не втрачає зв’язок із містянами, які вимушені були переїхати в інші країни. У них запитали, скільки вони платять за проїзд за кордоном, зробивши за результатами цікаву добірку про вартість перевезень в європейських країнах та Єгипті.
«Лубенщина» також ретельно слідкувала за місцевим життям. Перевага видання – це мережа власних кореспондентів у навчальних закладах, музеях, бібліотеках громади, ці кореспонденти повідомляють про події з власного життя. Щоправда, на думку експертів, все ж редакції потрібно поміркувати над редагуванням цих текстів, аби в них були дотримані професійні стандарти журналістики.
Жанри
У виданнях переважали інформаційні жанри (29%), оголошення, реклама – 21%, поради та художні жанри – 13%. 7% – пресрелізи. Аналітики – 5%, найбільше у «Кременчуцькій газеті». Лише два інтерв’ю: по одному в «Кременчуцькій газеті» та «Зорі Полтавщини» Журналістських розслідувань, авторських колонок – 0%.
Тональність
77% матеріалів мають нейтральну тональність, 19% – позитивну. Матеріалів із негативною тональністю – 5%.
Походження
Власні матеріали трохи переважають – 43% над запозиченими – 40%. Не ідентифікованих –17%. Власних публікацій найбільше у «Кременчуцькій газеті», запозичених – у «Зорі Полтавщини». Не ідентифікованих (поради, гороскоп, кросворд тощо) – в «Лубенщині».
Висновки
Найбільша проблема більшості газет із вибірки ІДПО – це саме офіціоз, який вміщують видання. А якщо до цього додати й різноманітні передруки про лікування народними засобами, поради та інше, то може й не йтися про глибоке інформування про події, що відбувалися в регіоні. Проте у випадку з матеріалами з ознаками замовності маємо відзначити й позитивну тенденцію, а саме зменшення кількості неналежно маркованої реклами. Сподіваємося, що «Зоря Полтавщини» та «Вечірня Полтава» скористаються прикладом газет «Кременчуцька газета» і «Лубенщина» і маркуватимуть рекламу правильно.
Щодо стандартів, то газетам бракувало вміння писати про події нейтрально, збалансовано та повно. Зокрема це відбувалося через розміщення офіціозу та джинси, а інколи й через дописи власних кореспондентів, які не редагувалися газетою достатнім чином.
І ще один позитивний момент, який би хотілося відзначити – це використання різних форматів щодо висвітлення теми війни та її наслідків: інтерв’ю, щоденник, опитування, художні жанри і, на жаль, уже традиційні для українських регіональних газет некрологи.
Сайти
Професійні стандарти
Сайти Полтавщини дотримувалися стандартів краще, ніж газети 10,75 (також ситуація покращилася порівняно з січнем – 9,53).
Найгірше дотримувалися стандарту балансу думок – 1,26, особливо на сайті «Ехо» (1), що можна пояснити значною кількістю передруків, офіціозу та неналежно маркованої реклами, здебільшого тексти оброблялися мінімально або ж взагалі не оброблялися.
Також не дуже гарно дотримувалися повноти – 1,78, особливо на сайті «Коло», де час від часу забували про бекграунд.
У лідерах за дотриманням стандартів традиційно видання «Полтавщина», що має найвищу оцінку за баланс думок (1,5) та достовірність (майже – 1,9). Видання представляло доволі широку палітру думок, звертаючись до політиків різних партій, намагаючись враховувати думки різних сторін конфлікту.
Уже вкотре найнижчі оцінки у видань «Коло» та «Ехо». Видання в основному наповнювали стрічки передруками, інформацією від поліції, ДСНС. У «Еха» більше власного контенту, ніж у «Кола», але оцінки знижувалися за немарковану рекламу про ідеальний весільний букет, ігрові ноутбуки тощо.
Матеріали з ознаками замовності
На сайтах ситуація з розміщенням матеріалів із ознаками замовності виглядає так само, як і в газетах. Тож у березні електронні видання продемонстрували зростання за деякими показниками. Удвічі – офіціоз (12,1% порівняно із 6,1% у січні), незначне зростання неналежно маркованої реклами (4%), джинса на тому ж рівні – 2,3% (у січні 2,6%).
Офіціозу найбільше на сайті «Ехо» – 15,2%, на другому місці «Полтавщина» та «Новини Полтавщини» з 11%. Такий контент постачали відділ комунікації поліції Полтавщини, пресслужба СБУ, офіційне представництво Президента України тощо. Причому якщо «Полтавщина» та «Ехо» здебільшого позначали походження таких публікацій через підпис автора, то от «Новини Полтавщини» просто не підписували такі тексти – й експерти встановлювали походження публікації через співставлення текстів на сайті видання та на тих сайтах, де запозичувалася інформація.
Неналежно марковану рекламу вмістило тільки «Ехо» (14,1%). Підкреслимо, що видання «Полтавщина», яке також вміщувало такий контент почало його маркувати, згідно із законодавством.
Джинсу помічено у всіх виданнях, найбільше на сайті «Новини Полтавщини». Рекламували Полтавський фаховий коледж мистецтв імені М.В. Лисенка: текст був присвячений музичному фестивалю, а от у бекграунді вмістили інформацію про здобутки коледжу про «сумлінне виконання освітянської місії» та про те, що заклад «відповідально несе присвоєне закладу високе ім’я фундатора української класичної музики». Також просували чиновників через тему допомоги фронту. Ідентичні тексти з цього приводу експерти помітили на сайтах «Полтавщина» та «Ехо».
Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій
Таких матеріалів не було зафіксовано.
Теми
Щодо тем, то на перше місце вийшов кримінал, що складає більше чверті контенту видань (26%). З початку повномасштабного вторгнення кримінал вперше обігнав тему великої війни Росії проти України. Тож на сайтах знизилася увага до війни – 18% (24% у січні), така сама кількість матеріалів про життя місцевої громади.
Про війну повідомляли переважно у форматі хроніки та некрологів. Також писали про візит Президента до Бахмута, допомогу фронту від волонтерів. Цікаву тему зачепило видання «Ехо» у тексті «Дрон і російська мова»: про російськомовних українців та мовне питання.
Щодо кримінальної хроніки, то вона здебільшого наповнювалася завдяки передрукам від різних силових структур, час від часу тільки «Полтавщина» додавала більш глибокий контекст або коментарі від власних джерел.
Як і раніше, також «Полтавщина» найглибше висвітлювала питання місцевої політики, транспорту, витрат з бюджету, передаючи думки представників різних партій. У виданні «Ехо» також було розміщено декілька власних публікацій на цікаві теми з місцевого життя: конфлікт у місцевому ліцеї, витрати міськради на паливо для тероборони, які «зникли у невідомому напрямку», також видання тримає на контролі питання сміттєзвалища і загалом утилізацію сміття. Проте, звісно, «Ехо» значно програє «Полтавщині» за кількістю власних публікацій, що, очевидно, можна пояснити нестачею кадрів.
Серед тем, які зовсім або майже не висвітлювались: викривання корупції, політика, зовнішня політика, освіта та наука, економіка.
Тональність
Більшість публікацій – 96% нейтральні. 3% позитивних та одиничні випадки негативних публікацій.
Походження
Переважали запозичені тексти – 64%, 29% власні, 7% не ідентифіковані. Найбільше власних публікацій на сайті «Полтавщина». Найбільше запозичених – у видання «Ехо».
Висновки
На сайтах регіону також можна помітити як позитивні, так і негативні тенденції. Із позитиву – відповідальне ставлення до маркування реклами на сайті «Полтавщина». Зазначимо, що й «Коло» також маркує рекламу». Також на деяких сайтах є доволі важливі для місцевого життя публікації на суспільно-політичні теми.
Однак є й негатив: зростання кількості офіціозу та передруків.
Члени експертної групи також зазначили:
«У виданнях вкрай мало власних журналістських матеріалів. Зазвичай використовується передрук з офіційних сторінок установ, організацій, керівників у Фейсбуці та Телеграмі. Недостатньо історій про війну та героїв. Найчастіше у воєнній тематиці використовують зведення ГенШтабу, лічені одиниці – інтерв’ю з військовослужбовцями-земляками. Переважають короткі й дуже короткі інформаційні жанри (новини, репортажі, замітки з коментарями). Надзвичайно бракує аналітики», – Ірина Назарчук.
«Попри значний інтерес онлайнових видань Полтавщини до регіональної і загальнонаціональної тематики, а також до проблем місцевого самоврядування (і це «плюс»), більшість сайтів вдається або до прямого «запозичення» повідомлень з офіційних сторінок державних установ чи прес-релізів або довжелезних «витягів» із прямої мови чиновників, хоча під матеріалом зазвичай стоїть ім’я та прізвище журналіста. Це не лише збільшує кількість «офіціозу» , а й робить начебто авторський матеріал трохи «безликим», – Орест Семотюк.
Підкреслимо, що саме власні журналістські матеріали, аналітика на гострі актуальні теми надзвичайно важливі для зміцнення демократії на місцях.
Наталія Стеблина,
координаторка експертної групи
Орест Семотюк, Ірина Назарчук
експерти