Видання, включені до моніторингу, працюють у вже сформованому за воєнних умов режимі. Час моніторингу припав на період «без сенсацій»: скандал із російськими попами на час огляду ще не почався; на фронті – без особливих змін. У Білопіллі ще не відбулося жахливого руйнування центру міста. Відтак, – щоденні обстріли, очікування контрнаступу, порівняно  стабільна комунально-енергетична складова життя – все ніби в уже «звичайному» руслі. Можна звестися до рутини, проте видання намагаються триматися над буденністю, звертаючись до важливих тем, передусім – теми війни.  Історії про те, як мешканці півночі області переживали перші тижні нападу росії, продовжує подавати сайт «Ямпіль INFO». На часі потреба хоча б найпростішої аналітики й із цієї теми. На жаль, із аналітичними матеріалами з різних тем у газетах сутужно, на сайтах – практично ніяк.

Цього моніторингу, напевне, завдяки перехресному оцінюванню дотримання стандартів, ми більше уваги звернули на мову видань і знову констатуємо, що вона залишає бажати кращого. 

У сумських масмедіа цього періоду, як і впродовж попереднього року – від початку війни, – не виявлено жодного матеріалу з ознаками маніпуляцій – пропаганди, фейків, антиукраїнських меседжів.  

Моніторингова хвиля передбачала огляд масмедій за 20-26 березня. Відтак, проаналізовано такі випуски чотирьох друкованих видань Сумщини: «Білопільщина», громадсько-політична газета Білопільського району Сумської області; «Наш край», інформаційний тижневик, Липова; «Перемога», Краснопільська газета Сумської області; «Путивльські відомості», громадсько-політична газета, Путивль. 

За визначений період оцінено матеріали онлайн видань: «Данкор онлайн» http://dancor.sumy.ua ; «Голос Конотопа. Незалежний інформаційний портал» https://konotop.in.ua/ «ШосткаNews.City» https://shostkanews.city – з 17 до 26.03; «Ямпіль INFO. Ямпільське інформаційне агентство»  https://www.yampil.info/  – з 16 до 26.03.

Загалом досліджено у друкованих виданнях 166, у Інтернет-виданнях – 207 матеріалів. Всього – 373 публікації.

Друковані видання

Друковані видання дотримуються стандартів на традиційному рівні. Так само – із використанням жанрів та висвітленням тем. Мало матеріалів із ознаками замовності 

Моніторинг стандартів журналістики 

Стандарти оцінюються за шістьма критеріями. За кожен із них можна отримати 0 балів (критерій не дотриманий), 1 бал (критерій дотриманий не повністю) та 2 бали (критерій дотриманий у повній мірі). Відповідно, максимальна оцінка, яку здатна отримати публікація, – 12 балів. 

За моніторинговий період загальна оцінка оглянутих видань склала 8,9 бала, що відповідає традиційному середньому рівню дотримання стандартів у друкованих виданнях області.

У березні найкращий показник дотримання стандартів –  9,1  бала – зафіксовано у газеті «Білопільщина», яка попереднього моніторингу  була на останньому місці (8 балів).  «Перемога» першістю поступилася і має 9,1 бала. На третьому місці  «Путивльські відомості» – 8,5. «Наш край» – 8,1 бала. 

Найменше, як і завжди, видання дотримуються балансу думок/неупередженості: середній показник 0,39 бала. Найвищий бал, як і минулого моніторингу,  має «Білопільщина» – 0,7. Практично не змінили показник «Наш край»  – 0,3  бала та «Путивльські відомості» – 0,2 . 

За дотримання повноти інформації газети мають передостаннє місце: 1,48 бала. Найкраще дотримується критерію «Перемога» – 1,8; найменш повні матеріали у «Путивльських відомостей» – 1,2. 

Критерій достовірності дотримано дещо краще, ніж минулорічного моніторингу, – 1,53 проти 1,39 бала. «Білопільщина» має 1,7 бала; «Наш край» – 1,6, «Путивльські відомості» – 1,5; «Перемога» – 1,3 бала. 

Відокремлення фактів від коментарів теж поліпшилося, але мінімально, – 1,62 бала.  Найкраще критерію дотрималася «Білопільщина», яка з останнього місця у січні перемістилася на перше – 1,8 бала. «Перемога» та «Путивльські відомості» майже дорівнялися до кращої оцінки і мають по 1,7. Найслабший  показник у «Нашому краї» – 1,3. 

Традиційно висока оцінка за критерій доступності  (зрозумілості матеріалів, грамотності – легкості сприйняття читачем) – 1,88. І, як завжди, газети не опускаються до застосування мови ворожнечі – 2 бали. 

 За результатами перехресного моніторингу стандартів оцінка сумських і ужгородських експертів, виставлена сумським масмедіям, відрізняється не значно:

Так само мінімальною є відмінність оцінки на стандарти у перехресному моніторингу сумською експертною групою чернігівських видань, які досліджує житомирська експертна група.

Не можемо не згадати одне з чернігівських видань, яке отримала найнижчий бал цього моніторингу – газету «Вісник Ч». Сумські експерти, окрім рівня дотримання стандартів, звернули увагу на невисокий мовно-стилістичний рівень матеріалів видання. Для прикладу можна запропонувати кілька заголовків із числа за 23 березня: «В Алли Грищенко пастухи пасуть верхи на конях» (стор.3), «Світлана Григорович шукає автівку, щоб вивезти брата з прикордонної Хрінівки. Від нової невістки б не відмовилася» (стор.4), «Німецький шпиталь встояв, школа 80 років пропрацювала. А зруйнувала російська ракета» (стор.4), «І подоїти, і поговорити, і обняти» (стор.6). Логіка невиразна, майстерність оцінити складно.  

Непродуманість заголовкового комплексу видно й із верстки шпальт. У тому ж №12 за 23 березня звертає на себе увагу сторінка 5 «Кримінал»: дієслова на початку трьох заголовків – застрелив, зарізала, забив – великими літерами, з початкової «З» створюють відчуття агресії, що не засвідчує культури видання.

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності та неналежно маркованої реклами

Для виявлення замовності та інших форм медіаманіпуляцій досліджено 123 публікації.

Ознаки замовності без жодного маркування експерти виявили у двох публікаціях (1,2% контенту). Одна така публікація  знайдена у газеті «Білопільщина», одна – у «Путивльських відомостях». У обох випадках мова йде про комерційну замовність.

Кількість неналежно маркованих матеріалів складає, як і минулого моніторингу, 3,6%. У «Перемозі» це дві публікації – 4,3%; у «Білопільщині» – чотири матеріали, що відповідає 7,3% списку.  В двох інших виданнях неналежно марковані матеріали не виявлені.

Цього моніторингу, порівняно до попереднього, вдвічі зменшилася частка матеріалів офіційно-протокольного характеру –  3,6% (січень – 7,2%). Розміщені вони у трьох виданнях: «Перемога» – 8,7% (4 публікації), та по одній публікації  у газетах «Наш  край» – 3,1%, «Путивльські відомості» – 3%. 

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Матеріали з ознаками антиукраїнської пропаганди, проросійських меседжів і фейків не виявлені. 

Теми

Тема війни, допомоги армії у березні вийшла на першу позицію – 15% контенту. Цим слід завдячувати газеті «Перемога», 24% списку матеріалів якої присвячені саме війні в різних її виявах. Другою за кількістю публікацій є «Білопільщина» –  14,5% матеріала. Такі акценти цілком обґрунтовані, оскільки ці дві громади – Краснопільська та Білопільська щодня піддаються обстрілу з боку російських фашистів. 

У інших газетах тема війни присутня на рівні 8-9%.

Тема життя місцевої громади, яка минулого моніторингу була очільною, залишається важливою у друкованих виданнях Сумщини – 14%. Найбільше публікацій із неї дає газета «Путивльські відомості» –  майже чверть загальної кількості (24,2%).  «Наш край» другий у висвітленні – 15,6%. Не набагато відстала «Білопільщина» – 14,5%. 

«Білопільщина» розповідає про дітей, народжених у війну («Діти, народжені у війну: життя продовжується! – №№19-20, стор.2) або ж підлітків, які допомагають армії («Коси – для ЗСУ: сестрички-двійнята відрізали волосся, аби допомогти військовим» –№№24-25, стор.2). «Це зворушливі родинні історії, які фіксують особистісний вимір війни», – наголошує експертка Алла Ярова. А саме такий неформальний, нестатистичний підхід до теми сьогодні дуже важливий. 

Газета «Перемога» напрацювала формат розміщення матеріалів про війну, про життя людей в умовах війни на першій сторінці з перенесенням на другу під рубриками «Герої не вмирають», «Розповіді про земляків», «Наші інтерв’ю». На нашу думку, добре було для подання таких матеріалів запровадити одну чи максимум дві постійні рубрики. А загалом ці публікації, вважаємо, працюють на газету. 

Зросла кількість публікацій із теми життя цивільних в умовах війни і вимушених переселенців: 9% проти січневих 5%. Найбільше представлена вона в газеті «Перемога» – 15,2%. «Путивльські відомості» присвятили темі 12% свого списку матеріалів. Не звертався до неї за час моніторингу «Наш край».

5% списку публікацій віддано темі криміналу. Переважає вона знов у «Путивльських відомостях», зовсім відсутня цього разу у «Перемозі».

4% матеріалів припадає на теми соціальної сфери/охорони здоров’я і присутня вона в усіх виданнях.

По 3% належать освіті/науці та спорту; 2% – темі економіки/інвестицій. Решта тем мають по 1%.

Зовсім не зачеплені у березні теми зовнішньої політики/міжнародних новин, корупції, історії/краєзнавства та релігії.

Знову панує «інше», частка якого зросла з 40 до 42%. Наче незначно, проте, якщо врахувати, що передостанній моніторинг визначив частку «іншого» у 29%, можливо, йдеться про тенденцію. Найбільше публікацій такого ряду у «Білопільщини»  – 50,9% та «Нашого краю» – 46,9%. Скоротила кількість «іншого» «Перемога»  – 32,6% проти січневих 41,7%. У «Путивльських відомостей» – 33,3%.

Жанри 

Найактивніше газети використовують інформаційні жанри: 37%. Такий відсоток практично стабільний впродовж року моніторингу.  У березні, як і в січні, найчастіше користувалася інформаційними жанрами газета «Путивльські відомості» – 54,5%.  На другому місці «Білопільщина» – 38,2% інформаційних матеріалів. «Наш край» – 31,25%. Найменше, як і попередні рази, вдавалася до них «Перемога» – 28,3%; це пояснюємо тим, що газета має свій сайт, а також активно веде сторінку в соцмережах, де і ділиться оперативною інформацією.  

Другим за кількістю використання став у березні жанр інтерв’ю – 8%. Найактивніше його використовують «Перемога» – 13% та «Наш край» – 9,4%. Найрідше – «Білопільщина» –5,5%.

З другого січневого на третє місце змістився художній жанр – 7% списку публікацій. Звичайно, про фейлетони та нариси наразі не йдеться, представлені здебільшого життєві історії, історичні екскурси. Його найактивніше використовує газета «Путивльські відомості» – 12%. Менше, ніж зазвичай, таких матеріалів у «Перемоги» – 6,5% проти січневих 14%. Приблизно стільки ж їх дає «Наш край» – 6,25% матеріалів.   

Варто зауважити, що газети використовують і комплексні жанри, наприклад, суміш інтервʼю та життєвої історії.

Аналітичних матеріалів цього разу менше: 4% проти січневих 7%. Найактивніший тут «Наш край», зовсім не вдавалися  до аналітики «Путивльські відомості». 

Пресрелізових публікацій у січні було 2%, зараз – 1%.  

Листи до редакції, як і у січні, займають 1% контенту і присутні лише у «Перемозі».  

Цілком відсутні авторська колонка, журналістське розслідування та рецензія.

Тож найрізноманітніша палітра жанрів у березні (як і в січні) – у газети «Перемога»: шість різновидів. «Наш край»  використав пʼять жанрів, «Білопільщина» – чотири, «Путивльські відомості» – три. 

Щодо «позажанрового». «Інше» складає 42% матеріалів друкованих видань (січень – 37%; осіннього моніторингу – 31%). Цього разу найбільшу частку тут мають оголошення  та реклама – 17%, що майже вдвічі більше, ніж у січні   (9%).  На привітання й некрологи припадає 10% публікацій.  

Число порад пішло на спад: якщо взимку було зафіксовано 11% матеріалів із порадами, восени – 2%, то березень зафіксував 4% такого контенту. 

Розважальна частка «іншого» (кросворди, гороскопи, вірші читачів тощо) знизилася вдвічі: з зимових 2% до 1%. 

Тональність

Нейтральною визначена тональність 69% публікацій. Рівень негативної тональності – 7%.  Позитивної – 24%. Тобто на загал пропорції, порівняно з попередніми моніторингами, зберігаються. 

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Власних матеріалів у березні більше, їх кількість повернулася на рівень осіннього моніторингу й складає половину контенту – 50%. Краще представлені вони у «Путивльських відомостях» – 69,7%. Більше половини власних публікацій і в «Перемозі» – 54,3%. У «Нашому краї» – 48,9%; «Білопільщині» – 36,4%.

Запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело  – 34% (січень – 43%) матеріалів. Найбільше їх у «Нашому краї»» – 45,7%, найменше, як і напередодні, – у «Путивльських відомостях» – 18,2%. 

Неідентифікованих матеріалів, тобто таких, що не містять джерела походження, – 16%. Найбільше їх у «Білопільщині» – 32,7%. 

Висновок за результатами моніторингу друкованих медіа

Друковані видання Сумщини діють, попри складні умови. Зима для них була відзначена не лише знаходженням «освітленої» хвилини для роботи між тривалими вимкненнями електроенергії та пошуками генераторів. Видання здійснюють проєкти, знаходячи нове власне місце в інформаційному полі регіону. А ще приємно – ряд газетярів відзначені нагородами за їх роботу на інформаційному фронті.

Онлайнові видання

Онлайн видання значною мірою продовжують продукувати повідомлення, що часто відповідають такому собі нехитрому методу збирання інформації, як «ctrl+c – ctrl+v». Тобто, як ми зазначали і раніше, значний відсоток матеріалів компільовані, а до того ж переважно не відповідають стандартам. 

Моніторинг стандартів журналістики

Середня оцінка за дотримання стандартів на сайтах складає 8,34 з 12 можливих. 

Лідером залишається сайт «Ямпіль INFO», який навіть поліпшив свій показник: 9,7 проти 9 балів. На другій позиції «Шостка City» – 8,7 бала. На бал відстає «Голос Конотопа» – 7,7 бала. «Данкор» у березні погіршив дотримання критеріїв із січневих 7,88 до 7,2 бала.

Щодо окремих стандартів. «Відсутність мови ворожнечі» серед критеріїв, як і завжди, має найвищу оцінку 2.

Критерій доступності традиційно на другому місці – 1,68. Найгірший показник цього разу у «Шостка City» – 1,5. На 0,1 краща оцінка у «Голосу Конотопа». Найдоступніші повідомлення у «Ямпіль INFO» – 1,9 бала.

Середня оцінка критерію відокремлення фактів від думок – 1,58. Сайти «Ямпіль INFO», «Голос Конотопа» та «Шостка City» виявили однакові результати – 1,8. «Данкор» свою планку опустив до 0,9.   

Достовірність публікацій дещо поліпшилася: з 1,23 до 1,49. Найсумлінніше посилається на джерела «Ямпіль INFO»  – 1,9. Найгірше «Голос Конотопа» – 0,9 бала.

А стандарт повноти інформації, навпаки, знизився  – до 1,16 з 1,25 бала. Більше дотримується рівня повноти «Ямпіль INFO» – 1,4 бала. Найменше «Данкор»: 1 бал із 2 можливих.   

Традиційно низька оцінка за баланс думок: 0,43. «Шостка City» та «Ямпіль INFO»  тут оцінені на 0,7 бала. У «Голосу Конотопа» 0,3, у «Данкора» 0,1 бала.

Щодо мови онлайн видань зауважує Володимир Садівничий: «Вразили заголовки. Щоб зрозуміти один із них, навіть до вікіпедії вдався – «У Сумах вогнеборці приборкували загоряння сухої рослинності». Згідно з енциклопедичними відомостями, рослинність – це сукупність рослинних угруповань (фітоценозів) Землі. За життєвими формами рослинність поділяють в основному на деревну, чагарникову і трав’янисту. В залежності від умов зволоження місць зростання розрізняють ксерофітну, мезофітну, гігрофітну і гідрофітну рослинність. За походженням розрізняють природну та антропогенну рослинність. Природну рослинність поділяють на первинну (корінну) та вторинну (похідну). За ландшафтно-географічним принципом рослинність поділяють на зональну, екстразональну та азональну або інтразональну. Прочитавши (тричі) повідомлення «Данкора», так і не зрозумів, яку ж рослинність приборкали борці». Звісно, іронічно, але важко реагувати інакше на рівень ерудиції, продемонстрований виданням.

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами 

Ознаки замовності досліджені у 204 публікаціях. 

Політична замовність не виявлена. Ознаки комерційної замовності мають три публікації на сайті «Голос Конотопа» – 5,5%.Саме ці матеріали дали середній відсоток немаркованої замовності, що склав 1,4. 

Неналежно маркованих матеріалів загалом шість, що склало у середньому 2,9%. Пʼять із шести неналежно маркованих матеріалів розміщені на «Шостка City», один – на «Голос Конотопа». 

Протокольно-офіційні матеріали зайняли  4,3%  загального списку. Це девʼять публікацій на «Голос  Конотопа» – 16,4% списку матеріалів сайту.  

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Пропагандистських публікацій і матеріалів із ознаками фейків на сайтах не виявлено.  

Теми

Як і в друкованих виданнях, на сайтах основна частка списку публікацій віддана темі війни – 22% (січень – 27%). Найактивніше тему висвітлюють «Ямпіль INFO» – 32% від списку матеріалів (січень – 31,3%); «Шостка City» – 29,6%;  «Данкор» – 22% (січень – 33%). Найменше таких публікацій, як і попереднього моніторингу, у «Голосі Конотопа» – 12,7%. 

Втім, форма подання таких матеріалів досить звужена. Експертка Алла Ярова зазначає: «Тему російсько-української війни всі видання висвітлюють переважно через замітки про різні заходи, спрямовані на збір коштів для ЗСУ, та інформацію про загиблих земляків. Повідомлення про обстріли українських прикордонних територій коротко фіксують факти обстрілів і наслідки цих обстрілів. Така лаконічність, очевидно, засвідчує звикання до майже щоденних обстрілів деяких громад. Новини про воєнні злочини ворога набувають формату, характерного для кримінальної хроніки». 

Друга найбільш повно представлена тема, як і у січні, – криміналу та роботи правоохоронців – 15% матеріалів. Такий відсоток має й тема життя місцевих громад.

Кримінал найактивніше висвітлено у «Данкорі» – 21%. Натомість на цьому сайті найменше висвітлено життя місцевих громад, а найактивніше цю тему презентують «Ямпіль INFO» – 28% та «Шостка City» – 22,2%. 

Зменшилася кількість матеріалів із теми вимушених переселенців/життя цивільних під час війни – 9% (січень – 15%). Як і у січні, найактивніше її веде «Голос Конотопа». 

Порівняно добре висвітлювався спорт – 8%. У теми культури  6%; надзвичайним ситуаціям і соціальним питанням віддано по 5% списку матеріалів.

Решта тем висвітлюються на рівні 1-2%. Зовсім не згадані теми зовнішньої та внутрішньої політики, корупції, релігії.  «Інше» має 6 % контенту й активно представлене на «Шостка City».

Втім, варто зважити на якість висвітлення різних тем. Експерт Володимир Садівничий не втримався від репліки: «Інтернет ресурс «Данкор» вражає продуктивністю. Тут за тиждень видають для читачів півтори сотні, а то й більше публікацій. От тільки ознайомившись із такою безліччю повідомлень, спіймав себе на думці, що пишуть те не про мої Суми, не про мою область, не про мою Україну. Зі ста відібраних за допомогою генератора випадкових чисел для аналізу публікацій, тут 21 раз «криміналізували» та 5 разів писали про катастрофи. Натомість жодної культурницької, політичної чи історичної події не згадали. По три рази написали про економіку та місцеве самоврядування… Не живуть так ні Суми, ні область, ні Україна. Позитиву, попри намагання «Данкору» сіяти «правду», на щастя, значно більше».

Тональність

Відповідно, продовжимо тезу Володимира Садівничого: негативна тональність у «Данкору»  зафарбовує найбільшу з-поміж інших сайтів частку публікацій – 27%. Звичайно, іншим виданням сьогодні негативу теж не бракує, загалом він складає 21%, проте на цьому сайті «править бал». 

Нейтральна тональність у 63% публікацій онлайн видань. Позитивний відтінок мають 16% матеріалів. 

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Власних публікацій  83%. Матеріалів, що належать до категорії запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело, – 13%. Не ідентифікованих публікацій – 4%. 

Поза цифрами, не можемо не звернутися знов до минулого моніторингу та зауважень експертів до некоректної авторизації матеріалів у онлайн виданнях. Так, «Данкор» продовжує ставити біля своїх публікацій ніби авторські підписи. Та, зауважує Володимир Садівничий, «У одній з публікацій з пантелику збив заголовок. Напрочуд чіткий та інформативний – «Освітяни обговорили важливі питання функціонування галузі на Сумщині». Насправді ж, якщо вірити публікації, це був бенефіс одного актора, чи то пак чиновника: «Заступник голови обласної військової адміністрації … акцентувала увагу… наголосила… за її словами… повідомила куратор освітньої галузі… та врешті: «Посадовець вкотре подякувала нашим педагогам». А де ж освітяни, які щось там обговорювали? Напевно так заслухалися, що й пари з вуст не пускали. Якщо ж бути точними, чесними і серйозними, – «Данкор» під прізвищем «Лариса Брежнева» сплагіатив текст із сайту Сумської обласної військової адміністрації замінивши (невдало) лише заголовок. Різниця в часі оприлюднення тексту – 19 хвилин».

Алла Федорина,
координаторка сумської експертної групи

Інформація про експертів 

Садівничий Володимир, доктор наук із соціальних комунікацій, доцент, завідувач кафедри журналістики та філології Сумського державного університету.

Федорина Алла, заслужена журналістка України, доцентка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету, координаторка ГО «Сумський прес-клуб». 

Ярова Алла, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету.

фото Максима Бондаревського.