Моніторинговий тиждень виявився насичений емоційно складними новинами. Після хвилі нічних бомбардувань «шахедами» Хмельниччина оговтувалася від пошкоджень: рахували втрати, відновлювали зруйновані об’єкти: житло, школи, лікарні. Війна щоденно нагадувала про себе втратами. З надією українці дивилися на світ, очікуючи його реакції та підтримки. Все це склало тематичні напрямки медійного контенту. На сайтах переважали оперативні новини, газети більше заглиблювалися у проблеми та аналізували події. Переважав власний журналістський контент. На жаль, зі значними відсотками негативного забарвлення: тональність спричинена інформаційними приводами – війна, щоденні втрати, економічні труднощі… 

Об’єкти моніторингу, як і раніше, газети «Подільські вісті» та «Проскурів»  (Хмельницький), «Подолянин» (Кам’янець-Подільський), «День за днем» (Шепетівка) та сайти «Вечірній Кам’янець», «Всі новини Хмельницького», «Є», «Поділля News». Проаналізовано 495 публікацій: 130 у газетах, 365 на сайтах.  

Газети

Основною темою друкованих видань залишається війна – 18%. 

Інформація про втрати на війні практично вже півтора року трагічною ниткою проходить в контенті кожного видання. Це емоційно важкі публікації зі світлинами усміхнених навіки молодих людей, які поклали життя на передовій (рубрики «Незагоєна рана від втрат» – «Подолянин», «Віддали життя за Україну» та «Вклоняємося подвигу» – «Проскурів», «В умовах війни»  – «День за днем»). Зустрічаємо матеріали про волонтерські ініціативи («1000 дронів-камікадзе: оголошено народний збір», «Благодійний велопробіг, присвячений Дню Героїв» у «Проскурові»), пам’ятну дату війни – річницю виходу захисників з «Азовсталі» («Проскурів»: «Із пекла в пекло»), ССО на передовій («Примари Бахмута – гордість Хмельницького» – «Проскурів»). «Подільські вісті» вмістили крик болю читачки «Берці «розлізлися», шолом розколовся, або Хто забезпечить військових?»  

Значно зменшилася увага до переселенців – такі матеріали зараз складають лише 2% контенту (по одному у газетах «Подолянин» та «Подільські вісті»). У «Подолянині» знайшли оригінальний ракурс («Місія – українізувати Краматорськ!»): переселенка ділиться своїми думками з приводу дати в календарі – дня філолога. 

Видання розповідають, як громади оговтуються від обстрілів та відновлюють знищену інфраструктуру: 

Значну увагу журналісти приділяють життю місцевих громад (9%), особливо «Проскурів» (7%); культурі (13%) – чимало Дню вишиванки; спортивним новинам (10%) – переважно «Подолянин» та «Подільські вісті».  Про «Велопробіг у вишиванках» та «Борщ Шепетівка-Торонто» у День вишиванки написала газета «День за днем». 

Увага до економічних проблем (5%) зумовлена рішенням уряду підвищити тарифи на комунальні послуги, зокрема на енергопостачання. Видання почали писати про уроки пройденої холодної зими і підготовку до наступного опалювального сезону, звітувати про доходи місцевих бюджетів («Проскурів»), про курси для місцевого й релокованого бізнесу.

Газети публікували новини освіти (4%), зокрема про освітню реформу, охорони здоров’я та соціальної сфери (4%). Інші теми (корупція, історія, краєзнавство, міжнародні новини, релігія, місцеве самоврядування, політика) склали по 1% контенту. 7% – це кримінальна хроніка (зовсім немає у «Подільських вістях», натомість окрема шпальта у «День за днем»). 24% (четверта частина контенту) – це оголошення, реклама, постери, афіші, кросворди, курс валют, прогноз погоди… 

У жанрах переважають інформаційні (48%), в основному замітки. 4% інтерв’ю. Давно, на жаль, немає опитувань. Кількість аналітичних матеріалів зберігається на рівні 6%. «Подільські вісті» зазвичай друкують колонку чергового редактора для висвітлення актуальної теми. Цього разу це огляд під заголовком «Країна Героїв», який газета рубрикує як бліц-аналіз важливих подій в Україні).                   Кількість офіційних повідомлень органів влади складає 12%. Авторські колонки та листи в редакцію – по 2%. Художні жанри – 3% . Майже чверть (23%) контенту формують поради, рецепти, реклама, приватні оголошення, привітання, розважальні матеріали та ін. 

Кількість власного контенту – 65%, відтак запозиченого – 22% (пресрелізи, звіти, передруки), не ідентифікованого аж 12% (поради, рецепти, гороскопи тощо). 

Попри трагічні події війни у газетах переважає нейтральна тональність – 52%. 29% матеріалів мають позитивне забарвлення і 19% – негативне. 

Щодо матеріалів з ознаками замовності, то у друкованих виданнях їх 4,2%.  Досить дивно спостерігати, як незалежне видання вітає з днем народження депутатів місцевої ради, політиків, топ-представників бізнесу («Подолянин»). «Проскурів» надає редакторську колонку міському голові О. Симчишину. Його цитують як єдине джерело інформації у кількох матеріалах, не добираючи інших джерел. Незважаючи на те, що є важливі інформаційні приводи, така практика нагадує старі часи до роздержавлення ЗМІ та показує неподолану залежність локальної преси від місцевої влади. Мер коментує навіть збільшення кількості патрульних на дорогах, хоч основним ньюзмейкером тут мала б виступати патрульна поліція.

Зберігається залежність (10,8%) від звітів, прес-релізів та повідомлень органів та структур влади. Найбільше у виданнях «Подолянин» (18,2%), «День за днем» (10,3%) та «Проскурів» (9,8%). 

Немаркована реклама трапляється в 3,1%, «Подолянин» не маркує її на першій сторінці. Інші газети з деякого часу від подібної практики вчасно відмовились. Нагадаємо, відповідно до нового закону про медіа регулятор може накласти за таке порушення штраф (ст.116). 

Мови ворожнечі, фейків та пропаганди у хмельницьких газетах не зауважено.

Середній показник дотримання стандартів журналістики, за оцінкою експертів, – 9,52 (за 12-бальною шкалою): «Подільські вісті» – 9,75 «Проскурів» – 9,56, «Подолянин» – 9,44, «День за днем» – 9,31. Журналісти не дуже дбають про баланс інформації (0,39 бала з 2 можливих!) – не намагаються різнобічно висвітлити події, не подають інших думок, опираються здебільшого на коментар однієї особи. Повнота інформації – 1,67, що означає: ситуацію не завжди подають всеохопно, в різних аспектах та ракурсах. Факти та думки зазвичай відокремлені (1,88), виклад доступний (1,97). Видання посилаються на джерела інформації (1,6%), але часто тільки на одне або загально, не уточнюючи («у відомстві/у пресслужбі пояснили»…), чи на соцмережі. Доцільно більше апелювати до живих джерел, проводити опитування, враховувати думки людей. Наприклад, «Проскурів» у матеріалі «Більше, ніж тарілка гарячого супу» пише про допомогу соціальних служб малозахищеним, однак зовсім не цитує цих громадян.  

Сайти

24% контенту сайтів – про події війни. Ця тема домінує на кожному, окрім «Поділля News» (8 матеріалів). Інші сайти запровадили для цього спеціальні рубрики: «Герої війни» на сайті «ВСІМ», «Гаряча тема: війна» на сайті «Є» та «Війна росії з Україною» на сайті «ВК» – і публікують до 30 матеріалів щотижнево. Війна має різні ракурси: втрати на фронті, активізація російських обстрілів та робота ППО, воєнні злочини російських окупантів, блекаут ЗАЕС через обстріли, події на передовій, підготовка українських пілотів, волонтерство, звільнення земляків-захисників з російського полону, життя цивільних. 

Як і в газетах, увага до переселенців невисока – 4% новин. Це повідомлення про кількість переселенців, які залишилися на Хмельниччині, про виділення коштів на житло та ремонт приміщень для них.

На жаль, на другому місці уже вкотре кримінал (18%), який разом з надзвичайними подіями (5%) становить майже чверть контенту («Поділля News» – понад 30%), що в час війни лише посилює тривожність та депресію. Вважаємо, кримінальну побутовщину варто обмежувати, бо рідко вона має суспільне значення. Звісно, матеріали про  вироки колаборантам, які пропагують рашизм чи здають важливі об’єкти ворогу, про припинення злочинів, покарання винних – важливі.

Хмельницькі онлайн-медіа активно розповідають, як в умовах воєнного часу живуть місцеві громади (11%), як працює економіка (7%). Основні теми тут – відновлення будівель та інфраструктури після російських обстрілів Хмельниччини, робота релокованого бізнесу, тарифи на електроенергію та водопостачання… Журналісти пишуть про освіту (3%) – пояснюють зміст реформи та інформують про вступ до вишів, про релігію (3%) – йдеться про перехід громад від московської церкви до ПЦУ. Висвітлюють новини культури (4%), політики (2%), медицини (4%), реформування (1%), спорту (2%), історію та краєзнавство (2%)… 7% контенту – це оголошення, афіші, постери. Сайт «Є» постійно публікує матеріали з медіаграмотності, спростовуючи російські фейки. Теми зовнішньої політики (1%) – рідкість. Видання зосереджені на українських та місцевих новинах.

Сайти лише у 14% випадків подавали запозичений контент. Власних та опрацьованих матеріалів 85%. Неідентифікованих тільки 1%.

Щодо тональності: 34% контенту має здебільшого нейтральну, 23% позитивну. Негативно забарвлених матеріалів 43%. Вони пов’язані з війною (загибеллю захисників та руйнуваннями) та криміналом.  

Дотримання стандартів журналістики (визначається за 12-бальною шкалою):  «Всі новини Хмельницького» – 10,38, «Поділля News» – 10,06, «Вечірній Кам’янець» – 9,75, «Є» – 9,56. Середній показник – 9,94. Найгірше з балансом думок – 0,59 з 2,0. Найнижчий він на сайті «ВК» – 0,25, тобто лише в 12% статей. Сайт подає або замітки-факти або, мінімально опрацьовуючи, інформацію з офіційних сайтів, коментар зацікавленого фахівця від органів влади чи пресслужб.   

Оскільки аналізовані інтернет-видання здебільшого посилаються як на джерела переважно на представників держустанов, різноманітні пресслужби або використовують безособові конструкції «повідомили, зазначили…», достовірність таких матеріалів небезсумнівна. Окрім того, чергові редактори обмежуються скупою інформацією від них, не уточнюють деталі. Відтак повнота висвітлення подій – 1,63. Факти і коментарі здебільшого відокремлені – 1,91, виклад інформації доступний – 1,89.

Подекуди новини на сайтах виглядають як близнюки: однакові люди, ракурси, коментарі, офіційний виклад та стиль прес-служб – найчастіше поліції, прокуратури, ДСНС, влади. Однакові фото від пресслужб.

Ось як, до прикладу, «віддзеркали» два видання одну подію – Хмельниччина отримала три сучасних «швидких» від ВООЗ.

«ПоділляNews» посилається на облраду, згадує її очільницю та подає її пряму мову, «ВСІМ» – на ОВА і називає, без цитування, двох владників. Цікаво, що на фото в обох випадках обидвоє. Звісно, що є й інші люди. Про них – медики, від них – анічичирк. Пресслужбам вони, мабуть, не треба, а ось для журналістів мало би бути професійною нормою попросити коментар у фахівців/чинь та героїв/їнь.

«Наші медики вже неодноразово вирушали на деокуповані території, де надавали невідкладну медичну допомогу. Для тих, хто опинився в скруті, вони стали справжніми Героями у білих халатах! Дякую лікарям, що гідно тримаєте медичний фронт, працюєте без вихідних та перепочинку, рятуючи найважливіше – наші життя!» – зазначає голова ХОР Віолета Лабазюк (https://podillyanews.com/2023/05/27/try-shvydkyh-peredaly-brygadam-ekstrenoyi-medychnoyi-dopomogy-hmelnychchyny/.

Зазначивши, які авто які громади отримали, читачам повідомляють: Ключі від автомобілів водіям «швидких» 26 травня передали перший заступник начальника ОВА Сергій Тюрін та очільниця обласної ради Віолета Лабазюк. Також, принагідно, до Дня працівників екстреної медичної допомоги посадовці відзначили подяками ОВА кращих працівників медичного закладу.   https://vsim.ua/Podii/ekstreniki-hmelnichchini-otrimali-tri-suchasnih-shvidkih-11800277.html. 

Звернемо увагу ще на наступні повідомлення на цих сайтах. І не тільки тому, що вони – «близнюки». Появу нових поліцейських станцій у Хмельницькій громаді як новину коментує міський голова (таке ми зауважили і в одній з газет). До слова, згадано, що проєкт діє вже 5 років, реалізують його у співпраці з Національною поліцією України, на фото поліціянти. «Рівень безпеки мешканців суттєво зростає. Натомість кількість правопорушень знижується. Присутність правоохоронця безпосередньо у селі робить його безпечнішим. Офіцер знатиме особисто мешканців громади та їх проблеми, постійно з ними спілкуватиметься, зможе вчасно запобігати правопорушенням. Власне він і буде частиною громади, правопорядком у якій опікуватиметься», – зазначив мер Олександр Симчишин.  Запитання до журналістів. Чому він? Чому тільки він? Чому оцінні судження подано як факти? До слова, неекспертний коментар є однією з ознак джинси… «У Хмельницькій громаді запрацювали нові поліцейські станції: деталі»://vsim.ua/Podii/u-hmelnitskiy-gromadi-zapratsyuvali-novi-politseyski-stantsiyi-detali-11800318 .html  та: «Дві нові поліцейські станції запрацювали у Хмельницькій громаді //podillyanews.com/2023/05/26/dvi-novi-politsejski-stantsiyi-zapratsyuvaly-u-hmelnytskij-gromadi-foto/ Радимо редакторам видань опрацьовувати та уточнювати офіційні повідомлення або подавати за підписом пресслужб/за угодою з органом влади як іміджеві.

 Щодо ознак замовності. Переважає комерційна: «Вчасна оплата за доставку газу  – інвестиція у ремонт та оновлення газових мереж»,  «Контінентал» завершив весняну посівну й посадку картоплі», «Заправляйся на UPG, складай слово «АВТО» та отримуй суперприз – Volkswagen T-Roc», «Жіночі кеди: які кращі?» Зафіксовано загалом 3,3% таких матеріалів («Поділля News» – 8,5%). Не бачимо матеріалів з ознаками замовності ось уже кілька моніторингів на сайті «Є». 

Офіційної інформації – 3,8%, не маркованої відповідно до ЗУ Про рекламу – 3,3%. Пропаганди та мови ворожнечі на хмельницьких сайтах немає. 

Виявлено матеріал з ознакою фейку на сайті «ВК». Публікація «Мій син помер через цю рослину”: яка рослина вбиває дитину за 1 хвилину, дорослого – за 15» – не містить думки жодного фахівця, який міг би підтвердити таке судження. 

Чернівецька експертна група аналізувала також видання Закарпаття на наявність матеріалів з ознаками замовності: газети «Карпатський об’єктив», «Новини Закарпаття», «Панорама», «РІО» та сайти «Закарпаття онлайн», «Мукачево.нет», «Новини Закарпаття» та «Ужгород.нет». У газетах зафіксовано 5,9% матеріалів з ознаками замовності, 2,1% контенту – офіціоз,  7,7%  –  неналежне маркування. На сайтах експерти помітили 2,9% матеріалів з ознаками замовності, офіціозу – 4,4%, НМ – 0,5%. Пропаганди та мови ворожнечі в медіа Закарпаття не виявлено.

Моніторинг здійснювали чернівецькі експертки ІДПО Любов Василик, докторка наук із соціальних комунікацій, завідувачка кафедри журналістики Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича,  Тетяна Смолдирева, заслужена журналістка України, доцентка кафедри. 

Проєкт «Моніторинг публікацій у регіональних друкованих ЗМІ для оцінки дотримання стандартів журналістики» виконується Інститутом демократії імені Пилипа Орлика за підтримки програми «У-Медіа» міжнародної неурядової організації «Інтерньюз Нетворк».

Просимо взяти до уваги!

Результати моніторингу друкованих засобів масової інформації є оцінювальними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру. Наявність ознак порушення журналістських стандартів або ознак прихованої реклами в матеріалі не може розглядатися як доказ отримання редакцією або журналістом майнової чи іншої винагороди за вчинення такого порушення. 

Контакти: координаторка проєкту Любов Василик, 095 147 32 47 vasylyk@ukr.net