Сумські масмедіа досліджуваного періоду працюють у звичному режимі, проте констатуємо пониження рівня подання матеріалів, на перший погляд, зовсім невелике. Незначно, але знизилася оцінка за стандарти; ненабагато, але зросла кількість замовних немаркованих і неналежно маркованих матеріалів; вперше за час війни виявлено замітку з ознаками проросійського меседжу. Так, не зафіксовано пропаганди та фейків, але не хотілося б фіксувати і зниження загальної якості контенту місцевих видань. 

Звичайно, ситуацію, в якій працюють масмедіа сьогодні, важко назвати сприятливою. Проте в умовах війни, значною складовою якої є інформаційна війна, населення потребує якісного інформаційного продукту. Добре, аби це розуміли й ті державні структури, що мають опікуватися інформаційною безпекою та створювати сприятливі умови для існування місцевих медій. Зокрема, для друкованих – щодо їх видання та розповсюдження, особливо – в прикордонних із Росією регіонах, до яких належить і Сумщина. 

«Видно, що газети подекуди витягують на мінімумі, – говорить експертка Алла Ярова, – Обстріли, небезпека пересування та й завмирання життя в громадах дається взнаки.  Люди виїздять, поліклініки, школи, підприємства під обстрілами – прикордоння зсувається в сіру зону, маргіналізується. Витягують на якісних інтерв’ю, кількох інформашках та оголошеннях. Біда. Віє пусткою не тільки з прикордоння, а й з прикордонних видань. Треба  програму підтримки, треба допомогти, бо ж тримають інформаційний кордон з варваром». 

Цей моніторинг – перший, проведений після прийняття закону «Про медіа», і наразі неможливо побачити зміни, внесені законом, передусім – у діяльність онлайн видань. Можливо, той процес, що запущено, певною мірою підвищить планку вимогливості сайтів до інформації, що вони надають, бо ж подекуди бачимо лише вдавання журналізму, а насправді – масований рерайтинг, відсутність аналітики, недотримання стандартів.

Моніторингова хвиля передбачала огляд масмедій за 22-28 березня. Дослідження видань виходить за  визначені часові рамки через нестачу кількості публікацій для моніторингу – як у друкованих, так і в онлайн-медіа. Відтак, проаналізовано такі випуски чотирьох друкованих видань Сумщини: «Білопільщина», громадсько-політична газета Білопільського району Сумської області – №№ 42-43 від 20 травня, №№ 44-45 від 27 травня; «Наш край», інформаційний тижневик, Липова Долина –  №18 від 5 травня, №19 від 12 травня; №20 від 19 травня, №21 від 26 травня; «Перемога», Краснопільська газета Сумської області – № 19 від 12 травня, №20  від 19 травня, №21 від  26 травня; «Путивльські відомості», громадсько-політична газета, Путивль – № 20 від 19 травня, №21 від 26 травня.

За визначений період оцінено матеріали онлайн видань: «Данкор онлайн» http://dancor.sumy.ua ; «Голос Конотопа. Незалежний інформаційний портал» https://konotop.in.ua/ ; «ШосткаNews.City» https://shostkanews.city – з 17 до 29.05; «Ямпіль INFO. Ямпільське інформаційне агентство»  https://www.yampil.info/  – з 16 до 26.03.

Загалом досліджено у друкованих виданнях 204, у Інтернет-виданнях – 173 матеріали. Всього – 377 публікації.

Друковані видання

Як бачимо, для повноцінного моніторингу експерти були змушені брати не одне число кожного видання. Однією з причин цього є вимушений випуск газет на чотирьох сторінках і відповідне скорочення журналістського контенту. Проте віддамо належне: газети виходять із визначеною періодичністю й продовжують інформувати населення своїх територій. Друковані видання незмінні в пропорціях дотримання стандартів: як завжди, хибують баланс думок і повнота подання інформації. Традиційний підхід і до використання жанрів та висвітленням тем. Знизилася кількість власних матеріалів. Проте зросла кількість неправильно маркованих замовних матеріалів і публікацій офіційно-протокольного характеру.

Моніторинг стандартів журналістики 

Стандарти оцінюються за шістьма критеріями. За кожен із них можна отримати 0 балів (критерій не дотриманий), 1 бал (критерій дотриманий не повністю) та 2 бали (критерій дотриманий у повній мірі). Відповідно, максимальна оцінка, яку здатна отримати публікація, – 12 балів. 

За моніторинговий період загальна оцінка оглянутих видань склала 8,69, що на 0,21 бала нижче березневої оцінки, проте не відхиляється від постійного середнього рівня дотримання стандартів у друкованих виданнях області.

У березні найкращий показник дотримання стандартів –  8,88 бала – зафіксовано у газеті «Білопільщина». Попереднього моніторингу  видання так само було першим, але з балом 9,1. «Путивльські відомості» підняли свій показник на 0,25% і з оцінкою  8,75 займають другу позицію. «Перемога» та «Наш край» мають однаковий бал – 8,56. 

Дотримання балансу думок/неупередженості: середній показник 0,31 бала. Найвищий бал, цього разу мають «Путивльські відомості» – 0,5. «Білопільщина» – 0,38. «Перемога» дотримується балансу у чверті своїх публікацій. І останню позицію займає «Наш край»  – 0,13  бала, що вдвічі менше березневого показника.

Знизився й рівень повноти інформації: 1,28 проти березневих 1,48 бала. Цього разу найкраще дотримується критерію «Наш край» – 1,63; найменш повні матеріали у «Перемоги» – 1,13. 

Відокремлення фактів від коментарів у травні займає третю сходинку знизу – 1,56 бала.  Найкраще критерію дотрималася «Перемога» – 1,88 бала. «Білопільщина» – 1,56. Найслабший  показник у «Нашому краї» – 1,38. 

Критерій достовірності знову дещо поліпшився і складає – 1,66. Вищий бал має «Білопільщина» – 1,75 бала; решта видань отримали однакові оцінки 1,63.

Традиційно висока оцінка за критерій доступності  (зрозумілості матеріалів, грамотності – легкості сприйняття читачем) – 1,88, як і у березні.

І, як завжди, газети не опускаються до застосування мови ворожнечі – 2 бали. 

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності та неналежно маркованої реклами

Для виявлення замовності та інших форм медіаманіпуляцій досліджено 173 публікації.

Ознаки замовності без жодного маркування експерти виявили у 2,9% матеріалів. У «Путивльських відомостях» такі матеріали склали 5,4%, фактично це – 2 публікації.  У газеті «Наш край» ознаки замовності виявлені також у двох публікаціях, що склало 3,7% від кількості матеріалів видання.  Одна подібна публікація  виявлена у газеті «Білопільщині» – 3,1%. Жодної  – у «Перемозі». 

У одному випадку мова йде про політичну замовність, решта публікацій мають ознаки комерційної замовності.

Кількість неналежно маркованих матеріалів зросла і складає 12,1% проти березневих 3,6%. Більше їх у «Перемозі» – 22%; найменше у «Путивльських відомостях» – 4,3%.

Знову зросла частка матеріалів офіційно-протокольного характеру – 8,1% проти березневих 3,6%. У «Перемозі» – 14,6%, «Білопільщині» – 9,4% «Нашому краєві» –  6,5%, «Путивльських відомостях» – 4,3%. 

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій 

Матеріали із ознаками антиукраїнської пропаганди, проросійських меседжів і фейків у друкованих виданнях Сумщини не виявлено. А от у одеських газетах, які сумські експерти оцінювали в перехресному моніторингу, одна публікація звернула нашу увагу. Це матеріал «Он был “товарищем” и одесситам и херсонцам» у №21 від 24 травня газети «Одеське життя», стор.4, автор Валерій Боянжу. 

І справа не в ностальгійності за втраченим вітрильником із дивовижно цікавою та багатою біографією, – шкода насправді, що його не вдалося зберегти. Але відбулося це, як відзначає сам автор у врізці до матеріалу, «в сумбурные 90-е», тож зовсім не сприймається зауваження: «…не российские оккупанты «спионерили» это судно». Єхидство щодо безгосподарності та злодійства наших керівників різного рівня, мабуть, доречне. Але чому воно «підсилюється» пасажем про окупантів, які, до речі, таки є, і не в 90-х, а сьогодні? І які сьогодні у нас так багато чого «спіонерили», в тому числі численні людські життя, що якась адвокація щодо них сприймається саме як проросійський меседж.

Теми 

Тема життя місцевої громади цього разу набрала найбільшу кількість публікацій  – 16%. Понад чверть списку матеріалів віддає цій темі «Наш край». Друга за активністю її висвітлення «Перемога» – понад 14% публікацій. Найменше представлено тему в «Білопільщині» – 9%. 

Тема війни, допомоги армії відійшла з першої на другу позицію – 10% контенту. Більша частина матеріалів на цю тему представлена в «Білопільщині» – 21,9% її списку.  Другий за кількістю публікацій   «Наш край» –  11%. «Путивльські відомості» присвятили темі 2,2% публікацій.

Кількість публікацій із теми життя цивільних в умовах війни і вимушених переселенців:  5% у травні проти березневих 9%. Як і попереднього разу, більше представлена тема в газеті «Перемога» – 17% списку її публікацій. «Путивльські відомості» за час моніторингу до теми не зверталися зовсім. 

5% списку публікацій віддано темі культури. Найактивніше вона висвітлена у «Путивльських відомостях». 4% матеріалів припадає на тему спорту – вона присутня в усіх газетах. 

По 3% списку віддані темам криміналу та історії/краєзнавства. Решта тем мають по 1-2%.

Зовсім відсутні теми зовнішньої політики/міжнародних новин, корупції та релігії.

Водночас панує «Інше», частка якого знову зросла: з 40% січня,  березневих 42% – до травневих 45%. Найбільше таких публікацій у «Перемозі» – 51,2%. У «Нашого краю» – 42,6%, «Білопільщини»  – 40,6%, «Путивльські відомості» дотрималися березневого рівня – 33,3%.

Жанри 

Традиційно газети більше звертаються до інформаційних жанрів: 35% (березень – 37%). Найбільше вони представлені в «Нашому краї», найменше – у «Перемозі».  

Другим за кількістю використання є жанр інтерв’ю – 5%. Найактивніше його використовує «Перемога» – 12,2%, не використовують цього разу «Путивльські відомості». 

Такий самий відсоток – 5 – у травні набрали й аналітичні матеріали, найкраще представлені в «Білопільщині».

Знизилося використання художнього жанру – 3% списку публікацій проти березневих 7%. Присутній він лише у двох виданнях: «Путивльських  відомостях» та «Нашому краї».   

Пресрелізових публікацій  та листів у редакцію – по 3%.

Цілком відсутні в газетах журналістське розслідування та рецензія. А от авторська колонка цього разу зʼявилася в «Путивльських відомостях».

Відтак, найрізноманітніша палітра жанрів у травні у газет«Наш край» і «Путивльські відомості» – по шість різновидів. «Перемога» та «Білопільщина» використали по чотири жанри.

Щодо «позажанрового». «Інше» складає 45% матеріалів друкованих видань. Зауважмо: у березні було 42%, січні – 37%; за осіннього моніторингу – 31%. Тобто маємо тенденцію до збільшення. Цього разу, як і у березні, найбільшу частку тут мають оголошення  та реклама – 21% (березень – 17%, січень – 9%).  На привітання й некрологи припадає 12% публікацій.  

Число порад – 5%. Розважальна частка «іншого» (кросворди, гороскопи, вірші читачів тощо) – 2%.  

Тональність

Нейтральною визначена тональність 75% публікацій. Рівень негативної тональності зріс на 2% і складає 9%.  Позитивна зменшилася з березневих  24% до 17%. 

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Якщо у березні кількість власних матеріалів склала половину контенту – 50%, то зараз відсоток упав до 45. Краще представлені вони у «Путивльських відомостях» – 54,3%. Менше половини власних публікацій у «Білопільщині» – 46,9%,«Нашому краї» – 40,7%;  «Перемозі» – 36,6%. 

Запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело  – 42% (березень – 34%, січень – 43%) матеріалів. Найбільше їх у «Перемозі» (53,7%) та «Нашому краї»» (51,9%); найменше, як  і в попередні місяці, – у «Путивльських відомостях» – 28,3. 

Неідентифікованих матеріалів, тобто таких, що не містять джерела походження, – 13%. Більше їх у «Білопільщині» – 21,9, що помітно менше, ніж було в газеті у березні (32,7%), та «Путивльських відомостях» – 17,4. Найменше – у «Нашому краї» – 7%.

Висновок за результатами моніторингу друкованих медіа

Друковані видання Сумщини дещо опустили планку якості та вимогливості до свого наповнення. Варто сподіватися, це локальна ситуація, що не перетвориться в тенденцію. До того ж, не можна ігнорувати обʼєктивних причин, що не сприяють добрій організації роботи: три газети з чотирьох досліджуваних працюють у громадах, що перебувають у зоні постійного, практично щоденного обстрілу з боку Росії. Тому їх робота сьогодні повʼязана з ризиком, і потрібно дякувати, що вони її виконують.

Онлайнові видання

Онлайн видання продовжують значною мірою множити чужу інформацію, часто – без посилань на джерела. Аналітика є рідкістю, дотримання всіх стандартів, наприклад, для «Данкора» та «Голосу Конотопа» – явище на грані фантастики.  

Моніторинг стандартів журналістики

Середня оцінка за дотримання стандартів на сайтах складає 8,09 із 12 можливих, що менше березневого показника (8,34). 

Найвищий бал у сайту «Шостка City» – 8,94 бала. «Ямпіль INFO» цього разу поступився лідерством, знизивши свій показник майже на бал: 8,81 проти березневих 9,7. «Голос Конотопа» та «Данкор» мають по 7,31 бала.

Щодо окремих стандартів.

«Відсутність мови ворожнечі» серед критеріїв, як і завжди, має найвищу оцінку 2.  

Критерій доступності традиційно на другому місці – 1,78. Найгірший показник цього разу у «Голосу Конотопа» – 1,38.  У «Данкору» – 1,75 бала. Інші сайти отримали найвищу оцінку.

Середня оцінка критерію відокремлення фактів від думок – 1,75. «Голос Конотопа» дотримується стандарту на 1,94 бала. «Данкор»  показав найнижчий показник 1,44, проте це на пів бала вище, ніж він мав у березні. 

Достовірність публікацій знову дещо знизилася: 1,23. Найвищий бал цього разу має «Шостка City» – 1,69.  «Ямпіль INFO»  з першої позиції перейшов на другу – 1,5. Мало посилається на джерела «Данкор», спустившись до 0,69 бала з 2 можливих. Тобто лише третина матеріалів цього сайту вказує, звідки отримана опублікована інформація. 

Стандарт повноти інформації  спустився до 1,11 бала. Знову більш ретельний тут «Ямпіль INFO» – 1,19 бала. Найменш повні матеріали «Голосу Конотопа» – 0,94.  

Низька оцінка за дотримання балансу думок у травні знову знизилася: 0,22 бала проти березневих 0,43. «Шостка City» дає показник 0,38, «Ямпіль INFO» – 0,31, «Данкор» – 0,19 бала. «Голос Конотопа» відмовився від подання різних точок зору і має нуль. 

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами 

Ознаки замовності досліджені у 187 публікаціях. 

Політична замовність  виявлена в одному повідомленні «Данкору». Ознаки комерційної замовності не виявлені. Середній відсоток немаркованої замовності склав 0,5. 

Неналежно маркованих матеріалів загалом пʼять, або ж 2,5%. Вони присутні на всіх сайтах, окрім «Голосу Конотопа». 

Протокольно-офіційні матеріали зайняли  3,4%  загального списку. Це сім публікацій, пʼять із яких розміщено на сайті «Голос  Конотопа». Відсутні такі публікації лише на «Шостка City».

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Пропагандистських публікацій і матеріалів із ознаками фейків на сайтах не виявлено. Проросійський меседж зафіксовано в одній публікації – замітці  «На росії розповідають про обстріли Грайворона з боку Сумщини» http://dancor.sumy.ua/news/newsline/458756 – “З 6:30 ранку під обстрілом ЗСУ знаходиться Грайворонський міський округ, повідомив губернатор білгородської області в’ячеслав гладков”.

За його словами, жертв та постраждалих немає.

У Грайвороні у чотирьох приватних домоволодіннях є пошкодження: зруйновано літню веранду, посічено паркани та вибито вікна. Вікна вибиті в одному магазині. Осколками снаряда посікло одне авто. Снарядами пошкоджено газопровід та лінію електропередачі. Аварійні служби вже розпочали відновлювальні роботи.

У Глотовому зруйновано нежитловий будинок, посічено фасад та вибито вікна у будівлі ДК, а також є пошкодження огорожі магазину та найближчих будівель.

Подомовий обхід території продовжується, йдеться в повідомленні.

Фото традиційно немає…

У повідомленні використане єдине джерело інформації – губернатор білгородської області В’ячеслав Гладков. Як бачимо, присутні елементи спротиву росії:  заголовок «На росії…», написання власних назв із маленької літери, останнє речення «Фото традиційно немає…» Проте вся замітка – лише копія допису губернатора та її переклад українською. В умовах війни подання інформації з джерела ворога без жодних коментарів або ж викладу фактів із нашого боку є непрофесійністю. І ця непрофесійність має забарвлення проросійського меседжу.  

Теми

Як і в друкованих виданнях, на сайтах невелику перевагу над темою війни здобула тема життя місцевих громад – 21%. Найактивніше вона проходить у «Ямпіль INFO» – 43,8% матеріалів та «Голосі Конотопа» – 42,2%. Найслабше тема подана на сайті «Шостка City» – 3,7%.

Темі війни віддано 20% загального списку публікацій. Найчастіше вона згадується на «Данкорі» – 24% публікацій; у «Шостка City» – 18,5%; «Голосі Конотопа» – 17,8%; «Ямпіль INFO» – 12,5% від списку матеріалів. Коли ми говоримо, що тема війни «згадується», то це реально стосується більшості онлайнових повідомлень, що містять виключно сухі статистичні дані, пресрелізові повідомлення. Тобто сказати, що тема війни розкривається, було б перебільшенням. 

Третя найактивніше представлена тема – криміналу та роботи правоохоронців – 15% матеріалів (відсоток – як і у березні). Її найактивніше висвітлено у «Данкорі» – 19%. Найменше – у «Голосі Конотопа»: 8,9%. 

Тема вимушених переселенців/життя цивільних під час війни забрала 10%  загального списку. Найбільше уваги їй приділяє «Шостка City» – 11%, «Данкор» – 10%, найменше – «Голос Конотопа», який минулого моніторингу висвітлював тему найактивніше, – 8,9%. 

По 7% матеріалів сайти присвятили темам спорту та надзвичайних ситуацій. Соціальним питанням віддано 6% списку матеріалів.

Зовсім не згадані теми зовнішньої та внутрішньої політики, місцевого самоврядування, історії та краєзнавства, корупції, релігії. 

«Інше» має 7 % контенту.

Тональність

Нейтральна тональність у 67% публікацій онлайн видань. Позитивний відтінок мають 10% матеріалів. Негативне емоційне забарвлення створюють 23% матеріалів.

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Власних публікацій  92%, принаймні, сайти так себе позиціонують, даючи повідомлення під прізвищами своїх працівників, хоча часто це скопійовані з інших ресурсів чи пресрелізові інформації, що явно прослідковується у текстах. Матеріалів, що належать до категорії запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело, – 6%. Не ідентифікованих публікацій – 1% і склали цей відсоток три публікації сайту «Голос Конотопа».

Алла Федорина,
координаторка сумської експертної групи

Інформація про експертів 

Садівничий Володимир, доктор наук із соціальних комунікацій, доцент, завідувач кафедри журналістики та філології Сумського державного університету.

Федорина Алла, заслужена журналістка України, доцентка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету, координаторка ГО «Сумський прес-клуб». 

Ярова Алла, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету.