Неналежно маркована реклама та офіціоз залишаються найбільш проблемними для регіональних медіа Полтавщини. У газетах 8,3% немаркованої реклами, на сайтах – 16,9% офіціозу (рекордний показник за останній час). Джинси не так багато, але все ж її вмістили усі аналізовані видання. Така ситуація вплинула й на зниження оцінок за професійні стандарти. Баланс думок, повнота, відокремлення фактів від коментарів страждали найбільше. Найкраща оцінка за стандарти у газети «Вечірня Полтава» – 9,88.

На сайтах майже не представлено життя на новому місці внутрішньо переміщених через велику війну осіб.  У виданні  «Коло» матеріалів з цієї тематики усього два, у виданні «Полтавщина» – жодного з тих, що потрапили у вибірку за охоплений моніторингом період. Це при тому, що Полтавська область прихистила щонайменше 190-200 тис. внутрішніх переселенців.

Із 22 по 28 травня 2023 року було здійснено моніторинг регіональних медіа Полтавщини. Друкованих – «Зоря Полтавщини», «Лубенщина», «Вечірня Полтава», «Кременчуцька газета», онлайн-видань «Коло», «Полтавщина», «Новини Полтавщини», «Ехо». За означений період проаналізовано у друкованих виданнях 187 публікацій, в інтернет-виданнях 348 матеріалів. Усього – 535 матеріалів.

Газети

Дотримання професійних стандартів

Середня оцінка для газет – 9,34 (максимум 12 балів). Порівняно з попередніми хвилями моніторингу, оцінка знизилася (9,96). 

Найкраща оцінка за стандарти у газети «Вечірня Полтава» – 9,88. Проте все ж це оцінка не тільки за власні публікації видання, а й за передруки, найбільше текстів газета запозичує у сайту «Полтавщина».

На другому місці газета «Лубенщина» – 9,44, де ситуація покращилася порівняно із березнем (8,8). Видання вміщувало цікаві нариси про земляків, репортажі та звіти із культурних заходів, вшановувало пам’ять загиблих. Від цієї газети трохи відстає «Кременчуцька газета» – 9,38. Тут навпаки показник впав. Основна причина – це декілька матеріалів із ознаками замовності.

І вже традиційно найнижчі бали у газети Зоря Полтавщини – 8,69. Контент видання – це лише окремі журналістські публікації і дуже велика кількість офіціозу. Саме в цьому і причина такої оцінки.

Найнижчі оцінки за стандарти за баланс думок (1,08) та відокремлення фактів і коментарів (1,22), повноту (1,48) (максимум 2). 

Найнижча оцінка за баланс думок у «Зорі Полтавщини» – 0,94. Так, декілька матеріалів отримали «0» за баланс. Наприклад, офіціоз від Головного управління Державної податкової служби, де розповідають про інтерактивну лекцію для студентів, але самих студентів про лекцію не питають. Та неналежно маркований матеріал, де рекламують «відомий очищувач печінки і жовчного міхура».

Відокремлювати факти від думок найгірше виходило у «Лубенщини» – 0,94. І це теж незмінна ситуація протягом тривалого часу. Одна із причин – звичка журналістів не тільки давати інформацію, але й постійно додавати свої коментарі, в тому числі, в інформаційних жанрах. Також порушення стандарту зустрічаються у публікаціях дописувачів, які розповідали про різноманітні заходи, що відбувалися у населених пунктах регіону, вживаючи численні епітети: «фантастично насичений день!»; «В невеличкому фойє тепла і затишна фотозона, а за лаштунками неперевершений колектив, який завжди вражає!!!».

За повноту найнижча оцінка, знову ж таки, у «Зорі Полтавщини» – через засилля офіціозу.

Решта стандартів – достовірність, доступність, відсутність мови ворожнечі – на достатньо високому рівні.

Матеріали з ознаками замовності

Найбільші проблеми у видань – це неналежно маркована реклама та офіціоз (по 8,3%). Джинси значно менше – 3,7%.

Чверть контенту «Зорі Полтавщини» (25,5%) – це офіціоз, ще 14,7% неналежно маркованої реклами та 5,9% джинси. Це видання в лідерах за усіма трьома показниками маніпулятивного контенту.

Ось як у газеті маркували рекламу: рука, що тримає перо. Із цієї позначки читач має здогадатися, що це рекламна публікація – дрібним шрифтом про це зазначено у вихідних відомостях газети.

Неналежно марковані публікації є проблемою і для «Вечірньої Полтави». Це реклама медичних послуг, обстеження на катаракту, запрошення на діагностику слуху.

Декілька неналежно маркованих публікацій знайдено і в «Лубенщині», в основному, це реклама «куплю мед», «куплю телят», яку ще й розміщують на першій шпальті.

Незначна кількість офіціозу зафіксована у «Вечірній Полтаві» (2,9%) та «Лубенщині» (2,3%). Це тексти від відділу поліції, прес-служб, Пенсійного фонду.

У «Кременчуцькій газеті» знайдено джинсу. Одна – комерційна, одна – політична. Колонка депутата та текст із просуванням фабрики тютюнових виробів. Остання публікація замаскована під журналістський текст, де спочатку розповідають про ризик вживання контрафактних цигарок, але все ж потім виявляються ознаки просування. Чомусь на питання, як відрізнити нелегальну продукцію від легальної відповідає не незалежний експерт, а працівник фабрики, директор з корпоративних питань та комунікації. Далі підверстують й інтерв’ю з ним 

Проте в цій газеті маркують рекламу і не вміщують офіціозу, що можна вважати позитивним моментом.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Таких матеріалів виявлено не було

Теми

Топ-теми видань: «інше» (кросворди, гороскопи, поради) – 28%, життя місцевої громади (21%); соціальна сфера (18%). По 8% кримінал та культура

Тема війни представлена у газетах окремими публікаціями, найбільше в Лубенщині та Кременчуцькій газеті. Це публікації про вшанування загиблих земляків, але перше видання вмістило й цікавий нарис – «Будні інженерно-саперної служби очима бойового медика», де взяли коментар у землячки, бойової медикині Тамари Качан. «Кременчуцька газета» зробила корисну добірку про те, де у місті можна пройти військову підготовку.

«Кременчуцька газета» порушила ще одну актуальну на сьогодні тему – соціалізації ВПО, у виданні розповіли про історію харків’янки: «Харківська блогерка, рятуючись від обстрілів, знайшла у Кременчуці не лише прихисток, а й кохання»

Щодо категорії інше, то такого контенту найбільше в «Зорі Полтавщини», майже дві третини: 19 матеріалів із 30. Це різноманітні поради, рецепти тощо. В «Лубенщині» його трохи менше третини: кросворди, анекдоти, гороскопи тощо.

Щодо висвітлення життя місцевої громади, варто відзначити «Кременчуцьку газету», яка приділяє увагу і питанням облаштування укриттів шкіл, і станом медичних закладів у місті, відпочинку школярів влітку тощо. Щоправда, в деяких публікаціях є порушення стандартів: в одному із матеріалів про укриття міського голову названо «серійним брехуном».

Також детально на цю тему пише «Лубенщина», але в основному це не такі гострі питання, як у першому виданні, а культурні, мистецькі заходи. 

Соціальна сфера представлена різноманітними порадами з галузі народної медицини, які здебільшого не містять достовірних посилань. Лише в деяких із них закликають проконсультуватися із лікарем.

Щодо криміналу, то його відсоток ніби й незначний, але все ж деякі матеріали містять значну кількість негативу: «труп жінки на смітнику», «тіло загиблого чоловіка у ямі з водою». Це все «Кременчуцька газета». Решта публікацій теми – в основному ДТП.

Не приділяли уваги таким темам, як «зовнішня політика», «корупція» – 0%. Політика, спорт, реформи, надзвичайні ситуації, переселенці – 1%.

Жанри

У виданнях переважали інформаційні жанри (46%), оголошення, поради – 14%, художні жанри – 10%. 

Аналітики 4%, найбільше у «Кременчуцькій газеті» – 5 публікацій, представлених кореспонденціями та оглядами. 

5% пресрелізів, більшіть у «Зорі Полтавщини».

Знайдено одне журналістське розслідування у «Вечірній Полтаві» «Як пуйло зненавидів Україну», але це передрук з російського (!) видання «Верстка».

1% авторських колонок (по одній у «Кременчуцькій газеті» та «Зорі Полтавщини»), 1% листів в редакцію, 0% рецензій.

Тональність

87% матеріалів мають нейтральну тональність, 3% – негативну. 10% позитивну.

Походження

Власних матеріалів 45%, найбільше у «Кременчуцькій газеті» та «Лубенщині», запозичених – 37%, найбільше у «Зорі Полтавщини» та «Вечірній Полтаві». 18% не ідентифікованих.

Висновки

Найбільшими проблемами видань залишаються неналежно марковані матеріали та офіціоз. Так, два видання з чотирьох взагалі ніяк не маркують рекламу або ж вигадують для маркування якісь дивні позначки («Зоря Полтавщини», «Вечірня Полтава»). «Лубенщина» у більшості випадків дотримується стандартів, але на деяких шпальтах, як правило, на першій – не маркує рекламу. І найкраща ситуація у «Кременчуцької газети», яка розміщує рекламу правильно.

Щодо офіціозу, то тут найбільше проблем у «Зорі Полтавщини», яка покладається на інформацію різноманітних пресслужб та установ. 

Джинси поки що не так багато, але все ж і цей контент бажано маркувати як рекламний, щоб не вводити в оману читача.

Така ситуація із маніпулятивним контентом відбивається і на дотриманні професійних стандартів: знижуються оцінки за баланс думок, повноту, відокремлення фактів від коментарів.

Щодо контенту, то лише два видання з чотирьох: «Лубенщина» та «Кременчуцька газета» покладаються на власні публікації, розповідаючи про життя власних регіонів. Найбільш гострими й актуальними є теми, що порушує «Кременчуцька газета». 

Сайти

Професійні стандарти

Сайти Полтавщини дотримувалися стандартів трохи гірше, ніж газети – 8,59. І тут оцінка значно впала, порівняно з попереднім періодом спостереження (10,75 у березні).  

Найгірше дотримувалися стандарту балансу думок – 0,92, особливо на сайті «Коло» (0,81). Порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення на сайті значно скоротилася кількість матеріалів, вони здебільшого дуже короткі за обсягом і є рерайтом з різних джерел.

1,22 отримали за повноту та 1,39 за відокремлення фактів від коментарів.

Також не дуже гарно дотримувалися достовірності – 1,41. Публікації не завжди містили чіткі посилання на джерела. Ось, наприклад, фрагмент із публікації сайту «Полтавщина» щодо подачі заяв на матеріальну допомогу: «Окремі депутати цей проект непублічно та обережно критикують. На їхню думку, електронний формат унеможливлює особистий контакт мешканця з людиною, яка приймає документи». Це добре, що сайт вмістив протилежну точку зору, але ж вона не представлена ніким конкретно, не є зрозумілим, хто саме має це зауваження.

Цього разу сайти «Ехо» (9,06) та «Новини Полтавщини» (8,9) дотримувалися стандартів трохи краще, ніж «Полтавщина» (8,5).  На останньому місці “Коло” (7,8).

Проте причини порушень стандартів однакові для всіх цих сайтів: це мінімально оброблені або ж майже не оброблені публікації пресслужб, однобічна подача інформації про деякі події, на деяких сайтах – публікація неналежно маркованої реклами.

Зазначимо також, що події з різних сфер публікуються із посиланням на одне джерело – голову ОВА Дмитра Луніна. На сайті «Новини Полтавщини» він подає спортивну новину. Хоча, звісно, видання могло б пошукати й інші джерела інформації. Чому б не запитати самих спортсменів чи тренерів? На сайті «Ехо»  розповідає про новини посівної. А що ж про це думають самі фермери чи експерти? 

Також хотілося б зауважити і на тому, що сайти програють деяким полтавським газетам, розповідаючи про загиблих на фронті земляків. Дають лише короткі витримки з повідомлень громад. Але ж до таких текстів можна додати й інші думки, спогади близьких, вчителів, друзів. Адже наші полеглі земляки заслуговують на те, щоб видання більш сумлінно виконували свою роботу. 

Ось публікація з сайту «Новини Полтавщини» про загиблого на Донеччині Дениса Ломова. Увесь текст – це абзац із фейсбуку Гадяцьої громади у ФБ. Навіть якщо видання і не має власного кореспондента у Гадячі, воно може зв’язатися із місцевими журналістами, знайти контакти інших джерел.

Проте все ж переважно полтавські видання намагаються поставити на стрічку якомога більше матеріалів, при цьому у них не завжди виходить приділити текстам достатньо уваги, аби вони були якіснішими.

Матеріали з ознаками замовності

На сайтах значно гірша ситуація з офіціозом – 16,9%. Саме цим і можна пояснити нижчі оцінки за стандарти. Адже необроблені повідомлення пресслужб рідко бувають повними, збалансованими, нейтральними. Найбільше такого контенту на сайтах «Новини Полтавщини» – 27% та «Ехо» 23%. Але і решта сайтів також вміщувало офіціоз. «Ехо» в основному передруковувало повідомлення Відділу комунікації поліції Полтавщини, пресслужби Полтавської ОВА. «Новини Полтавщини» використовувало й інші джерела: КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я», пресслужбу Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, Державну податкову службу тощо.

Видання Полтавщини також вміщувало повідомлення від поліції. Так, майже щодня на сайті виходить інформація про те, скількох осіб і скільки автівок перевірили поліцейські. Тексти – ідентичні, за винятком цифр. Для чого читачам ця інформація, що вона означає – залишається загадкою.

В лідерах за кількістю неналежно маркованої реклами «Ехо» – 16,7%. Усі публікації про корм для котів, смартфони, рахунки в банку видання позначає літерою «р», що не відповідає стандартам.

Більше неналежно маркованої реклами стало і на сайті «Коло». Раніше видання все ж ретельніше ставилося до позначення такого контенту. Цього разу це були афіші, секрети ефективних оголошень у Гугл, реклама марки посуду. Інші сайти також містили неналежно марковану рекламу, але в меншій кількості.

Джинсу вмістили також усі видання. Але відсоток незначний. Як правило, одиничні випадки. На сайті «Коло» просування місцевих політиків на темі допомоги військовим. «Полтавщина» друкувала текст про те, як депутат Каплін опікується освітянами. «Новини Полтавщини» просували голову ОВА Дмитра Луніна, публікуючи його звіти, а також виступ на телемарафоні. «Ехо» також допомагала місцевим чиновникам піаритися на темі допомоги фронту.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Таких матеріалів не було зафіксовано. 

Теми

Топ-теми видань: війна (19%), кримінал (18%), життя місцевої громади (12%), інше (10%).

Про війну пишуть в основному на матеріалі зведень Генштабу, повідомляють про кількість вбитих окупантів та знищеної техніки, знову ж таки, на основі офіційних джерел. Також пишуть про загиблих земляків, але, як уже зазначалося вище, найчастіше, це короткі витримки із офіційних повідомлень громад. Також згадують про допомогу фронту від волонтерів, але найчастіше – від політиків та чиновників.

Щодо криміналу, то в основному це передруки зведень правоохоронців. За виключеням Полтавщини, яка деякі матеріали на кримінальну тему доповнює хоча б бекграундом, розповідаючи про передісторію або наводячи важливий контекст.

Найбільш детально життя місцевої громади, як і раніше, висвітлює «Полтавщина». Це і місцева політика, й аналіз закупівель. Одну із публікацій сайт присвятив важливій темі – розповіддю про фінансову піраміду, яку рекламують популярні місцеві блогери.

Решта видань в основному послуговувалася різними передруками, розповідаючи про місцеве життя. 

Щодо категорії «інше», то тут найбільше таких публікацій на сайті «Ехо» через неналежно марковану рекламу (22 із 96). «Коло» також вмістило багато подібного контенту (10 із 57)

Найменше видання писали про зовнішню політику, історію та краєзнавство, політику.

Тональність

Більшість публікацій – 99% нейтральні. 1% позитивних. Негативних – 0%.

Походження

Переважали запозичені тексти – 55%, 27% власні, 18% не ідентифіковані. Найбільше власних публікацій на сайті «Полтавщина». Найбільше запозичених – на сайті «Новини Полтавщини» (92 зі 100). Не ідентифікованих – на сайті «Ехо» через неналежно марковану рекламу.

Висновки

Найбільшою проблемою сайтів залишається офіціоз, деякі видання надають перевагу саме передрукам із різних джерел. То ж в результаті читачі не дізнаються повну інформацію про те, що ж насправді відбувається у їхніх громадах. Зрозуміло, що війна накладає деякі обмеження на контент і впливає на особливості збору інформації. Проте все ж для коментування важливих тем варто залучати ширше коло джерел.

Провідними джерелами більшості сайтів (за винятком хіба що «Полтавщини») залишається місцева влада, чиї слова не доповнюються, зокрема немає альтернативних джерел, думок громадян, експертів.

Подібна ситуація впливає й на зниження оцінок за стандарти. 

Щодо окремих сайтів члени експертної групи також зазначили: 

«Майже не представлено життя на новому місці внутрішньо переміщених через велику війну осіб (ВПО).  У виданні  «Коло» матеріалів з цієї тематики усього два, у виданні «Полтавщина» – жодного з тих, що потрапили у вибірку за охоплений моніторингом період. Це при тому, що Полтавська область прихистила щонайменше 190-200 тис. внутрішніх переселенців, які здебільшого демонструють активність в нових громадах, релокували бізнес та таке інше. Натомість щотижня «Коло» приділяє увагу традиціям, заборонам, прикметам того або іншого календарного дня. Враховуючи, що Інтернет-сайти, на відміну від друкованої преси, читають переважно люди молодого та середнього віку, подібний вибір не виглядає обгрунтованим». Так само із історіями українських захисників – їх врай мало. Матеріали переважно стосуються загиблих, а не тих, хто після поранень та демобілізації знайшов в собі сили на інше життя»,  –  Ірина Назарчук.

«Складається враження, що Новини Полтавщини, повідомляючи про життя місцевої громади, єдиним джерелом інформації вважають голову ОВА», який встигає всюди і все. – “Эхо” запам’яталося значною кількістю немаркованих належно рекламних оголошень, причому усі зроблені російською. Окрім того, у цьому виданні  доволі багато неідентифікованих публікацій (34/96)” – зазначає Орест Семотюк.

Наталія Стеблина,
координаторка експертної групи

Орест Семотюк, Ірина Назарчук
експерти