Третій від початку 2023 року тижневий період дослідження популярних регіональних медіа Донецької області тривав з 22 по 28 травня. Експерти ІДПО оцінили 509 матеріалів, що були оприлюднені на сайтах: «Знамя индустрии» (Костянтинівка), «Сайт міста Донецька»,«Сайт міста Краматорська», «Сайт города Мариуполя», ІА «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» (Бахмут), «Сайт міста Слов’янська» і «Східний проєкт» (Краматорськ). Трійка лідерів щодо якості контенту серед досліджуваних медіа залишається незмінною: цього разу з можливих 192 балів ІА «Вчасно» набрала 167, «Вільне радіо» 166, Сайт Маріуполя 165.

І хоча серед параметрів оцінки контенту онлайн-медіа відсутнє жанрове розмаїття, експерти зазначають, що дійсно якісні сайти окрім новин подають аналітичні огляди та статті, художньо-публіцистичні нариси та навіть спроби розслідування. Сайт «Вільне радіо» при цьому дає уявлення про жанрову форму матеріалу одразу в заголовку, додаючи уточнення: зведення, інтерв’ю тощо. 

Загальні тенденції в медіа Донецької області залишаються без змін: в тематиці домінує війна та її наслідки для цивільних, власного контенту бракує, запозичень з офіційних джерел (зокрема, релізів поліції та прокуратури) навпаки забагато.

Моніторинг стандартів журналістики

Середній рівень дотримання базових журналістських стандартів донецькими онлайн-медіа у травні 2023 року становить 9,53 (з можливих 12 балів). Це найбільш висока оцінка за результатами трьох моніторингових хвиль цього року (у січні було 9,31, в березні 9,5). Три медіа продемонстрували майже однаково високу якість своїх матеріалів: ІА «Вчасно» з результатом 10,44 бали, «Вільне радіо» (10,38) і Сайт Маріуполя (10,31). Нагадаємо, що в березні найвищу оцінку мав ресурс з Бахмута – 10,13 балів. Таким чином на даний момент експерти констатують покращення якості матеріалів в медіа Донеччини. 

«Дивно, але за нашими спостереженнями, якість матеріалів в онлайн-медіа, які ми досліджуємо, є тим вищою, чим далі від своєї локації знаходяться журналісти. Відомо, що редакції сайтів з найвищими оцінками працюють з Києва, Львова та з-за кордону, тоді як медіа Слов’янська, Краматорська і Костянтинівки, міст, де триває життя, які не є окупованими, традиційно отримують нижчі оцінки», – ділиться спостереженнями експертка донецької групи Олена Самойленко. Найбільш низькі оцінки мають онлайн-ресурси Краматорська: сайт міста Краматорськ – 8,5  (в січні і березні було 8,31) і «Східний проєкт» – 8,81 (у порівнянні із березнем якість стала краще, було 8,25 балів). 

Але загалом сайти Донеччини стали більше дотримуватися стандарту балансу думок: з двох можливих балів мають 0,54 ( попередній показник 0,4). Це сталося в першу чергу завдяки зусиллям журналістів ІА «Вчасно», які відтворили баланс думок в кожному другому матеріалі (показник – 1,0), тоді як «Знамя індустрії» та «Східний проєкт» мають усього лише по 0,06 бали (з 16 випадковим чином обраних за тиждень текстів критерій частково дотриманий лише в одному).

Вміння відокремлювати факти від коментарів також покращується: у травні маємо 1,7 з двох можливих балів (березнева хвиля моніторингу зафіксувала 1,6, у січні було 1,4). Порушення стандарту проявляється в узагальненнях («На початку весни усі видихнули з полегшенням: українська енергосистема таки пройшла випробовування російськими масованими атаками, а відключення світла – за графіками і без них – залишилися позаду»), побажаннях, порадах  та попередженнях не відомо від кого на кшталт «Бережіть себе», «Будьте прикладом для своєї дитини» тощо.

Як і в березні, єдиний стандарт, якого донецькі медіа в травні дотримались бездоганно – це відсутність в публікаціях мови ворожнечі (два бали з двох можливих). Так само зберігся показник дотримання стандарту доступності – 1,96 балів. Єдине медіа, до зрозумілості текстів якого цього разу експерти мали питання – одночасно і лідер щодо якості – ІА «Вчасно»: «Кошти забезпечили завдяки продажу лімітованих коїнів, виготовлених із фюзеляжів збитих російських гелікоптерів та літаків» (не пояснено, що таке коїн). «Російський мілблогер стверджував, що українські сили просунулися поблизу Ягідного» (навряд чи пересічний читач знає, хто такий мілблогер), «10 406 ІП прив’язані до об’єктів Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації (РПЗМ)» (не співпадіння використаної абревіатури РПЗМ, що означає реєстр пошкодженого та знищеного майна, із більш розлогою розшифровкою викликає непорозуміння).

Стандарт достовірності донецькими онлайн-медіа дотримано на 1,7 балів, що  є доволі високою оцінкою, зважаючи на те, що більшість журналістів працюють дистанційно, і пишуть про окуповані території. «Треба відзначити, що цікавій і продуктивній праці сайту 0629 допомагає те, що редакція має багато інсайдерів в окупованому Маріуполі, і не лише анонімних. Вони надають як факти, так і фото, і відео, – каже медіаекспертка Ірина Черниченко. – Яскравим прикладом професійного ставлення до джерел інформації є повідомлення про перехід на новий церковний календар. Про це написали багато видань, але саме 0629 про це повідомив Митрополит Донецький і Маріупольський Сергій, який брав участь у цьому соборі в Києві. Окрім цього, 0629 спирається в своїй публікації на інформацію від ВВС і NV».

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності

На моніторинговому тижні у травні 2023 року загальна кількість «джинси» в донецьких медіа становить 1,6%, при цьому два онлайн видання Донеччини не опублікували жодного матеріалу, який так чи інакше можна було б віднести до контенту з ознаками замовності або пропаганди. Незаплямовані “джинсою”, офіціозом і неналежно маркованими рекламними матеріалами є сайти «Вчасно» і «Вільного радіо». Від початку повномасштабного вторгнення всі вісім досліджуваних медіа не поширюють проросійські меседжи та фейкові повідомлення (навпаки, намагаються вести просвітницьку роботу з аудиторією щодо посилення критичного мислення, протидії дезінформації та взагалі підвищення рівня медіаграмотності). 

Єдине медіа, яке опублікувало матеріали з ознаками політичної замовності, –«Східний проєкт» (усі три новини стосуються благодійної діяльності в царині охорони здоров’я). П’ять матеріалів з 508 досліджених мають ознаки комерційної джинси: донецькі медіа долучились до кампанії з просування послуг «Укрпошти» (в березневій хвилі моніторингу ми вже помітили активність цього оператора), сайт Краматорська інформаційно підтримує ДТЕК, а от стаття, що вийшла на сайті Маріуполя, викликала дискусію серед експертів.

Йдеться про матеріал Не Галя. І не балувана. Як маріупольчанка відновлює в Латвії виробництво напівфабрикатів, в якому традиційна для сайту історія успіху переселенки з Маріуполя невід’ємна від просування бренду «Балувана Галя». Матеріал опубліковано під рубрикою «Надійне джерело», тоді як судячи з вихідних даних  сайту публікуються на правах реклами лише «матеріали з плашками “Промо”, “Партнерський матеріал”, “Партнерський спецпроект”, “Політичні новини”, “Прес-реліз”, “PR”, “Офіційно”». Але незважаючи на якість та цікавість тексту, його мотивуючу цінність, експерти донецької та дніпровської моніторингових груп вирішили віднести цей контент до категорії комерційної джинси. Не останнім аргументом стали орендовані світлини, що ілюструють матеріал:

Загальна частка не оброблених журналістами релізів, повідомлень та офіційних оголошень в медіа Донеччини становить у травні 13.6% (показник березня 9,9%). Найбільша кількість повідомлень, які експерти віднесли до категорії «офіціоз» – знову на сайті Донецька: необроблені журналістами офіційні зведення, запозичені релізи та цитати посадовців становлять більше половини контенту. «Зважаючи на обмежений доступ до джерел інформації в окупованому вже дев’ять років Донецьку, політика медіа поширювати лише відомості з офіційних надійних джерел зрозуміла, – каже медіаексперка Тетяна Строй. – Але ж редакції мали б докладати зусиль задля обробки релізів, пошуку додаткової дотичної інформації. Відчутно, що сайту Донецька бракує на це ресурсів».

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Матеріалів з проявами російської пропаганди або таких, що містили б фейки або маніпулювали б суспільною думкою з будь якого приводу, експерти в донецьких медіа у травні, як і в попередні періоди, не виявили. 

Теми

Цієї моніторингової хвилі медіа Донеччини приділили увагу всім передбачуваним методологією ІДПО темам, навіть таким «рідкісним» як релігія (7 з 8  сайтів написали про зміни в церковному календарі) чи історія (усі три тексти в цій рубриці належать «Вільному радіо»). Три матеріали (1%) стосувалися викривання проявів корупції. Так, ІА «Вчасно» писали про те, що В ексмера-зрадника Святогірська Бандури забрали майно вартістю 8 млн грн, а у Слов’янську одного з підрядників «ловили» на завищенні цін. Сайт Маріуполя ініціював власне розслідування щодо ймовірного порушення у тендері закупівлі харчів для продуктових наборів для маріупольських переселенців.

Кожна четверта публікація в онлайн-медіа Донеччини (24%) в травні стосувалася безпосередньо воєнних дій, фронту та конкретних військових – живих чи загиблих (сайт «Вільне радіо» щоранку розповідає про героїв в рубриці «Хвилина мовчання»). Окрім зведень генштабу та інсайдів з передової медіа шукали і просили «небайдужих людей долучитися до збору коштів на автомобіль для розвідників», інструктували родичів тих, хто в полоні, розповідали про роботу медиків-добровольців, а також про фейки, які російська пропаганда поширює, зокрема, про генерала Валерія Залужного. Найбільш неординарним підходом до теми війни цього разу експерти вважають статтю «Вільного радіо» Життя після смерті: чому українські військові заморожують сперму й яйцеклітини та скільки це коштує.

37% матеріалів, що вийшли протягом моніторингового тижня, стосуються життя цивільних в умовах війни, зокрема, результатів обстрілів, руйнуваннь, спричинених російськими військами. Зокрема, багато уваги донецькі сайти приділили черговій трагедії в Дніпрі: один тільки Сайт Слов’янська написав про подію чотири рази за добу.

8% (як і в березні) матеріалів стосуються діяльності правоохоронних органів, серед них багато повідомлень про затримання колаборантів і винесених вироків. Найбільша кількість таких новин на сайті Слов’янська, наприклад: «Жінку у Краматорському районі підозрюють у колабораційній діяльності», «У водія в Краматорську патрульні виявили підробні документи», «На дорогах Слов’янська та Краматорська виявили 314 водіїв напідпитку з початку року»… 

Питання економіки, бізнесу, як і життя місцевих громад знайшли відображення у 5% оприлюднених протягом моніторингового тижня матеріалів. Два з восьми видань написали про 100-річний ювілей жительки Сов’янська (про ювілярку розповів очільник Слов’янської військової міської адміністрації Вадим Лях), загалом 2% новин стосувалися місцевого самоврядування, яке від час війни іноді вдається до мирних ініціатив (Краматорськ та Перечин на Закарпатті стали містами-побратимами: які є плани співпраці). Увагою до теми культури відзначився сайт Маріуполя, згадавши минуле в публікації  про віртуальний тур маріупольським художнім музеєм ім. А.І. Куїнджі, який запустили в Україні, і відкриття виставки “Портрети Маріуполя” у Львові. 

Тональність

92% повідомлень, оприлюднених медіа Донеччини на моніторинговому тижні травня, є нейтральними за тональністю. Негативне забарвлення експерти побачили лише у семи текстах (1%), і  шість з них – на сайті ІА «Вчасно». Матеріали ці стосуються життя на окупованій території: «Наших чоловіків убили, а нас м’ясом вважають»: жителі окупованого Маріуполя жаліються на свавілля «понаїхавших» росіян, Окупанти готують своїх «зеків» на фермах та блокують людям інтернет: ситуація в Сєвєродонецькій громаді, Високі ціни, стихійні ринки та антисанітарія: як виживають люди на окупованих територіях. Примітно, що і у березні саме сайт «Вчасно» оприлюднив найбільшу кількість негативно забарвленого контенту.

 Позитивну тональність (показник по восьми медіа – 7%) продовжує забезпечувати сайт «Східний проєкт» (17 з 63).  На сайтах Донецька і Слов’янська постачальником позитиву став спорт, тобто перемоги «наших» в певних змаганнях з футболу, карате тощо. Єдине медіа, де усі тексти розцінено експертами як нейтрально подані – Сайт Маріуполя.

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Кількість матеріалів донецьких онлайн-медіа, які експерти ІДПО оцінили як власні, зменшилась до 37% (з 44%, які було зафіксовано у березні).  Кожний десятий текст не дає читачеві відповіді на питання, хто про це повідомляє, звідки редакція дізналась про подію? Найбільша кількість таких матеріалів – на сайтах Слов’янська і Краматорська. Іноді причиною цього є елементарна недбалість. Наприклад, читаємо: «Тут, у зоні відповідальності повітряного командування «Центр», знищено більшість ударних дронів!» – йдеться у публікації», – і все, посилання немає… Або в повідомленні З «Ураганів» і артилерії російські війська накрили Костянтинівку. Ситуація на Донеччині забули послатися на Нацполіцію, хоча про те, що вона є джерелом, свідчать фото з відповідними водяними знаками. Новина Слов’янські гвардійці-аеророзвідники отримали квадроцикли (фото, відео), на перший погляд, схожа на власну редакційну, але насправді виявляється переказом відео-репортажу «Суспільне. Донбас», який ілюструє новину. При цьому згадки про запозичення і гіперлінка на першоджерело повідомлення немає. 

Матеріал “Нові виплати для ВПО”, – як шахраї наживаються на переселенцях не просто не містить згадок про джерела інформації, а ще й побудований так, що не викликає довіри, бо порушує стандарти: «Різні міжнародні фонди доволі часто… останнім часом у соцмережах також трапляються шахрайські пости… Багато людей почали звертатись до установ і питати про виплати…. Один з переселенців, пенсіонер Валентин, побачивши в одній із груп для переселенців інформацію…». Таким чином користь від попередження про шахрайство зводиться нанівець.

Сайт Краматорська вирішив обмежуватись зазначенням походження відомостей в заголовках новин, як, от, наприклад: Російські війська завдали 24 удари по Донеччині. Поліція документує наслідки обстрілів, але навряд чи узагальнене слово «поліція» можна вважати відповідним посиланням на джерело. І хоча зрозуміло, що оприлюднені факти походять від офіційної установи, формально матеріал виглядає не ідентифікованим.

Тетяна Строй
Олена Самойленко
Ірина Черниченко

——————————————————————–

Моніторинг здійснюється за підтримки Української медійної програми Інтерньюз /USAID. Всі думки та висновки, що наведені в Моніторингових звітах, є виключно відповідальністю експертної групи Інституту демократії ім. Пилипа Орлика і не обов’язково відображають точку зору Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюз.