Сумські масмедіа досліджуваного періоду працюють у звичному режимі, показують щодення життя людей, які мешкають у їх громадах, як у контексті надто близької війни та постійних обстрілів, так і в показі намагання протистояти цій війні, ведучи, всупереч обставинам, нормальне життя. Тому фіксація традиційного ніби побуту, культурних заходів чи спортивних змагань із точки зору написання історії сучасності (а про це завдання масмедій говорять теоретики журналістики) набувають іншого, глибшого, ніж буденний, сенсу. Бо, власне, в цій буденності – прагнення людей жити у своїй країні; опиратися зазіханням ворога на нашу землю та на нашу незалежність; упевненість у тому, що життя повернеться на круги свої. Можна говорити про ті чи інші цифрові показники та їх коливання, проте найзначущішим є те, що всі видання в непростих умовах зберегли себе і виконують свої функції з інформування населення.

Моніторингова хвиля передбачала огляд масмедій за 18-24 вересня. Дослідження видань виходить за визначені часові рамки через нестачу кількості публікацій для моніторингу – як у друкованих, так і в онлайнових медіа. Відтак, проаналізовано такі випуски чотирьох друкованих видань Сумщини: «Білопільщина», громадсько-політична газета Білопільського району Сумської області – № 68 від 16 вересня, №№69-70 від 23 вересня; «Наш край», інформаційний тижневик, Липова Долина – № 36 від 8 вересня, №37 від 15 вересня, № 38 від 22 вересня; «Перемога», Краснопільська газета Сумської області – № 37 від 15 вересня, № 38  від 22 вересня; «Путивльські відомості», громадсько-політична газета, Путивль – №36  від 8 вересня, №38 від 22 вересня.

За визначений період оцінено матеріали онлайн видань: «Данкор онлайн» http://dancor.sumy.ua; «Голос Конотопа. Незалежний інформаційний портал» https://konotop.in.ua/; «ШосткаNews.City» https://shostkanews.city – з  12 до 22.09; «Ямпіль INFO. Ямпільське інформаційне агентство» https://www.yampil.info/ – з 15 до 22.03.

Загалом досліджено у друкованих виданнях 141, у Інтернет-виданнях – 201 матеріал. Всього – 342 публікації.

Друковані видання

Друковані видання працювали без якихось відхилень від звичного останніми місяцями життя: маємо ті ж незмінні пропорції дотримання/недотримання стандартів. Мало відрізняється підхід  до висвітленням тем і використання жанрів. Немає проросійських меседжів, фейків і мови ворожнечі.

Визначальним для друкованих видань осіннього періоду є передплатна кампанія – те, від чого залежить їх майбутнє зокрема та інформування прикордонних територій – за великим рахунком. Значною мірою передплата залежить від можливості розповсюдження видань, доставки їх за адресою, що є болючим місцем інформаційного поля всієї України, а прикордоння – особливо. Попри окремі виступи та колективні звернення з цієї проблеми, заяви Національної спілки журналістів України, держава поки не реагує на антидержавну політику «Укрпошти» – головного винуватця зриву доставки місцевих газет і відтак – недобросовісної бізнес-структури. Ця осінь покаже вирішальне: чи буде збережене національне інформаційне поле на кордоні з Україною та хто насправді турбується про інформаційну безпеку держави. 

Моніторинг стандартів журналістики

Стандарти оцінюються за шістьма критеріями. За кожен із них можна отримати 0 балів (критерій не дотриманий), 1 бал (критерій дотриманий не повністю) та 2 бали (критерій дотриманий у повній мірі). Відповідно, максимальна оцінка, яку здатна отримати публікація, – 12 балів.

За моніторинговий період загальна оцінка оглянутих видань склала 8,6, що на 0,09 нижче, ніж попереднього моніторингу, та на 0,3 бала нижче березневої оцінки. Проте вважати такий спад тенденцією, очевидно, не варто, оскільки відмінність не є значною.

Найкращий показник дотримання стандартів, як і у попередні два місяці, показує газета «Білопільщина» – 9,13 бала. «Наш край» вийшов на друге місце з оцінкою 9,06. Третій показник у «Перемоги» – 8,94, хоча він кращий, ніж минулого моніторингу. Понизила загальну оцінку друкованих видань газета «Путивльські відомості», яка з другої позиції спустилася на останню і отримала 7,38 проти травневих 8,75 бала.

Щодо окремих критеріїв. Дотримання балансу думок/неупередженості: середній показник вищий, ніж у попередні моніторингові хвилі, – 0,44 бала. Найбільший бал має «Перемога» – 0,94 з двох можливих балів. «Білопільщина» – 0,44. «Наш край» – 0,38 бала, що теж вище, ніж травнева оцінка (0,13). «Путивльські відомості» цього разу показали нульову оцінку дотримання балансу.

Дещо поліпшився рівень дотримання повноти інформації: 1,36 проти травневих 1,28. Проте він не досяг березневих 1,48 бала. Цього разу найкраще дотримується критерію «Білопільщина» – 1,75 бала. «Наш край» знизив оцінку до 1,38. «Путивльські відомості» – 1,31. І, як попереднього разу, найменш повні матеріали у «Перемоги» – 1,06.  

На сходинку спустився у вересні показник критерію достовірності: 1,47 проти травневих 1,66. Найретельніша щодо цього стандарту «Перемога» – 1,75. «Білопільщина» має 1,63 бала. Значно погіршилася оцінка «Путивльських відомостей», склавши 1,06, – рівень, що мало характерний для достовірності в друкованих виданнях. 

Практично на травневому рівні тримається стандарт відокремлення фактів від коментарів – 1,54 (попередній – 1,56). Найвищий можливий бал «2» показала газета «Наш край», що є добрим зрушенням після травневого найслабшого показника за цим критерієм. На другому місці «Білопільщина» – 1,63. А «Перемога», що в травні мала найвищі 1,88 бала, має найнижчу оцінку 1,25.

Як завжди, на хорошому рівні оцінка за критерій доступності (зрозумілості матеріалів, грамотності – легкості сприйняття читачем) – 1,79 (травень – 1,88). Майже найвищого балу тут досягла «Перемога» – 1,94. На другому місці «Наш край» – 1,88. Слабший рівень доступності у «Білопільщини» – 1, 69 та «Путивльських відомостей» – 1,69.

Часто причиною невисокої оцінки за критерій доступності стають не якісь складні вимоги, а елементарна неохайність при виготовленні газети, як от у «Путивльських відомостях» – див скрін. 

Традиційно газети не опускаються до застосування мови ворожнечі – 2 бали. Хоча про мову ворожнечі експертка Алла Ярова робить особливе зауваження: «У числі від 28 вересня газета «Наш край» розмістила добірку анекдотів – «Анекдоти про москалів».  За інших часів їх можна було б віднести до мови ворожнечі, бо тут звучать і назва «кацапи», з якою ретельно боряться соціальні мережі, як Фейсбук, і не вельми доброзичливі сюжети. Можна було б розгорнути дискусію про доцільність такого контенту, про його відповідність стандартам журналістики тощо, але сьогодні кут зору на цю публікацію зовсім інший: це один із способів комеморації російсько-української війни, один із механізмів протистояти гено- та етноцидній політиці рф щодо українського народу».

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності та неналежно маркованої реклами

Для виявлення замовності та інших форм медіаманіпуляцій досліджено 103 публікації.

Ознаки замовності без жодного маркування експерти виявили у 2,8% матеріалів, що не відрізняється від травневого показника (2,9%). 

Майже однаковий відсоток у «Білопільщини» – 4% (фактично – 1 публікація) та «Нашого краю» – 3,9% (фактично – 2 публікації). Відносяться публікації до політичної замовності. Один матеріал (2,7%) із цієї категорії є у «Путивльський відомостях». У газеті «Перемога» публікацій із ознаками «джинси» не знайдено.

Експерти погоджуються, що іноді ознаки замовності «виростають» не з приховано отриманих редакцією коштів, а з непрофесійної подачі інформації. Наприклад, чи може хтось пояснити сенс виділення жирним шрифтом окремих рядків публікації «Ремонт доріг на Білопільщині триває» («Білопільщина» від 23 вересня)? Зрозуміло, що виділена врізка до публікації, далі – 1) слова про причетність депутата Верховнох Ради до надсилання звернень щодо ремонту доріг; 2) суми виділених коштів; 3) назва громади, де також іде ремонт. Яка логіка в цих акцентах? Залишається робити висновок, що тут – певний «реверанс» народному депутатові, який намагався чимось допомогти і якого треба «виділити» з контексту.

Наприклад, у публікації «Путивльських відомостей» (8 вересня) про свято першого дзвоника є єдине прізвище – міського голови Путивля, який «завітав із солодкими подарунками» до діток. До чого, справді, самі ті школярі та їх учителі в День знань, якщо є начальник, якого варто згадати?

І виходить, що газети роблять собі лиху послугу: намагаючись прислужитися владним особам, творять матеріали з виразним присмаком замовності. І якщо безкоштовно, – тим печальніше для газет.

Кількість неналежно маркованих матеріалів значно знизилася: з травневих 12,1% до 2,1%. Дві такі публікації (5,4%) виявлено у «Путивльських відомостях»; одна (2%) у газеті «Наш край». У «Перемозі» та «Білопільщині» неналежно марковані матеріали не знайдені.  

Знизилася й частка матеріалів офіційно-протокольного характеру – 3,5% проти травневих 8,1%, – власне, показник повернувся до березневого рівня (3,6%). Такі публікації є у всіх виданнях: «Білопільщині» – 8%, «Перемозі» – 3,6%, «Путивльських відомостях» – 2,7%,  «Нашому краєві» –  2%. Переважно це матеріали владних структур, що мають консультативний характер щодо тих чи інших питань сьогодення.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій 

Матеріали із ознаками антиукраїнської пропаганди, проросійських меседжів і фейків у друкованих виданнях Сумщини не виявлені. 

Теми 

Тема життя місцевої громади, як і у травні, лідирує з 18% публікацій. І знову веде показник «Наш край», який дав понад 60% публікацій за цією темою. Решта 40% рівномірно розміщені в трьох інших виданнях. 

Тема війни на другій позиції – 12% контенту. Шість  матеріалів на цю тему розмістив «Наш край»; по 5 – «Білопільщина» та «Перемога»; одна публікація  у «Путивльських відомостях».

Кількість публікацій із теми життя цивільних в умовах війни і вимушених переселенців зросла більше, ніж удвічі: 11% проти 5% у травні. П’яту частину своїх матеріалів присвятила темі «Білопільщина», дещо менше – «Перемога». «Путивльські відомості» за час моніторингу зверталися до теми у двох публікаціях.

Зросла кількість звернень до теми роботи правоохоронних органів/криміналу: з травневих 3% до 8%. Найбільше таких матеріалів у «Путивльських відомостях». 

Логічно, що з вереснем у газетах з’явилася тема освіти, проте, на жаль, вона наполовину поступається криміналу – становить 4%  і присутня лише в двох газетах: «Путивльських відомостях» і «Перемозі».

3% списку публікацій віддано темі культури. Решта тем мають по 1-2% списку.

Зовсім відсутні теми місцевого самоврядування, викривання корупції, історії/краєзнавства  та релігії.

Як завжди, значну частку публікацій має «Інше» (оголошення, реклама, постери, літературні твори, гороскопи, кросворди, тощо), частка якого склала 35%, що на 5% менше травневого рівня і є найменшим показником за всі чотири моніторингові хвилі цього року.  Найбільше таких публікацій, як і раніше, у «Перемозі» – майже 43% (травень – 51,2%). У «Нашого краю» – 39% (травень – 42,6%), «Білопільщини»  – 32% (40,6%), «Путивльських відомостей» – 27% (33,3%).

Жанри 

Традиційно газети більше звертаються до інформаційних жанрів, але у вересні цей жанр помітно посилився, склавши 51% загального числа публікацій (травень – 35%, березень – 37%). Приблизно таку «половинну» частку жанри займають у списку всіх досліджуваних газет.

Знову збільшилося звертання до художнього жанру, переважно – життєвих історій – 8% (травень – 3%, березень – 7%). Чотири такі матеріали дав «Наш край», три – «Путивльські відомості», дві – «Білопільщина» та одну – «Перемога».  

Пресрелізових публікацій – 4%. По 8% свого списку їм віддали «Білопільщина» та «Путивльскі відомості»; зовсім не виявлені подібні публікації у «Нашому краї».

Жанр інтерв’ю, що у травні був другим за кількістю використання і мав 5%, зараз скоротився до 2%. 

З 5 до 1% зменшилося звернення до аналітичних матеріалів, які є лише в газеті «Перемога».

Авторська колонка, що минулого разу зʼявилася в «Путивльських відомостях», в єдиному зразку знову є в цій газеті.

Цілком відсутні журналістське розслідування та рецензія, зникли й листи до редакції.

Відтак, найрізноманітніша палітра жанрів у вересні у газети «Путивльські відомості» – 5 різновидів. У «Білопільщині» та «Перемозі» – по чотири жанри. «Наш край» обмежився трьома жанровими різновидами.

Щодо «позажанрового». «Інше» складає 34% матеріалів друкованих видань, що менше, ніж у травні  –  45%, березні – 42%, січні – 37%, і близьке до моніторингової цифри минулої осені – 31%. Цього разу найбільшу частку «іншого» мають привітання й некрологи – 13%; оголошення  та реклама – 11%; розважальна частка – 5%. 

Тональність

Нейтральною визначена тональність 78% публікацій. Позитивна та негативна тональності вирівнялися і характеризують кожна 11% матеріалів.

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Вереснева кількість власних матеріалів склала понад половину контенту – 52%. Краще представлені вони у «Білопільщині» – близько 60%. У «Нашому краї» – 55%. Дещо менше половини власних публікацій – по 46% – у «Перемозі»  та «Путивльських відомостях».

Матеріалів, запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело,  – 39%, тож за результатами всіх цьогорічних моніторингів бачимо, що їх відсоткове коливання у межах 10%. Найбільше їх у «Перемозі», найменше цього місяця у «Білопільщині». 

Неідентифікованих матеріалів, тобто таких, що не містять джерела походження, – 9%. Більше їх, як і раніше, у «Білопільщині», зовсім відсутні – у «Перемозі».

Висновок за результатами моніторингу друкованих медіа

Друковані видання Сумщини, попри важливий передплатний період, не показали якісного ривка в створенні свого контенту. Проте назвати видання неякісними чи нецікавими для громад не можна. Газети виконують свої функції, і, варто сподіватися, будуть продовжувати цю важливу справу.

Онлайнові видання

Онлайн видання Сумщини, взяті для дослідження, доволі різні за характером. «Ямпіль INFO» та «Шостка City» – з порівняно нових, що ще переживають становлення.  «Данкор» та «Голосу Конотопа» мають більший досвід, проте не позбавлені недоліків. Серед загальних проблем: сайти часто дублюють чужу інформацію, при цьому – не посилаючись на джерела. Для них не характерні аналітичні публікації, деяких професійних стандартів онлайнові видання майже не дотримуються або й ігнорують їх повністю.  

Моніторинг стандартів журналістики

Середня оцінка за дотримання стандартів на сайтах знизилася, порівняно до травневого моніторингу, і склала 7,84 проти 8,09. Нагадаємо, у березні сайти тримали рівень 8,34. Тобто за пів року він знизився на пів бала.

Найвищий бал у сайту  «Ямпіль INFO» 8,19 (травень – 8,81). На другій позиції «Данкор», який отримав 8,06 бала. «Шостка City» має 7,88 (у  травні – найкращий серед досліджуваних сайтів бал 8,94). «Голос Конотопа» отримав 7,25 бала.

Про окремі стандарти.

«Відсутність мови ворожнечі» серед критеріїв, як і завжди, має найвищу оцінку 2.  

Критерій доступності традиційно на другому місці й цього разу дещо вищий, ніж попереднього моніторингу, – 1,89 (у травні 1,78). Загалом усі видання дотримуються стандарту досить рівно: від 1,94 у «Данкору» та «Голосу Конотопу» до 1,81 у «Шостка City». 

Наступний за мірою дотримання критерій відокремлення фактів від думок, середня оцінка за який 1,63 (у травні – 1,75). «Данкор», що  мав попереднього моніторингу найнижчий показник 1,44, тепер вийшов на найвищий бал 1,88. Близький до такої цифри і «Ямпіль INFO» – 1,81. «Голос Конотопа» помітно понизив бал до 1,31 бала і має відповідно найнижчу оцінку.

Показник стандарту повноти інформації,  спустившись у травні до 1,11 бала, залишається незмінним. Намагаються дотримуватися його з балом 1,25 «Данкор» та  «Шостка City». «Голос Конотопа» має показник лише в половині матеріалів: 1 бал із можливих 2.  А «Ямпіль INFO» від найвищого у травні місця змістився на останнє з оцінкою 0,94.  

Достовірність публікацій онлайнових видань продовжує падіння: з травневих 1,23 до 1,05. Тобто майже 50% публікацій оглянутих видань не подає посилань на джерела або ж подає їх розмито, не конкретно. Найвищий бал цього разу має «Ямпіль INFO», але цей бал тільки засвідчує жалюгідний рівень дотримання сайтами стандарту, бо ж у травні Ямпіль мав 1,5  бала і займав другу сходинку, тепер із 1,19 він займає першу. «Шостка City» мала найвищий показник 1,69, тепер – 1,06 бала. «Данкор» має 1 бал із 2 можливих. «Голос Конотопа» – 0,94 бала. 

Про достовірність і точність матеріалів сайту «Голос Конотопа» (а разом і про контентне наповнення) зауважив експерт Володимир Садівничий:  «…Вразила широка фаховість місцевих правоохоронців. Вони роблять, і напевно ж, уміють усе: викривають наркозлочинців, повідомляють про підозру у зберіганні дитячої порнографії, затримують крадіїв телефонів, оперативно відшукують  зниклого 14-річного хлопця… Окрім цього ще й проводять «Єдиний урок», вручають подарунки до дня усиновлення, беруть участь у відкритті класу безпеки, проводять заходи з безпеки для дітей. Тож прочитавши, що «на Конотопщині зареєстровано 11 випадків гострих кишкових інфекцій за пів року», просто здивувався, що до боротьби з найголовнішим проявом цих інфекцій – діареєю, не долучені місцеві правоохоронці. Втім, про заходи профілактики захворювання розповідали  й не медики. Ні, цим займається (хвилиночку вашої уваги!) – Конотопська районна військова адміністрація! От тепер зрозуміло, де головні фахівці з діареї.

Таке ставлення мас-медійників до ділової інформації та джерел фактів устругнуло з ними химеру. Читаємо заголовок – «У Мінреінтеграції розповіли, куди звертатися у разі зникнення зв’язку із захисником» https://konotop.in.ua/u-minreintegratsiyi-rozpovili-kudi-zvertatisya-u-razi-zniknennya-zv-yazku-iz-zahisnikom/ . Читаємо перший абзац – «куди звертатися родичам захисника у разі втрати з ним контакту, роз’яснюють у Міноборони України». Запитуємо у працівників «Голосу Конотопа» – то хто ж допоможе в разі зникнення зв’язку із захисником?»

Продовжує падіння й оцінка за дотримання балансу думок: березень – 0,43,  травень –  0,22, вересень – 0,17 бала. Намагаються не втратити показника «Ямпіль INFO» – 0,38 (у травні 0,31) та «Шостка City» – 0,25 (у травні 0,38). «Голос Конотопа» з нуля у травні  майже не піднявся – 0,06 бала. А «Данкор» спустився до нуля з травневих 0,19 бала. 

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами 

Прихована замовність досліджена у 198 публікаціях. 

Виявлено ознаки немаркованої жодним чином реклами у 2,5% публікацій загального списку матеріалів сайтів. Власне, цей показник тримає «Голос Конотопа», де знайдено одну політичну та три комерційні реклами, що склало 8,7% його публікацій. 1%, тобто один матеріал «Данкору» містить ознаки комерційної «джинси». У «Шостка City» та «Ямпіль INFO» немаркованої замовності не виявлено.

Неналежно маркованих матеріалів у онлайн виданнях 1%, це – дві публікації у «Шостка City», що склало 6,7% матеріалів цього сайту. 

Протокольно-офіційні матеріали у вересні не публікувалися. 

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Проросійських публікацій і матеріалів із ознаками фейків на сайтах не виявлено. 

Теми

Найактивніше онлайнові видання висвітлюють тему війни – 23%.  Чисельніше вона згадується на «Данкорі» – 29% та у «Шостка City» – 23%. Рідше – у  «Голосі Конотопа» – 15% і «Ямпіль INFO» – 12% від списку матеріалів. Проте, як вже зазначали ми у попередніх моніторингових звітах, на відміну від друкованих видань, у онлайнах тема війни представлена переважно сухими офіційними зведеннями, статистикою та некрологами, тобто тема присутня швидше формально, аніж розкрита реально.   

Майже таку ж кількість матеріалів сайти віддали темі життя місцевих громад – 22%. Безсумнівний лідер у її висвітленні, як і попереднього моніторингу, «Ямпіль INFO» – 56%  матеріалів. Решта сайтів висвітлюють тему приблизно однаково: «Шостка City» – 20%, «Голос Конотопа» – 17%, «Данкор» – 16%.

Третя найактивніше представлена тема, як і у травні, – криміналу та роботи правоохоронців – 19% матеріалів. Її найактивніше висвітлено традиційно у «Данкорі» – 21%. Менше – у «Шостка City» та «Ямпіль INFO» – по 16%.  

Тема вимушених переселенців/життя цивільних під час війни забрала 11% загального списку. Найбільше уваги їй приділили цього місяця «Голос Конотопа» та  «Шостка City» – по 13%.

Порівняно активна за відсотками тема надзвичайних ситуацій/рятувальних операцій – 6%, але досягнуто такого показника лише за рахунок сайту «Данкор».

По 4% матеріалів сайти присвятили темам спорту та культури; решта тем набрали 1-2% контенту. 

Зовсім не згадані теми місцевого самоврядування, історії та краєзнавства, протидії корупції, релігії. 

«Інше» займає 3 % контенту. Найбільше таких публікацій у «Шостка City».

Тональність

Нейтральна тональність, як і у травні, у 67% публікацій онлайнових видань. Позитивний відтінок мають 9% матеріалів. Негативне емоційне забарвлення створюють 24% матеріалів. Тобто рівень тональності практично не змінюється.

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Власних публікацій  72%. Це на 20% менше, ніж у травні (92%), хоча, на думку експертів, відсоток і досі зависокий, як на об’єктивні показники, оскільки онлайнові видання позначають своїми явно запозичені матеріали. Число не ідентифікованих публікацій значно зросло: 10% проти травневих 1%, й усі вони – на сайті «Голос Конотопа».

Алла Федорина, координаторка сумської експертної групи Інституту демократії ім. Пилипа Орлика