Замовного контенту в медіа Донеччини небагато, проросійські меседжі, фейки та маніпуляції відсутні. Незмінним залишилося домінування в тематиці війни та її наслідків для цивільних, а кількість текстів щодо «криміналу» навіть збільшилася з 8 до 11%. Однак при цьому медіа Донеччини зберігають по максимуму нейтральну тональність повідомлень і знаходять приводи для позитиву (здебільшого, щоправда, у спортивних перемогах земляків). Також вперше за рік експерти зафіксували зростання до 50% кількості власних матеріалів на сайтах. Найвищі оцінки якості контенту серед досліджуваних медіа зберігають «Вільне радіо», «Вчасно» і Сайт міста Маріуполя 0629. 

Під час четвертої, останньої в 2023-му році, «хвилі» моніторингу популярних регіональних медіа Донецької області, що тривала з 18 по 24 вересня, експерти ІДПО оцінили 453 матеріали. Вони були оприлюднені на сайтах: «Знамя индустрии» (Костянтинівка), «Сайт міста Донецька»,«Сайт міста Краматорська», «Сайт города Мариуполя», ІА «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» (Бахмут), «Сайт міста Слов’янська» і «Східний проєкт» (Краматорськ). 

Моніторинг стандартів журналістики

Середній рівень дотримання базових журналістських стандартів донецькими онлайн-медіа у вересні 2023 року становить 9,05 (з можливих 12 балів). З чотирьох «хвиль» дослідження цього року це найнижча оцінка, але загалом вона коливається в проміжку 9-9,5 балів, тобто показник є доволі сталим. Традиційно три медіа підтверджують оцінками вищу за інших якість своїх матеріалів: «Вільне радіо» (10,94), ІА «Вчасно» (10,00) і Сайт Маріуполя (9,63).

Найнижчу оцінку нині має сайт «Східний проєкт» – 6,75 (у попередніх хвилях експерти фіксували на 1,5-2 бали вищу). «Східний проєкт» дедалі більше перетворюється на «дошку оголошень», на якій хаотично з’являється інформація, яку навіть ніхто не намагається «по-журналістськи» оформити: винести на початок основний факт, грамотно вказати на джерело, дати важливі деталі для повноти, не кажучи вже про підготовку певного контексту (історію питання тощо) для кращого розуміння ситуації», – констатує експертка донецької групи Тетяна Строй.

За  рахунок більш якісних сайтів середня оцінка дотримання стандарту балансу думок в донецьких медіа продовжує збільшуватися: з двох можливих балів у вересні зафіксовано 0,74 (попередні показники 0,4-0,54). Зокрема, у «Вільного радіо» показник сягає  1,31 бали, тоді як у «Східного проєкту» – 0,06 (лише один з 16 оцінених матеріалів містить спробу збалансувати подані відомості). 

До прикладу Тетяна Строй коментує матеріал, який з 12 можливих балів отримав лише 5: «Олександр Гончаренко поспілкувався зі старостами краматорських селищ»: «Заголовок повідомляє нам про якісь процеси, що відбуваються, але в тексті немає жодного конкретного факту про хоч якийсь результат! Щоправда, тут є посилання на джерело – міську раду. Після прочитання лишаються тільки питання: скільки ж чого відремонтували, багато це чи мало, які реальні потреби мешканців (тим більше в умовах воєнного часу?), чи задоволені жителі селищ тими допомогою чи послугами, які їм надають?  Натомість, нам уточнили, що ремонти доріг ведуть переважно «пневмоструменевим методом» – чи зрозуміє аудиторія, про що мова?».

До речі, зниженню оцінки якості матеріалів «Східного проєкту» сприяло й те, що редакція припинила підписувати матеріали (раніше вказували прізвище журналіста, який підготував). Сайт «Знамя індустрії», як і раніше, не має практики підписувати матеріали. Новини без джерела та авторства втрачають оціночні бали, тому що виглядають недостовірними. Середня оцінка дотримання стандарту достовірності медіа Донеччини у вересні становить 1,41 бали (в травні зафіксовано 1,7). І якщо у випадку із Сайтом міста Маріуполя, який намагається висвітлювати події в окупованому місті, брак офіційних джерел інформації цілком зрозумілий, то безладне ставлення до зазначення джерел інформації з боку сайтів Краматорська експерткам не зрозуміле: «Східний проєкт» має оцінку 0,5, а Сайт Краматорська 6264 – 1,31. Максимальна оцінка – 2 бали – тільки у сайту «Вільне радіо».

«Деякі регіональні медіа Донеччини чомусь нехтують основами журналістики, не повідомляючи читачам навіть, коли і де щось трапилося, не кажучи вже про як і чому», – констатує експертка донецької дослідницької групи Олена Самойленко. Ось, наприклад, у повідомленні Сайту міста Слов’янська Ігор Мороз виконуватиме обов’язки керівника Донецької області до призначення нового начальника ОВА згадується про брифінг, але де і коли він стався? Так само таємницею залишається, звідки стало відомо і коли за співпрацю з росіянами «засуджено окупаційного селищного голову Ямполя на Донеччині», натомість вказано, що «наші спецслужби встановили, що колишній стрілець служби воєнізованої охорони регіональної філії «Укрзалізниці» очікував приходу загарбників та окупацію селища» – відповідно матеріал втратив бали за достовірність і відокремлення фактів від коментарів. Вразив експертів і вибір редакції «Знамя Индустрии», яка оприлюднила інформацію Побили чоловіка на вокзалі: В Костянтинівці засудили двох поліцейських, в якій йдеться про події 2019 року! Про те, що вирок у справі винесено лише у вересні 2023-го, дізнається лише той, хто натисне на гіперпосилання і потрапить до реєстру судових рішень. Хоча саме дата винесення вироку і мала б стати подієвим приводом для публікації. 

Як завжди донецькі медіа не використовують мову ворожнечі і майже у всіх публікаціях дотримуються стандарту доступності – 1,97 балів. Незрозумілими читачеві, зокрема, експерти вважають тексти Маскували фішинг під виглядом ботів енергетичних компаній (Сайт міста Слов’янська), Українці з 2024 року будуть збирати бали для гідної пенсії, В Україні планують підвищити акциз на сигарети: Ціна пачки виросте на 14-18 грн («Знамя Індустрії»), Верховна Рада ухвалила закон про нацменшини (Сайт Краматорська). «Одне із завдань журналістів – бути своєрідними «перекладачами» з мови чиновників чи науковців на зрозумілу пересічним громадянам, шукати експертів, які простими словами пояснять, що означає та чи інша новація, до чого призведуть зміни. А просто цитувати закон, як от, наприклад «Законодавець визначив, що метою ініціативи є вдосконалення законодавчого регулювання реалізації прав та свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот) відповідно до міжнародних договорів, які ратифікувала Україна», м’яко кажучи, недостатньо», – вважає експертка Олена Самойленко.

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності

На моніторинговому тижні у вересні 2023 року, як і у травні, два онлайн видання Донеччини – сайти «Вчасно» і «Вільного радіо» – не опублікували жодного матеріалу, який так чи інакше можна було б віднести до контенту з ознаками замовності або пропаганди. Від початку повномасштабного вторгнення всі вісім досліджуваних медіа не поширюють проросійські меседжи та фейкові повідомлення. Ба більше – продовжується робота з аудиторією щодо розвитку критичного мислення, протидії дезінформації та підвищення рівня медіаграмотності. Зокрема, сайти міст Слов’янська і Краматорська опублікували однакові тексти «Мобілізація, корупція, контрнаступ – якими темами маніпулюють росіяни в інформаційній війні» та «Дискредитація Рустема Умєрова: Як російська пропаганда атакує нового міністра оборони України».

Експерти позначили як такі, що мають ознаки політичної замовності два тексти: «Знамя Индустрии» (Костянтинівка) не вперше звітує про діяльність БФ Бориса Колесникова. 

 «Східний проєкт» (Краматорськ) надав можливість яскраво привітати з Днем міста і Днем машинобудівників Максиму Єфімову, при цьому навіть не позначаючи, що він є народним депутатом по відповідному виборчому округу. 

До речі, Дню міста 23 вересня присвятив 4 публікації і Сайт міста Краматорська. І хоча жодна з них не відповідає журналістським стандартам новини, вони не містять також ознак замовності.

Не отримали позначки «політична замовність», але привернули увагу експертів три повідомлення Сайту міста Донецьк про перебіг воєнних подій, в яких джерелом інформації є народний депутат Юрій Мисягін. Зауважимо, що ця персона не має прямого відношення до Донецька (обраний від Дніпра), і не є офіційним спікером парламенту.

Щодо ознак комерційної замовності, до таких матеріалів віднесли два тексти, в яких фігурує «Укрпошта». Їх опублікували Сайт міста Слов’янська і «Східний проєкт». Нагадаємо, що активність цього оператора на ринку Донеччини експерти фіксують протягом усього року. Загалом відсоток «джинси» в медіа Донеччини невеликий – 1,3.

До офіціозу та неналежно маркованого контенту (не оброблених журналістами релізів, повідомлень та офіційних оголошень) у вересні експерти зарахували разом близько 20% матеріалів. Найбільша кількість таких – на сайті Донецька та у «Східному проєкті». «Переважна кількість повідомлень – це запозичені звідусіль тексти у тому вигляді, як їх надіслали в редакцію, чи журналісти скопіювали їх на різних ресурсах (міськрада, анонси хабів та гуманітарних проєктів, оголошення поліклінік, канцелярські зведення Нацполіції, СБУ чи прокуратури)», – наголошує експертка ІДПО Ірина Черниченко.

Також експерти звернули увагу на новий тип матеріалів, що поширюються в місцевих медіа Донеччини. «Все частіше фіксуємо наявність матеріалів з ознаками замовності, але не комерційної і не політичної. Це інформація про благодійні ініціативи, гуманітарну допомогу тощо. Однакові тексти розміщені у декількох медіа – це одна із ознак замовності. Хоча ця інформація соціально важлива, все ж таки варто було якимось чином її маркувати (соціальна реклама, як варіант). Типовий приклад такого повідомлення – «Нова гуманітарна допомога сім’ям з дітьми: Хто може отримати в Костянтинівці», – каже Тетяна Строй. 

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Матеріалів з проявами російської пропаганди або таких, що містили б фейки або маніпулювали б суспільною думкою з будь якого приводу, експерти в донецьких медіа у вересні, як і в попередні періоди, не виявили. 

Теми

Експерти фіксують поступове зменшення кількості суто фронтових зведень на сайтах Донеччини, щоправда, це не означає, що війні приділяється менше уваги – як і в травні цій темі присвячено 24% оприлюдненого протягом тижня контенту. У кожного з досліджуваних ресурсів виокремився власний «почерк» щодо війни: Сайт міста Слов’янська кожного дня аналізує добу на Донеччині, Вільне радіо щоранку вшановує пам’ять загиблих, розповідаючи історію певної людини, Сайт міста Донецька традиційно подає зведення в інфографіці…

31% матеріалів були присвячені життю цивільних в умовах війни, і в цьому житті, на жаль, продовжують домінувати руйнування інфраструктури, спричинені російською агресією, та питання вимушеної евакуації. Як завжди креативно до цієї теми підійшли журналісти «Вільного радіо», зокрема в тексті Як правильно харчуватися та зберігати їжу в умовах війни, щоб не отруїтися зібрали поради лікарів. 

Третьою за частотою втілення темою в донецьких медіа є «діяльність правоохоронних органів». Кількість таких повідомлень від поліції, прокуратури та СБУ зросла до 11% (в попередні періоди моніторингу була на рівні 8%). При цьому Сайт міста Донецька взагалі уникав цієї теми на моніторинговому тижні, а Сайт міста Краматорська опублікував одну подібну новину – оголошення про пошук свідків, які володіють інформацією щодо смертельної ДТП. Найбільша кількість таких новин на Сайті Слов’янська і «Вільного радіо» (зауважимо, що саме ці сайти найчастіше оновлюють свої новинні стрічки і публікують на добу по 12-15 матеріалів).

Найбільша кількість повідомлень, що стосуються мирних питань функціонування міст, місцевої інфраструктури і буденного життя передбачувано оприлюднена на сайтах міст Краматорська і Слов’янська (найбільші з прифронтових міст на Донеччині). За якими адресами у зв’язку з ремонтними роботами припинено водопостачання, які населені пункти залишились без світла і скільки триватимуть ремонтні роботи, як і де отримати гуманітарну допомогу, за якими графіками курсуватиме міський транспорт – подібним питання загалом присвячено 6% новин. Ще 3% матеріалів стосуються саме діяльності органів місцевого самоврядування: «Донеччині необхідні близько 200 генераторів на період можливого блекауту», «У дитсадках Покровської громади облаштовують укриття, до кінця року хочуть закінчити шість прихистків», «У Слов’янську хочуть скасувати оренду за приміщення комунальної власності, аби бізнес почувався краще», «На центральному кладовищі Добропілля будують меморіал загиблим військовим: що там буде та скільки заплатили».

Питання економіки, бізнесу, як і у травні, відображені у 5% оприлюднених протягом моніторингового тижня матеріалів. По 3% контенту стосуються спорту, охорони здоров’я, «іншого» (про погоду, релігійні свята тощо) та корупції (всі тексти на цю тему оприлюднені ІА «Вчасно»). Політика (як внутрішня, так і зовнішня) представлена лише у 2% новин, таку саму частку займає і культура.

Тональність

У вересні 2023 року донецькі медіа, контент яких досліджує ІДПО, подавали інформацію переважно нейтрально (91%), зокрема, сайти Маріуполя і Донецька витримали нейтральність щодо кожного з оприлюднених матеріалів. Найбільш позитивно забарвленими експерти вважають тексти «Східного проєкту», цієї хвилі віднайшли «плюси» в медіа просторі також «Вільне радіо» та «Вчасно». Загалом у 6% текстів зафіксована позитивна тональність, відповідно, негативна – у 3%.

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Четверта моніторингова хвиля демонструє суттєве збільшення в донецьких медіа кількості матеріалів, які експерти мають підстави вважати авторськими. Такі публікації стосуються місцевості, для аудиторії якої працює сайт, мають підпис журналіста/ки. Отже, якщо раніше в цьому році фіксували від 37 до 44% такого контенту, у вересні їх 50%. Якщо ж контент запозичується – медіа намагаються посилатися на джерело коректно, додаючи гіперлінк. Звісно, не завжди. От, наприклад, Сайт міста Маріуполя опублікував новину Пісня про мир. Платформа ТЮ Маріуполь показала, як виглядає мир без правосуддя, – ВІДЕО, не надавши читачам можливості легко «перейти» за посиланням. Але навіть наявність гіперлінку не завжди додає ясності та повноти, як у випадку із текстом У Слов’янську демонтували табличку на честь генерала Лозановича, в якому є активне посилання на «Паперовий фронт», але що це за фронт такий – не пояснюється.

Трапляється, що лінк веде не на той ресурс, що заявлено в публікації, як у цьому випадку (Сайт міста Слов’янська): «Про евакуацію журналістам Суспільного розповіла заступниця начальника Донецької обласної військової адміністрації Юлія Костюніна», – посилання веде на сайт «Вільного радіо», хоча зазначено, що експертка розповіла Суспільному.

В результаті 8% матеріалів потрапили до групи «не ідентифікованих».

Тетяна Строй,
координаторка Донецької експертної групи Інституту демократії ім. Пилипа Орлика.