Офіціоз цього разу був найбільшою проблемою для друкованих та інтернет-видань Полтавщини. Велика кількість необроблених повідомлень від міської влади або ж силових структур призводила до того, що у публікаціях не були представлені різні позиції. Переважали думки представників обласної влади, поліції, різних управлінь та відомств. Неналежно маркованої реклами трапляється менше, але все ж деякі ЗМІ принципово не хочуть її позначати, заплутуючи таким чином читачів. Джинса – це окремі публікації, знову ж таки, про місцеву владу або бізнес. Розміщення матеріалів із ознаками замовності, звісно, суттєво впливає на оцінки за стандарти, передовсім – баланс думок. 

Із 18 по 24 вересня 2023 року було здійснено моніторинг регіональних медіа Полтавщини. Друкованих – «Зоря Полтавщини», «Лубенщина», «Вечірня Полтава», «Зоря Придніпров’я», онлайн-видань «Коло», «Полтавщина», «Новини Полтавщини», «Ехо». За означений період проаналізовано у друкованих виданнях 187 публікацій, в інтернет-виданнях 340 матеріалів. Усього – 527 матеріалів.

Газети

Дотримання професійних стандартів

Середня оцінка для газет – 8,73 (максимум 12 балів). Порівняно із попередніми хвилями моніторингу, оцінка знизилася (9,34). 

Найкраща оцінка за стандарти у газети «Вечірня Полтава» – 9,75. Публікації газети є достатньо якісними, але все ж контент тут переважно запозичений. Зокрема, і з сайту “Полтавщина”, де, як правило, журналісти дбають про представлення різних точок зору.

На другому місці газети «Лубенщина» та «Зоря Придніпров’я» – 8,81. У першому виданні найбільша проблема баланс думок, повнота і відокремлення фактів та коментарів. У другому – баланс думок і повнота. У публікаціях видань бракувало позицій різних сторін, бекграунду. Щодо «Лубенщини», то тут також автори не завжди були нейтральними, висловлюючи своє ставлення до подій, які висвітлювалися.

Наприклад, в одному із текстів газети читаємо:

«Рух колони байкерів на свята по вулицях Лубен завжди приваблював мешканців та гостей міста. Люди з великим захопленням дивляться на байкерів та їх «залізних коней». 

Автор робить безпідставне узагальнення щодо того, що абсолютно всім мешканцям міста подобаються байкери. Тому, звісно, оцінка за відокремлення фактів від коментарів знижується.

Також на бали впливало розміщення джинси. Наприклад, «Зоря Придніпров’я» вміщує матеріал із ознаками комерційної залежності про місцеву аптеку, де є такий пасаж: «Крім якісних ліків, у цій аптеці панує позитивна аура, професійна, зцілююча, щира, завжди звучить співчуваюча і заспокійлива мова фармацевтів». 

У підсумку, низькі бали у випадку цього матеріалу  за баланс думок, повноту та відокремлення фактів від коментарів.

І найнижчий бал – 7,56 – у газети «Зоря Полтавщини». Це спостерігається уже тривалий час, оскільки видання у великих кількостях вміщує офіціоз, а також – неналежно марковану рекламу. А власних публікацій – обмаль. 

Матеріали з ознаками замовності

Найбільші проблеми у видань – це офіціоз (12,8%) та неналежно маркована реклама (6,4%). Джинси – 2,7%. 

В лідерках за кількістю офіціозу, як і раніше, «Зоря Полтавщини» (22,1%). У деяких випусках – цілі шпальти офіціозу: різноманітні розпорядження, повідомлення та оголошення. 

Також і «Вечірня Полтава» вміщувала подібні повідомлення – 8,1%.  

Щодо неналежно маркованої реклами, то її найбільше у «Вечірній Полтаві» – 12,5%. Це реклама медичних послуг, офтальмологічного центру та пісенного фестивалю. Такий контент публікувала і «Зоря Придніпров’я» – різноманітні рекламні оголошення на останній та передостанній шпальтах: м’ясокомбінат, встановлення вікон та дверей, лікування катаракти тощо.

Джинсу було знайдено у «Зорі Полтавщини» – публікація «Тендерний комітет Київського метрополітену», де представляли інтереси однієї сторони – Крюківського вагонобудівного заводу; в «Лубенщині» – привітання з днем машинобудівника, а також публікація із просуванням бренду; у «Зорі Придніпров’я» рекламували аптеку та просували сільськогосподарське підприємство.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Таких матеріалів виявлено не було

Теми

Топ-теми видань: інше (45%), життя місцевої громади (13%) та велика війна Росії проти України (10%).

Найбільше контенту категорії інше вмістила «Зоря Полтавщини»: 42 публікації із 68. В основному, це офіціоз, оголошення, різноманітні прикмети, поради та реклама. Багато такого і в «Лубенщині» – гороскопи, рецепти, анекдоти, привітання та некрологи. 

Життя місцевої громади найретельніше висвітлювали видання «Зоря Придніпров’я» та «Вечірня Полтава». Повідомляли про ремонт доріг, берегоукріплення, заміну Вічного вогню, водопостачання тощо. Відзначимо також нарис про фермерку Катерину Скрильник, в якому розповідається про те, як підприємиця розвивала власну справу.

Щодо висвітлення воєнної тематики, то в основному це публікації про загиблих земляків, а також оцінка українського контрнаступу, повідомлення про плани виробництва бронетехніки в Україні, волонтерство. Завдяки газетам «Лубенщина» та «Зоря Придніпров’я» дізнаємося про те, що до допомоги ЗСУ залучені школи, фермери, дрібні підприємства, автомеханіки тощо. Варто відзначити й нарис газети «Вечірня Полтава», яка розповіла про життя загиблого льотчика В’ячеслава Мінки.

Популярними залишаються теми охорони здоров’я та соціальна сфера, а також культура.

Але були теми, на які взагалі не звертали уваги. Це корупція/викривання корупції, реформи на місцевому рівні, надзвичайні ситуації – 0%. 

Жанри

На першому місці – інформаційні жанри (36%), на другому – оголошення та реклама (17%), поради (15%). По 6% художньо-публіцистичні жанри, пресрелізи та привітання/некрологи.

Взагалі не зустрічалися журналістські розслідування, рецензії, авторські колонки та інтерв’ю/бліц-опитування.

Тональність

91% матеріалів мають нейтральну тональність, 9% – позитивна. 0% – негативних.

Походження

Запозичених матеріалів найбільше 52%. Передруки домінували у «Зорі Полтавщини» та «Вечірній Полтаві». Власних 28%, не ідентифікованих – 20%, найбільше в «Лубенщині» (17 штук).

Висновки

Найбільша проблема цього разу – офіціоз. Щодо неналежно маркованої реклами, то її взагалі не маркують три видання: «Зоря Полтавщини», «Вечірня Полтава» та «Зоря Придніпров’я». Таким чином, не розмежовується журналістський контент, офіційні повідомлення влади та реклама. Це, звісно, може заплутувати читача.

Щодо стандартів, то як і раніше, найбільше порушувався саме баланс думок. Журналісти здебільшого задовольнялися одним джерелом, яке й повідомляло новину, не шукали альтернативних думок, не завжди намагалися перевірити інформацію. Також порушувалася повнота та відокремлення фактів від коментарів. Час від часу спостерігалися проблеми із достовірністю. Найкраще, як завжди, справа із доступністю та відсутністю мови ворожнечі.

Про наявність проблем із контентом свідчать і результати аналізу тем/жанрів. Домінує газетна суміш (розваги, некрологи/привітання, гороскопи, оголошення). Натомість контент, що має суспільну вагомість, подекуди в дефіциті. 

Сайти

Професійні стандарти

Онлайн-видання дотримувалися стандартів трохи краще, ніж газети – 9,17 балів. Це трохи вище, ніж у травні (8,98). 

Найгірші оцінки у сайту «Ехо» (8,94) через значну кількість передруків (в основному – силових структур, публікації яких мало обробляються), а також через розміщення неналежно-маркованої реклами. Краща ситуація у видань «Коло» 9,44 та «Новини Полтавщини» 9,19. Ці видання краще за інших дотримувалися стандарту відокремлення фактів від коментарів, а «Новини Полтавщини» ще й достовірності. 

Найбільше проблем із балансом думок мали «Новини Полтавщини» та «Ехо». У першому виданні лише в двох матеріалах цей стандарт дотримано, видання «Ехо» мало ті або інші порушення в усіх публікаціях. 

До прикладу, видання «Новини Полтавщини» розмістило публікацію про шкільні укриття, але тут лише одне джерело – заступник начальника Полтавської ОВА. Він же фігурує на більшості світлин. Зрозуміло, що у такому випадку стандарти балансу думок та повноти не дотримані, оскільки ми не маємо широкого контексту, не чуємо думок батьків, вчителів про те, чи справді «дітям комфортно під час повітряних тривог» в цих укриттях.

Щодо відокремлення фактів від коментарів, то тут найнижчий бал у сайту «Полтавщина», оскільки в новинних жанрах часто знаходимо коментарі авторів. Якби ці тексти розміщувалися в інших рубриках, наприклад, «блог», «точка зору», «коментар» тощо, то можна було б вважати, що факти і позиції розмежовані належним чином.

Матеріали з ознаками замовності

На сайтах офіціоз також становив проблему – 11,2%. Здебільшого видання передруковували повідомлення обласної прокуратури, відділу комунікації поліції Полтавщини, управління ДПС у Полтавській області тощо. Найбільше таких публікацій на сайті «Новини Полтавщини».

Неналежно маркована реклама зафіксована у двох виданнях: «Ехо» – 10%, що використовує літеру «р», і «Полтавщина», яка користується маркуванням «партнерський проект».

Середній показник джинси 2,6%, найбільше у «Новинах Полтавщини» – 6,2%. 

У матеріалах із ознаками замовності фігурували АТ “Укргазвидобування”, голова облради Олександр Біленький, Національний університет “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка” тощо.

До прикладу, два видання «Новини Полтавщини» та «Ехо» надрукували текст із однаковим заголовком: «У Полтаві відзначили Міжнародний день студентського спорту», проте в тексті йдеться не стільки про перебіг святкувань, скільки у позитивному світлі згадується університет: 

«Підтримуємо та розвиваємо спортивну спільноту Полтавщини. В університеті популяризують здоровий спосіб життя, в студентів є можливість проявити себе і досягти результатів у спорті. При університеті є спортивний клуб, 11 секцій із 22 видів спорту, 67 вихованців Політехніки стали чемпіонами світу, серед них – плавці, гирьовики, веслувальники».

Але ж, безперечно, спортом займаються й студенти інших полтавських вишів, проте про них у міжнародний день студентського спорту  чомусь не згадали.

Ще один матеріал про Полтавську політехніку розмістив сайт «Полтавщина», але він потрапив до категорії неналежно маркованих. Так, розповідають про те, що виш потрапив до рейтингу університетів. 

Показовим є закінчення цього тексту, де додають усі інші здобутки вишу. Здається, що саме просування, а не інформування є тут на першому плані.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Таких матеріалів не було зафіксовано. 

Теми

Найбільш популярні теми: війна (22%), кримінал (19%), життя місцевої громади (18%).

Висвітлення війни – це в основному зведення Генштабу та повідомлення про загиблих земляків.

Експертка Ірина Назарчук із цього приводу зазначає: 

“У деяких виданнях регіону тема великої війни стала обмежуватися виключно офіційними зведеннями Генерального Штабу та повідомленнями про прощання із загиблими військовослужбовцями. Цього вкрай недостатньо, щоб воєнна тема залишалася на порядку денному в регіональних медіа. Хочеться читати розгорнуті емоційні історії про героїв і подвиги. Також історій адаптації на новому місці тимчасового переміщених осіб немає взагалі. Тема ВПО не розкрита. Як знаходять себе на Полтавщині жителі районів, де тривають активні бойові дії? Чим живуть та займаються? Про що мріють? Інтерв’ю з соціально активними особистостями привернуло би увагу до теми”.

Також видання писали про волонтерську діяльність, допомогу громад, але подекуди такі тексти мають ознаки замовності.

Ось текст із «Новин Полтавщини» про те, що будівельники регіону відновили 14 будинків на Херсонщині. Але на першому плані – не будівельники, а чиновники, які будівництво інспектують. Цитат тих, хто працював над відновленням, взагалі немає.

Ще один приклад – це майже ідентичні публікації на сайтах «Новини Полтавщини» та «Коло» про те, що Полтавщина відправила Херсонщині допомогу. Основний ньюзмейкер – Дмитро Лунін, начальник Полтавської ОВА. Його в коротенькому тексті згадують тричі. Він говорить, що продукти передали громади та відповідальний бізнес. Але чому їм не надали слово, чому їх не відзначили?

«Впадає у вічі, що головним ньюзмейкером сайтів «Новини Полтавщини» і «Коло» є Голова ОВА, профілі якого у соцмережах є чи не головним джерелом інформації для цих видань. Окрім того, новини з рубрики «Кримінал», утримують друге чи третє місце за кількістю публікацій після новин про війну і життя місцевої громади”,  – коментує експерт Орест Семотюк.

Щодо життя місцевої громади, то його як і раніше найактивніше висвітлював сайт «Полтавщина». Завдяки цьому виданню городяни знають про події у місцевій політиці: кого призначили на посаду, кого зняли і як, куди виділили гроші і скільки саме тощо. Найменше на цю тему писало видання «Коло» – усього чотири публікації.

Ще одна популярна тема – кримінал, подавалася вона в основному через зведення силових структур. 

На сайтах не писали про корупцію та зовнішню політику. 

Тональність

Більшість публікацій – 99% нейтральні. 1% позитивних. Негативних – 0%. Така ж сама ситуація була й у травні.

Походження

Переважали запозичені тексти – 51%, 28% власні, 21% не ідентифіковані. Найбільше власних публікацій на сайті «Полтавщина», запозичених – «Новини Полтавщини».

Висновки

Сайти мають схожі із друкованими виданнями проблеми. Як правило, на якість публікацій впливає саме розміщення офіціозу. Проте джерела його трохи відрізняються. У випадку онлайн-видань це не тільки місцева влада, але здебільшого правоохоронні структури.

Також виникають проблеми із належним маркуванням реклами, сайти намагаються приховувати такий контент під плашкою «партнерський проєкт» або розміщують літеру «р» в колі. Проте все ж сайти «Коло» та «Полтавщина» використовують і правильне маркування. 

Щодо «джинси», то її походження дуже різноманітне: «Новини Полтавщини» традиційно просувають місцеву владу, інші сайти рекламують університети, бізнес.

Звісно, розміщення матеріалів із ознаками замовності впливає і на стандарти, зокрема, на баланс думок і повноту. Проте видання мають й інші проблеми: не завжди відокремлюють факти від коментарів або ж нечітко позначають джерела інформації.

Наталія Стеблина,
аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика