Основною темою вересневого контенту в медіа Хмельниччини є, як і кожного разу, війна в її різноманітних ракурсах. Мабуть, немає сфери, якої б вона не торкнулася: економіка, освіта, медицина, культура… Суспільство живе щоденними новинами й зведеннями з фронту. Це непростий, якщо казати про настрій, для читача контент, психологічно складний. Тут багато негативної тональності. Задля підтримки читачів медіа розповідають історії сильних людей — військового з передової, фронтового лікаря… Повернувся і розважальний контент (його більше в газетах). На жаль, спостерігаємо надмір криміналу, що додає негативу в такий непростий час. Рідкісними є репортажі, інтерв’ю, кореспонденції, аналітика. Домінують коментарі влади, менше відчутна думка громади.

Об’єкти моніторингу: газети «Подільські вісті», «Проскурів»  (Хмельницький), «Подолянин» (Кам’янець-Подільський), «День за днем» (Шепетівка) та сайти «Вечірній Кам’янець», «Всі новини Хмельницького», «Є», «Поділля News». Проаналізовано 450 публікацій: 134 у газетах та 316 на сайтах.  

Друковані медіа

Основною темою друкованих видань кожного моніторингу залишається війна – у вересні це 16% контенту. Найтрагічніші повідомлення  – про загибель земляків, по кілька в номері («Герой загинув у свій день народження» – «Подільські вісті», «Ім’я Героя України Володимира Українця увічнили у граніті» – «День за днем», «За свободу і правду…на щиті», «Так швидко згасла твоя свічка…», «Схилила голову «червона калина» і земляки» та ін. у «Подолянині»). Газети інформували про обстріли Хмельниччини («В області падали уламки» – «Подолянин», «Ворог кілька ночей поспіль атакував Хмельниччину» – «День за днем»); розповідали про ратний труд захисників («Щоденник бойового медика» – «Проскурів», «Кухар за фахом, воїн за покликанням» – «Подільські вісті»).

Газети реагували на законодавчі зміни в умовах воєнного часу  –  йшлося про кошти з місцевих бюджетів, які мають бути спрямовані для фронту, а не на поточні ремонти в громадах («Як тепер допомагати військовим?» – «Подолянин», «Питання більш як на мільярд гривень» – «Проскурів»). Небагато уваги приділяють переселенцям – 2% контенту, деякі видання цю тему взагалі не порушують). Два матеріали ВПО присвятила газета «Проскурів» («Житло для переселенців» та «Переселенці: проблеми та інтеграція») та, на жаль, самим переселенцям слова не надали.

Газети розповідають, чим живуть громади (9%): це робота комунального транспорту, харчування дітей у школах, допомога малозабезпеченим, відкриття інклюзивного центру для дітей з особливим потребами, догляд  за маломобільними громадянами… Помітна увага приділена культурі (9%), спорту (8%). Такі новини теж у контексті війни: виставки, кінофестивалі, спортивні заходи – на честь загиблих земляків, всюди волонтерські скриньки для допомоги ЗСУ. 

Увага до соціально-економічних проблем (3%) зумовлена наближенням холодів: журналісти пишуть про тарифи, про готовність до опалювального сезону, пошук альтернативних джерел енергії («Енергонезалежна книгозбірня» у «Проскурові» про сонячні батареї). Є й критичні матеріали («Велика дуля від уряду перед опалювальним сезоном» – «Проскурів», «Як же подолати тих пів кілометра за пенсією» – «Подільські вісті»). Інші теми  –  охорона здоров’я, краєзнавство, міжнародні новини, місцеве самоврядування, політика) склали по 1-2% контенту. 15% – це діяльність правоохоронців. Серед криміналу є й досить важливі суспільні теми: колабораціонізм, ухиляння від мобілізації, корупція під час війни… 28% контенту – це оголошення, реклама, постери, афіші, гороскопи, кулінарні поради, кросворди, курс валют, прогноз погоди, літературні сторінки. 

У жанрах переважають інформаційні (50%): в основному замітки, 3% – це інтерв’ю. Давно, на жаль, немає опитувань громадян. Кількість аналітичних матеріалів зберігається на рівні 4%. Чимало звітів та прес-релізів органів влади та установ –   6% (найбільше у газеті «День за днем»). Авторські колонки та листи в редакцію – по 1%. Художні жанри – 6%. 

У газетах 72% власного контенту, запозиченого – 14% (пресрелізи, звіти, передруки), не ідентифікованого аж 14% (поради, рецепти, гороскопи тощо). 

Загалом переважає нейтральна тональність – 40%, 31% матеріалів має позитивне забарвлення і 28% – негативне. 

Щодо матеріалів з ознаками замовності, то у друкованих виданнях їх 3,7%. На жаль, основними джерелами є представники влади. Так, «Проскурів» як єдине джерело інформації цитує з матеріалу в матеріал міського голову Олександра Симчишина, який коментує практично все, що відбувається, а «Подільські вісті» – голову обласної ради Віолетту Лабазюк, в т.ч. з велелюдних подій, де багато інших учасників. «Подолянин» у рубриці «Хто і коли народився?» стабільно вітає як не місцевих політиків, то чиновників. 

Зберігається залежність (7,5%) від звітів, прес-релізів та повідомлень органів та структур влади: «День за днем» (28%), «Подолянин» (8,3%). Зауважимо однак, що підписи під такими матеріалами свідчать про приналежність, читач розуміє, що це не журналістські тексти.  

Немаркована реклама трапляється в 6%. Нагадаємо, відповідно до нового закону про медіа регулятор може накласти за таке порушення штраф (ст.116). 

Мови ворожнечі, фейків та пропаганди у хмельницьких газетах не зауважено.

Середній показник дотримання стандартів журналістики, за оцінкою експертів, – 9,53 (за 12-бальною шкалою): «Подільські вісті» – 9,75, «День за днем» – 9,69, «Проскурів» – 9,44, «Подолянин» – 9,2 . Журналісти не дуже дбають про баланс інформації (0,58 з 2 можливих!). Повнота розкриття теми – 1,72. Факти та думки зазвичай відокремлені (1,73), виклад доступний (1,88). Видання посилаються на джерела інформації (1,63%). Доцільно більше апелювати до живих джерел, проводити опитування, враховувати думки людей, бо ньюзмейкери однотипні — влада, чиновники, поліція, прокуратура… Видання задовольняються тільки думкою посадовців. Пишуть, до прикладу, про малозабезпечених, але цитують керівництво, слова людини переказують («Догляд дома» як треба!»  – «Подолянин»); пишуть: «Нове відділення з унікальним обладнанням готове приймати пацієнтів»  («День за днем»), але цитують не лікаря, а заступника начальника ОВА, який характеризує ангіограф і, до речі, говорить про співпрацю громади та влади. З підпису під матеріалом (ХАЕС, ХОВА), який з ходу і не розшифруєш, зрозуміло, що це пресреліз, а не живий журналістський матеріал. «Подільські вісті», натомість, гостру публікацію про роботу пересувних відділень пошти будують на листі-зверненні постійного читача. Та, на жаль, подають тільки його пряму мову. Один коментар працівника Укрпошти – і балансу було б дотримано. Рекомендуємо колегам вирівнювати «коромисло», аби не розхлюпувалась достовірність публікацій.

Онлайн медіа

На жаль, тематичним лідером став кримінал (22%), який разом з надзвичайними подіями (2%) складає майже чверть контенту, що в час війни й без того посилює тривожність та депресію. Це інформація від правоохоронців, прокуратури, судів, поліції, ДСНС, причому журналісти зловживають пресрелізами від силовиків замість того, щоб самим шукати та аналізувати проблеми.    Звісно, є важливі теми, що стосуються покарання зрадників та ухилянтів від мобілізації, журналісти готують глибокі матеріали, подаючи інформацію збалансовано, до прикладу: «11-річна дівчинка, самокат, ДТП: як аварію на Бандери коментують експерти» або «Комбайн для ЗСУ: патрульні вилучили техніку у водія під час жнив» – «ВСІМ».  Але попри це вражає засилля на сайтах побутового криміналу, не зрозуміла його суспільна важливість, доцільність появи таких текстів в стрічці, як і новин про мало не кожну пожежу чи ДТП. Такого типу публікація у деяких читачів  викликала несприйняття, що відобразилось у коментарях  («ВСІМ»).

20% контенту онлайн медіа – про події війни. Ця тема не домінує тільки на «Поділля News» (3 матеріали). Інші сайти запровадили спеціальні рубрики: «Герої війни» – «ВСІМ», «Гаряча тема: війна» – «Є» та «Війна росії з Україною» – «ВК», публікують більше 20 матеріалів щотижнево, день починаючи з офіційних зведень з фронту. Війна має різні ракурси: події на фронті, атаки «шахедами» Хмельниччини й пошкодження інфраструктури, загибель земляків та присвоєння їм почесних звань і нагород, отримання Україною зброї від західних партнерів та ін., до прикладу: «Виставку емалей за малюнками загиблого захисника Михайла Юркова відкрили у Хмельницькому» – «ПоділляNews». Як і в газетах, увага до переселенців невисока – 4% новин. Повідомляють про забезпечення ВПО житлом, продуктовими наборами тощо, але, як і в газетах, слова не надають – більше на темі піариться влада. Взагалі ВПО не є медійними, в інформаційному просторі їх не чути. 

Онлайн-медіа розповідають, як в умовах воєнного часу живуть місцеві громади (12%), як працює економіка (8%), пишуть про медицину (4%), культуру (4%), спорт (4%), корупцію (3%). Менше уваги приділялося питанням освіти (2%), історії та краєзнавства (2%). По 1% матеріалів присвячені релігії (йдеться про перехід громад від московської церкви до ПЦУ), політиці, реформуванню, міжнародним новинам. 7% контенту – це оголошення, афіші, постери. 

Сайти публікують в основному власні матеріали (85%), запозичених – 15%,  неідентифікованих – менше 1%.

39% контенту має здебільшого нейтральну тональність, 23% позитивну. Негативно забарвлених матеріалів 38%, вони пов’язані з війною (загибеллю захисників, руйнуваннями) та криміналом.  

Дотримання стандартів журналістики: «Є» – 10,94 (з 12 можливих), «Всі новини Хмельницького» і «Поділля News» – по 10,06, «Вечірній Кам’янець» – 10,38. Середній показник – 10,36. 

Баланс інформації – 0,97. Джерелами є переважно представники держустанов, силових структур, пресслужби. Чергові редактори обмежуються скупою інформацією від них, не уточнюють деталі, часто використовують безособові конструкції: повідомили, зазначили, створено… Про відкриття третього в області серцево-судинного центру сайти повідомили читачам, як і газети, дізнавшись з офіційного сайту ОВА. І подали інформації не більше, ніж у першоджерелі. Так само і про масову студентську спортивну акцію – подаючи коментар тільки від ОВА та фото її пресслужби. У студентів, звісно, ніхто коментар не брав. Але ж це жива подія! (ВСІМ). Або яка доцільність повністю цитувати ФБ-пост заступника міського голови, оприлюднюючи навряд чи значущу подію: «У Хмельницькому навчаються правильно утримувати зелені насадження (ФОТО)»  (ПоділляNews) .

Відтак повнота висвітлення подій онлайн медіа Хмельниччини – 1,77, факти і коментарі здебільшого відокремлені – 1,81, виклад інформації доступний – 1,94.

Щодо ознак замовності: зафіксовано 2,2% таких матеріалів: «У “Хмельницькгазі” нагадали споживачам про необхідність оплати за розподіл газу»,  «Онлайн казино на гроші: критерії відбору та особливості вибору» – «ВК», «Екологічний проєкт «АТБ»: утилізовано понад 200 тонн використаних батарейок» –  «ПоділляNews». А на сайті «ВСІМ» у стрічці побачили ось таке: «Койнаш Карина руководит новыми направлениями моды 2024 года и сотрудничает с химической отраслью», з коментарем «Ця новина додана читачем. Редакція не має відношення до даного матеріалу». Не зайве буде нагадати, що медіа несе відповідальність за увесь контент, а реклама російською мовою заборонена (відповідно до законів «Про рекламу» та «Про забезпечення функціонування української мови як державної»).

Не бачимо матеріалів з ознаками замовності ось уже кілька моніторингів на сайті «Є». 

Офіційної інформації – 3,8%, не маркованої відповідно до ЗУ «Про рекламу» – 2,2%. Пропаганди, проросійських меседжів, фейків та мови ворожнечі на хмельницьких сайтах не зафіксовано. 

Моніторинг здійснювали чернівецькі експертки ІДПО Любов Василик, докторка наук із соціальних комунікацій, завідувачка кафедри журналістики Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича та Тетяна Смолдирева, заслужена журналістка України, доцентка кафедри. 

Любов Василик
координаторка чернівецької експертної групи ІДПО