За цей період моніторингу у закарпатських друкованих медіа удвічі побільшало джинси (у порівнянні з попереднім періодом), в онлайні кількість замовних матеріалів зросла на третину. Проте, якщо у газетах переважає комерційна та політична джинса, офіціоз, неналежно маркована реклама, то сайти уникають відповідного маркування комерційних публікацій. Найчастіше політична джинса траплялася у газеті «РІО» та на сайті «Новини Закарпаття». За даними вересня найкраще стандартів дотримувалося видання «Карпатський об’єктив» (10,50). Тут так само найменше замовних матеріалів і відсутня немаркована реклама. Публікації про війну у друкованих ЗМІ складають 5% і ця цифра аналогічна до попереднього моніторингового періоду. Онлайн видання пишуть про війну вдвічі більше. Найбільше друковані видання публікують довідкову інформацію, оголошення, рекламу, розважальні матеріали, а онлайн – кримінальні новини.

Моніторинг закарпатських медіа проводився в період з 18 по 24 вересня 2023 р. Експертна група проаналізувала 4 друковані ЗМІ: «Новини Закарпаття»,  «РІО», «Карпатський об’єктив», «Панорама», а також 4 сайти: «Закарпаття Онлайн», «Ужгород.нет», «Новини Закарпаття» та «Мукачево.нет». Кількість матеріалів, які досліджувалися, склали 141 у газетах та 400 в онлайн-виданнях. Експерти оцінювали ЗМІ за такими базовими критеріями: баланс думок / неупередженість;  відокремлення фактів від думок (висновків, оцінок); достовірність інформації; повнота; доступність викладення матеріалу; відсутність дискримінаційних висловлювань (мова ворожнечі). 

Друковані видання

Закарпатські газети намагаються втриматися на ринку медіа. Але обирають різні шляхи, можна виділити 3 основні: якісний контент, переважно аналітичний, авторські матеріали; реклама (90% – неналежно маркована); політична та комерційна джинса.  Проте прогрес у зменшенні кількості джинси спостерігається. Якщо за минулий період моніторингу відсоток джинси у друкованих ЗМІ сягав 10,2%, то у поточному періоді він збільшився удвічі. Але підходи у роботі редакцій залишилися такі ж.

Моніторинг стандартів журналістики

За результатами моніторингу дотримання стандартів журналістики, закарпатські друковані ЗМІ отримали бал – 9,02 балів із 12 можливих. Оцінювалися баланс думок, відокремлення фактів від коментарів, достовірність інформації, повнота, доступність, відсутність мови ворожнечі. Найкраще стандартів дотримувалося видання «Карпатський об’єктив» (10,50), близьке за цим показником видання «Новини Закарпаття» (9,81), найменший бал- у газети «РІО» –  6,13 (у порівнянні з попереднім періодом дані ще більше понизилися -8,56). Найважче авторам матеріалів дається дотримуватися балансу думок, тобто представляти різні точки зору і відтак демонструвати неупередженість у публікаціях. У цій категорії середній бал склав 0,80 із максимального – 2. Найкраща ситуація з цим стандартом у газети «Карпатський об’єктив» з показником 1,13. 

Найнижчий показники у газети «РІО» – 0,13. Одним із прикладів матеріалу, який можна віднести до такого, де відсутній баланс думок та «Голова Мукачівської райради Ланьо покинув Україну за посвідченням інваліда, яке нещодавно отримав». Новина подана за неперевіреною інформацією блогера, не подано жодних коментарів правоохоронців/прикордонників  чи самого голови райради, чи хоча б реальних свідків. Загалом цю публікація викликає запитання також за дотримання стандартів «достовірність» (посилання на джерело) та «відокремлення фактів від думок». 

Щодо позитивних тенденцій, максимальні бали видання традиційно набрали за критеріями «доступність» та «відсутність мови ворожнечі». Окрім газети «РІО», яка за показникам «відсутність мови ворожнечі» отримала 1,56 із максимальних 2,00. Варто зазначити, що публікації у газетах на загал подаються зрозумілою мовою і не містять образ, виразів чи слів, які дискредитують людей за певними ознаками.  

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами 

Загальна частка «джинси» у закарпатських друкованих ЗМІ склала 7,8% (комерційної та політичної). У кожному з видань є хоча б 1 матеріал, який вказує на замовність або ж є неналежно маркованим. 

Із видань, які входили до моніторингу, найбільше матеріалів з ознаками джинси було виявлено у газеті «РІО» -17,5%. 

У газеті «РІО» зафіксовано кілька випадків розміщення політично замовних матеріалів.

Зокрема, розміщено відразу два матеріали, де різні події коментує одна і та ж особа – депутат Ужгородської міської ради, екссекретар міськради Арсен Мелкумян. 

У матеріалі: “BigMoney Forum на Закарпатті” Арсен Мелкумян виступає “ужгородським підприємцем з досвідом”. Про те, що це матеріал з ознаками замовності, свідчить хоча б той факт, що а форумі були сотні підприємців, були основні організатори, був засновник форуму Євген Черняк, але жодного коментаря, окрім Арсена Мелкумяна в матеріалі нема.

На тій же сторінці є ще один матеріал “Переможців всеукраїнського конкурсу гри на класичній гітарі оголошували в “Кілікії” Арсен Мелкумян виступає уже “меценатом” та “членом народного журі”. Варто зауважити, що власником ресторану “Кілікії” теж є Арсен Мелкумян.

На першій сторінці газети “РІО” за 23 вересня 2023 року №38 опублікована стаття «Ізоляція та капітуляція». Єдиним коментатором міжнародних подій, описаних в газеті є її власник, політик, ексміський голова Ужгорода Сергій Ратушняк. Крім того, авторство цього матеріалу не зазначено. Публікація побудована на непідтверджених, викривлених тезах та своєрідному трактуванні фактів. “Ми все ще залишаємося країною з найвищим рівнем корупції у Європі”, йдеться у статті. Але жодного посилання на джерело, звідки взята така статистика, не подано. Також у матеріалі є випадки використання образливої лексики – представників держав називають “йолопами, які погрожують судами” (йдеться про країн-сусідок, котрі блокують постачання зерна). 

У газеті «Новини Закарпаття»  опубліковано матеріал з ознаками політичної джинси: «Юлія Тимошенко: Переговори про вступ до ЄС будуть стимулом для реформ в Україні», аналогічні публікації зафіксовані в інших друкованих та онлайн-виданнях (зокрема, в онлайнвиданні «Ужгород.нет» за 19.09.2023) і не тільки Закарпаття. 

Такий самий матеріал розміщено у газеті «Панорама»: «Юлія Тимошенко: Переговори про вступ до ЄС будуть стимулом для реформ в Україні». 

Варто зазначити, що відсоток джинси у закарпатських друкованих медіа на 10% менший, ніж об’єми неналежно маркованої реклами – 8,5%. Розміщенням реклами без належного маркування зафіксовано у двох виданнях: «Панорама» та «Новини Закарпаття». У номері «Панорами» розміщена досить велика кількість оголошень, більша частина з них марковані. Немаркована реклама у «Панорамі», це, зазвичай, рекламні візуальні блоки, які просувають певні товари/послуги, проте не мають жодної позначки, яка б вказувала читачу на те, що це – реклама. 

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

На загал, у закарпатських друкованих ЗМІ не було зафіксовано матеріалів з ознаками пропаганди та маніпуляцій. 

Теми

Значну частину тематики друкованих видань – 39% – склали реклама та оголошення, це менше на понад 20%, ніж за попередній період моніторингу (показник- 52%  Інформація такого змісту за кількісними показниками майже однакова для кожного з видань. Дещо більше матеріалів такої тематики у виданні «Панорама». 

 Щодо інших тем, то газети висвітлювали найчастіше новини соціальної сфери/охорони здоров’я- 13% від усіх публікації. Найбільше такої інформації у газеті «Панорама», кримінальні новини-10%  (найбільше у газеті «РІО»), 7% інформації у виданнях на спортивну тематику, по 5% припало на теми війни та життя місцевої громади. Газети на рівні 3% від загальної кількості писали про економіку, історію, культуру, надзвичайні ситуації. Статті та новини на інші теми – у межах від 0 до 1 %. 

Кількість публікацій про війну – 5% залишається майже на тому ж рівні, які і навесні чи влітку. Найбільше таких матеріалів у газеті «Новини Закарпаття» (інтерв’ю з військовими) та «Панорама» (про воїна з Мукачева). Інші видання не висвітлювали військову тематику.  

Жанри

Майже половину контенту друкованих видань – 47% – це новини та замітки. Понад 25%- переважно матеріали розважального характеру, оголошення, реклама, поради. Аналітика склала всього 9% від загальної кількості публікацій, найбільша кількість матеріалів цього жанру у газеті «Карпатський об’єктив», взагалі немає у «Панорамі». Взагалі відсутні у друкованих ЗМІ журналістські розслідування, але дещо збільшився (у порівнянні з попереднім моніторинговим періодом) відсоток протокольних матеріалів, пресрелізів та звітів офіційних установ і складає 4% від загальної кількості.

Тональність

Щодо тональності матеріалів, то переважали статті та новини у нейтральній тональності (93%), їхня кількість  порівнянні з попереднім періодом залишається такою ж. Позитивне забарвлення зафіксовано у 5% публікацій, решта– у негативній. Варто зауважити, що лідером з використання позитивної тональності серед газет стала «Новини Закарпаття». 

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

49% матеріалів експерти визначили як «неідентифікований матеріал» – без посилань та будь-який підписів. 25% припадає на власний матеріал, ще 26%-на запозичений, переважно – це пресрелізи держструктур чи передруки. Найбільше власних матеріалів виявлено у виданні «Карпатський об’єктив», а найбільше запозичень – у газеті  «Панорама».

Онлайнові видання

Головна особливість онлайнвидань лише 4% авторських матеріалів (у попередньому періоді- 2%). З решти – чверть –  неідентиковані передруки, часто короткі замітки на кілька речень, а найбільше – 72%, що на понад 20% більше, ніж за попередній період. А також комерційна джинса та офіціоз. Щодо змісту публікацій в онлайн виданнях, то ситуація незмінна з попередніх моніторингів: найбільша частка (цього разу 36%) контенту це кримінальні новини – передруки пресрелізів правоохоронних структур, іноді навіть без вказання джерела інформації. 

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами

Загальна частка «джинси» у закарпатських онлайн ЗМІ склала 4,3% (комерційної та політичної), що менше майже удвічі від друкованих ЗМІ. Удвічі менше в онлайн і офіціозу. Суттєво поменшало немаркованої реклами (3,3%), видання використовують спеціальні позначки «реклама», «на правах реклами».  Якщо у попередніх моніторингових періодах було зафіксовано перевагу комерційної джинси над політичною, то цього разу навпаки –політична переважила і склала дві третини матеріалів, які мають ознаки замовності. Найчастіше такі публікації (політична джинса) траплялися на сайті «Новини Закарпаття». Немарковану комерційну рекламу розміщували всі видання, крім

 «Мукачево.нет» (матеріали відповідно позначені), відсутні матеріали з ознаками замовності на сайті «Закарпаття.онлайн». 

Як приклад політичної джинси, можна навести розміщену в онлайн-виданні

«Ужгород.нет» новину з посиланням на інтерв’ю Юлії Тимошенко європейському

виданню, є також скрін сторінки однак гіперпосилання не наводиться. Разом з тим аналогічні матеріали у цей же період були опубліковані в інших друкованих та онлайн-виданнях.  

Хоча у порівнянні з попередніми періодами суттєво збільшилась кількість маркованої реклами у онлайнвиданні «Ужгород.нет», частина комерційних текстів все ж немарковані. Наприклад,  

Немаркована контекстна реклама виявлена також у виданні «Закарпаття Онлайн», , тематика – товари для дому, нерухомість, автомобілі, будівництво. У публікаціях міститься пряме гіперпосилання на сервіс/магазин, який надає послуги чи продає товари, про які йдеться у матеріалі.

На сайті «Новини Закарпаття», який за цей моніторинговий період став лідером за розміщенням політичних замовних матеріалів подаючи її як звичайні новини чи статті, кілька публікацій, зокрема, присвячені голові Закарпатської облради, його виступам з різних нагод. При цьому коментарів інших експертів чи осіб, особливо тих, які безпосередньо дотичні до теми новини, немає.

Наприклад, у новині про Форум бізнесменів, виключно вітання голови Закарпатської облради В.Чубірка, і жодного бізнесмена.

.

Подібна за структурою новина про новий автомобіль швидкої допомоги для Закарпатського обласного територіального Центру екстреної медичної допомоги. Виключно коментар голови Закарпатської олбради В.Чубірка. 

Так само часті новини на цьому ресурсі, які демонструють позицію голови Закарпатської ОВА В.Микити з різних тем. Наприклад, у новині «Закарпаття серед лідерів з відновлення ринку праці, релокації, рівнем зарплати і ВВП», жодного факту, жодної цифри, тільки загальні фрази голови ОВА про «злагоджену та ефективну роботу Головного управління ДПС в області».

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

На сайтах такого контенту виявлено не було.

Теми

24% онлайнконтенту – повідомлення з правоохоронних структур. Переважно це пресрелізи та зведення поліції, ДСНС, судів тощо. Хоча це базовий контент для усіх онлайн медіа, які моніторились, їхня частка коливається. Найбільше криміналу –  27% було зафіксовано на сайті «Закарпаття онлайн», найменше – на сайті «Ужгород.нет»–  19%. Варто зауважити, що за цей період (у порівняння з попереднім періодом) на сайтах збільшилася кількість інформації про життя місцевих громад. Буквально кожна 6-та новина – саме на цю тему, кількість таких новин на сайтах у межах 14-17%. Найбільш охоче їх розміщували сайти «Мукачево.нет» та «Новини Закарпаття». Зменшилась частка інформації про військові дії, військових, допомогу армії. Загалом середній відсоток розміщення новин на цю тематику – 11%. Найменше ця тема цікавила сайт «Новини Закарпаття», найчастіше про війну писали «Ужгород.нет» і «Мукачево.нет». Найчастіше це були повідомлення про загибель бійців та поховання, ключові події у зоні активних бойових дій, менше – про долю окремих військових, цікаві історії про бійців та їхні сім’ї. 

Інформації на іншу актуальну тематику на сайтах на рівні 1-3%. Це новини про політику, культуру, освіту, міжнародну ситуацію, релігію, освіту і спорт. На відміну від друкованих ЗМІ онлайн видання у 5 разів частіше висвітлювали тему катастроф та надзвичайних ситуацій. І у 10 разів менше подавали оголошення та рекламу. Матеріалів, що стосуються вимушених переселенців поменшало. Якщо у попередній період такого контенту було 2% від загальної кількості, то зараз фактично такі публікації відсутні- 1%, здебільшого це інформація про допомогу та послуги для ВПО.

Тональність

Подібно до друкованих ЗМІ в онлайнвиданнях понад 94% інформації нейтрального забарвлення. 4% – позитивного і решта – негативного. Найбільш емоційно врівноваженими є новини на сайтах «Закарпаття онлайн» та «Ужгород.нет». У 10% публікацій сайту «Мукачево.нет» (найбільше серед усіх медіа) –  негативна тональність, і навпаки позитивну тональність для новин найчастіше (хоч % невисокий) використовували на сайті «Мукачево.нет» та «Новини Закарпаття»–  7%. 

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

У порівнянні з попереднім періодом, відсоток авторських чи редакційних матеріалів дещо зріс, хоча складає всього 4%.Суттєво збільшилась кількість матеріалів, де посилаються на джерела та авторів – до 74%. Найчастіше –це пресслужби державних установ та відомств, а також інші медіа, переважено телебачення: Суспільне, 21 канал, М-студіо, сюжетами яких сайти заповнюють нішу відеоконтенту. Серед тих, хто відповідально ставиться до використання джерел, – видання «Ужгород.нет», запозичені новини на якому супроводжуються активними лінками на першоджерела у 91% матеріалів, у сайту «Закарпаття.онлайн» цей показник сягає 88%. Найменше зазначали джерело походження інформації на сайті «Новини Закарпаття», де 57% із 100 новин – не ідентифіковані. Але треба зауважити, що у порівнянні з попереднім періодом моніторингу (85% неідентифікованого контенту) показник значно покращився.

Висновок за результатами моніторингу онлайн медіа

Редакції сайтів не мають потужностей (людського ресурсу) для виготовлення власних матеріалів, але активно використовують передруки з інших ЗМІ (переважно ТБ), пресрелізи різних структур (здебільшого правоохоронних), залежно до близькості до тієї чи іншої влади розміщують протокольні матеріали чиновників та не особливо переймаються опрацюванням текстів. 

—————————————————————————————————————————

Ірина Бреза,
координаторка Закарпатської групи Інституту демократії ім. Пилипа Орлика.