Друга у 2024 році «хвиля» моніторингу популярних регіональних медіа Донецької області тривала з 15 по 21 квітня. Експерти ІДПО оцінили 498 матеріалів, що були оприлюднені на сайтах: «Знамя индустрии» (Костянтинівка), «Сайт міста Донецька»,«Сайт міста Краматорська», «Сайт города Мариуполя», ІА «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» (Бахмут), «Сайт міста Слов’янська» і  «Pro100media» (це молоде медіа з Краматорська звернулося до Інституту демократії імені Пилипа Орлика з проханням дослідити їхній контент, і експерти прийняли рішення замінити ним інший онлайн-ресурс Краматорська – «Східний проєкт»). 

За відсутності паперових газет, зникнення яких спричинила війна росіян проти України, тенденції щодо якості місцевих новин в онлайн-сегменті на Донеччині зберігаються. Популярні в регіоні сайти тримають доволі високий як для медіа, що працюють здебільшого в екзилі, рівень оперативності та актуальності, намагаються створювати власний контент, знаходити оригінальні теми для публікацій, дотримуватися стандартів. При цьому потроху зникає розрив в оцінках лідерів та аутсайдерів, тобто немає абсолютних «відмінників», але і «трієчників» також. 

Кількість контенту з ознаками комерційної замовності мінімальна, політична «джинса» відсутня, і єдиною поки незмінною проблемою залишається переважаюча відсутність в новинах балансу думок, спричинена тим, що більшість публікацій базуються суто на повідомленнях з офіційних джерел. Сайти Краматорська і Слов’янська продовжують маніпулювати заголовками: чіпляють читачів на гачок цікавості, але не дають відповідей на запитання в текстах. 

Дотримання стандартів журналістики

З максимально доступних 12 балів у квітневій хвилі моніторингу онлайн-медіа Донеччини отримали в середньому 9,18 балів. Ця оцінка з коливаннями в межах 0,5 балів залишається незмінною другий рік поспіль. Але всередині досліджуваної групи експерти зафіксували зменшення відстані від кращих до гірших оцінок: оцінки лідерів стали меншими, а оцінки аутсайдерів – вищими. Так, наприклад, «Вільне радіо» зберегло першу позицію в рейтингу, але середня оцінка 16 рандомно обраних текстів цього разу склала 10 балів, а не 11, як минулого. Якщо раніше експерти відзначали умовну трійку сайтів-лідерів  на Донеччині, то цього разу оцінки між 9 та 10 мають: «Вільне радіо», ІА «Вчасно» (9,94), сайт Слов’янська (9,50), сайт Маріуполя (9,44) і сайт Донецька (9,19). Щоправда, експерти відзначають: покращення якості контенту іноді зумовлене не змінами в роботі журналістів, а відсотком запозиченого з якісних національних медіа матеріалів, на які послалися належним чином. 

За дотримання стандарту балансу думок донецькі медіа у квітні з двох можливих балів отримали 0,63 (оцінка в попередній період склала 0,7). Найбільшою мірою вдалося дотриматися цього стандарту сайту ІА «Вчасно»  – у 50% текстів (1 бал), найменшою – сайту Донецька (0,25 балу). Цієї моніторингової хвилі більшість медіа Донеччини опублікували матеріали стосовно волонтерської ініціативи очистити стелу на в’їзді в область від написів та наліпок, які роками залишали на ній військові та взагалі всі бажаючі. «Ця подія викликала неабиякий резонанс в суспільстві, тематичні пабліки «вибухнули» різними думками з приводу доречності ініціативи, – каже експертка донецької групи Олена Самойленко. – Різноманітність висловлених поглядів дозволила медіа цитувати як противників, так і прихильників цієї зміни, і таким чином публікації здебільшого вийшли збалансованими. Але ж чи доклали до цього зусиль регіональні журналісти? Навряд чи… Бо все, що залишалося зробити – цитувати соцмережі, в яких відкрито висловилися доволі авторитетні та причетні до справи люди. Тобто вийшов такий собі «подарунок долі»… 

Недостатня повнота матеріалів стала цього разу також помітною проблемою – середній бал восьми медіа – 1,34. На сайті «Знамя индустрии» (оцінка – 1 бал) переважна більшість матеріалів визнані експертами неповними через відсутність бекграунду. Як зауважує експертка Тетяна Строй, порушення цього стандарту також спричинене поданням інформації не у вигляді журналістського тексту, а у форматі оголошень (багато такого контенту на краматорському сайті «Про100медіа»): «Але ж новинний сайт – не дошка оголошень. Будь-яку інформацію можна опрацювати і подати як журналістський текст».

Загальна оцінка достовірності на сайтах Донеччини у квітні – 1,42 бали. «Знамя индустрии», «Про100медіа» та сайт Краматорська мають найбільшу кількість претензій експертів з цього приводу. Наприклад, матеріал Військові самі вирішують, хто отримає грошову допомогу в разі їх загибелі, — роз’яснення юристів не містить жодного посилання на джерело, але якщо ввести цей заголовок в пошукову стрічку, випаде купа «клонів», зокрема, опублікованих на сайті Юридичної газети, сайті міста Володимир, сайті «Черкаський вимір» тощо. Експерти на ставили за мету знайти першоджерело публікації, але, незважаючи на наявність формальної авторки на сайті Краматорська, ця публікація навряд чи викличе беззаперечну довіру в аудиторії. 

 «Зауваження незмінне – редакції не завжди ставлять посилання на джерело, а це є базовим стандартом журналістики, – каже координаторка донецької групи експертів Тетяна Строй. – В деяких випадках посилаються «як повідомили», «про це повідомляє», але гіперлінка на першоджерело дуже часто немає. Або іноді трапляється, що є гіперлінк на інше медіаджерело, але він веде просто на головну сторінку іншого ЗМК, а не на сам запозичений матеріал. Це знижує довіру до написаного».

Ось, наприклад, «Знамя индустрии» та «Про100медіа» опублікували історію переселенців родини Поколенків, які релокували бізнес з Костянтинівки і успішно розвивають його в Києві, дали цитату: «розповіла Наталя»… Але кому розповіла? Автора публікації не вказано, звідки запозичено – також. Між тим першоджерелом є публікація на сайті Донецької облдержадміністрації, а героїня розповідала історію Департаменту соціального захисту населення.

Зниженню оцінки за достовірність сприяє не дотримання ще одного з базових стандартів журналістики – точності. Цікавий приклад трапився на сайті Краматорська в публікації, присвяченій звільненню з посади спікерки Збройних сил України Наталії Гуменюк, яка названа спочатку капітаном першого рангу, а потім – полковником. 

Як дізналися експерти, звання капітану першого рангу у ВМС відповідає званню полковника в сухопутних військах і авіації, але в першоджерелі пані Гуменюк названа “полковником”. Отже використання двох різних військових звань в одному тексті по відношенню до однієї особи без додаткових роз’яснень спричиняє нерозуміння. 

Не завжди колеги, що працюють в онлайн-медіа Донеччини, дотримуються відокремлення фактів від коментарів. «Серед учасників було багато жінок і дітей, літніх людей. Жоден з них не знав, чим може завершитися хода центром міста, однак це було спільне рішення і спільна відповідальність один за одного», – йдеться в матеріалі 10 років тому у Краматорську відбувся День вільних людей. Багато, жоден, спільне рішення – це не можна вважати фактичною інформацією, це явно чиєсь враження, але ця думка не має авторства, і сам матеріал теж. Матеріали, опубліковані на сайті Маріуполя, також містять порушення цього стандарту (загальна оцінка 1,55). Наприклад, цитата зі статті «Як змінилися статки депутатів Маріупольської міськради під час повномасштабної війни»: «Гроші він вважає за краще зберігати готівкою (34300 євро), хоча має кілька рахунків у різних банках, у тому числі й іноземних». Ніхто, окрім героя цієї публікації, не може стверджувати, що саме він «вважає за потрібне», також не можна вважати фактичною інформацію про кілька рахунків у різних банках, якщо немає посилання на її джерело. Ще один приклад не відокремлення: «В Маріуполі місцеві щодня відчувають приниження  через фільтрації, перевірки на вулицях, довідки, беззахисність  перед людьми з бородами, криміналітет». Таку безапеляційну манеру викладення, щоправда, певною мірою виправдовує позначка «Блог», але ж матеріал потрапив в моніторинг, бо опублікований в новинній стрічці.

Поодинокі випадки порушень стандарту доступності викладення матеріалів експерти виявили на сайті Донецька і «Про100медіа» (загальна оцінка в результаті – 1,96). 

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності

Основне проблемне питання донецьких медіа щодо матеріалів з ознаками замовності, а саме офіціозу (тобто повідомлень від владних структур) напряму пов’язане із дотримання стандартів журналістики, зокрема, достовірності та балансу думок. Відсутність альтернативних джерел інформації, крім офіційних, спричиняє ситуацію, коли медіа ретранслює повідомлення влади, які можуть виглядати як звіти чи протоколи. Виходом з цієї пастки може слугувати намагання обробляти таку інформацію, переказувати її більш доступною, «людською» мовою, але не всі з досліджуваних медіа мають на це ресурс та бажання. І все ж таки «Вільне радіо», ІА «Вчасно» та сайт Слов’янська традиційно демонструють можливість такої практично бездоганної журналістської роботи. Найбільшу кількість офіційно-протокольних «новин» у квітні оприлюднили сайт Донецька та «Знамя индустрии» з Костянтинівки. В результаті в загальному заліку вийшло, що 8,5% контенту донецьких сайтів на моніторинговому тижні мали ознаки офіціозу.

Жодних ознак політичної замовності, пропаганди, фейків чи проросійських меседжів експертна група в регіональному медіаполі Донеччини у квітні не помітила. Щодо комерційної замовності, як такі розцінені лише 6 з 488 оприлюднених за тиждень текстів (1,3%). При цьому усі приклади неоднозначні, варті коментарів.

Експерти звернули увагу на матеріал про діяльність «Донецькоблгазу», в якому буденна передбачувана робота газовиків представлена в занадто героїчній тональності (тричі використано «повернули газ»). Зрозуміло, що привід для ремонту – російські обстріли – не є нормальним, але відновлювати газопостачання це прямий обов’язок структури, і навряд чи варто аж так рапортувати. 

  Сайт Маріуполя опублікував цікавий, корисний як мотиваційний приклад нездоланності переселенців текст Щоб жити далі, треба перестати чекати. Як масажистка з Маріуполя відновлює своє життя у Києві. Але завдяки тому, що в публікації поруч із іншими ілюстраціями розміщено рекламний банер бізнесу героїні з позначеними адресою та номером телефону, експерти віднесли його до комерційної «джинси» (текст міститься в загальній новинній стрічці, без жодної іншої позначки).

Окремої уваги заслуговує контент сайту «Про100Медіа», який експерти ІДПО вперше включили до моніторингу, тому розпочали з вивчення редакційної політики. В ній, зокрема, вказано: «Ми не ставимо замовлення матеріалів під виглядом редакційного матеріалу – іншими словами, «джинсу». На нашу думку, це нечесно стосовно читачів. Тому всі комерційні матеріали обов’язково маркуємо: “На правах реклами”…. Редакція самостійно вирішує, які матеріали про бізнес можна розміщувати як редакційні. Це стосується рейтингів та оглядів розважальних закладів та закладів харчування. Тоді редакційний матеріал розміщуємо без маркування».

З-поміж 86 текстів, що містилися в новинній стрічці сайту на моніторинговому тижні, увагу експертів привернули публікації, де фігурували такі комерційні структури як «Нова пошта» та «Монобанк».  

Жодна з цих торгівельних марок не належить до закладів розваг чи харчування (згадки про які редакція залишає за собою право розміщувати). Зважаючи на суспільну значущість новин, повідомлення про скасування оплати «Новою поштою» ми не стали вносити до переліку матеріалів з ознаками замовності, тоді як новину, де фігурує Монобанк, – так. «Піарники цієї фінансової установи – молодці, дуже оперативно скористалися інформаційним приводом та «хайпом» щодо стели на кордоні Донецької області, – вважає експертка Олена Самойленко. – Але що змусило редакцію просувати цю установу?».

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Під час попередньої хвилі моніторингу експерти донецької групи ІДПО звернули увагу на наявність маніпулятивних заголовків, до яких вдавалися сайти Маріуполя, Краматорська і Слов’янська. Контент квітневого тижня також надав подібні приклади, здебільшого на Сайті міста Слов’янська. Чи планують в Україні підняти тариф на електроенергію – такий заголовок, безумовно, викликає бажання клікнути на новину, але в тексті немає однозначної відповіді, лише натяки:  «поки що все це знаходиться лише на рівні розмов, і ще немає точних підрахунків, наскільки зросте тариф». Тобто редактори сайту вдаються до безпідставного привернення уваги (клікбейту). Ще один маніпулятивний клікбейтний заголовок стосується одіозної очільниці Слов’янська, яка у 2014 році сприяла захопленню міста загоном Стрєлкова (Гіркіна): Куди ділась Неля Штепа – коментує очільник Слов’янської адміністрації. Відповіді на це питання у тексті немає, до того ж саму новину сайт запозичив з Главкому (можна припустити, що саме тому, що мав шанс «зіграти» на добре знайомому читачам прізвищі). Який вигляд мають новини на обох ресурсах – наочно демонструємо:

Теми

Топ-темами з прив’язкою до місцевості, яким так чи інакше приділили увагу медіа Донеччини на моніторинговому тижні у квітні, був візит Президента Зеленського і зміна стану стели «Донецька область». Сайт міста Краматорська вчергове проявив свою підвищену лояльність до нинішнього очільника держави, тричі за день створивши новини з приводу його візиту. Загалом у них 6 з 31 новини за тиждень мали прізвище Зеленського в заголовку!

Теми війни в контексті військових подій та життя мирного населення в умовах війни продовжують домінувати в інформпросторі донецьких онлайн-ресурсів (кожної з них близько 25%), але по-різному. Якщо сайт Донецька обмежується регулярними зведеннями генштабу та поліції, то Сайт Маріуполя задається питаннями  Чому “Азов” досі не отримує західну зброю?, звертає увагу на те, що Окупанти хочуть півтисячі маріупольських п’ятикласників навчати у нахімовському училищі, повідомляє, що в Україні учасники та учасниці війни отримають знижку на квартплату та дає алгоритм, як подати заявку. «Вільне радіо» також не обмежується інформаційними повідомленнями про військові події і показує, наприклад, який вигляд має центр Бахмута у квітні 2024-го.

Про діяльність правоохоронних органів, зокрема, покарання зрадників та вироки колаборантам на окупованих територіях, йдеться у 10% публікацій регіональних сайтів. Але і в темі криміналу можна знайти позитив. Наприклад, повідомити про те, як поліцейські евакуювали подалі від лінії фронту не тільки господиню, а і дев’ять її корів.

Окремо варто відзначити матеріали, які несуть читачеві користь: Аби не загинути під тонами бетону: що робити, якщо ви опинилися під завалами («Вільне радіо»), Корисний путівник для вступників з Донеччини, Де мешканці Донеччини можуть отримати допомогу у сфері сексуально-репродуктивного здоров’я» («Про100медіа»), «Документи, соцвиплати і не тільки. Як держава підтримує українців в окупації та тих, хто нещодавно звідти виїхав» (про це написали сайти Краматорська і Слов’янська).

Життю місцевої громади на сайтах Донеччини було присвячено близько 7% матеріалів, економіці – близько 5%. Загалом в тій чи іншій мірі журналісти висвітлили всі типи тем – і зовнішню політику, і спорт, і охорону здоров’я, і освіту. Навіть дуже рідкісна тема корупції знайшла відображення в публікаціях ІА «Вчасно», «Вільного радіо» та «Про100медіа». 

Тональність

Традиційно онлайн-медіа Донеччини зберігають переважно нейтральну тональність в своїх повідомленнях (94,2%). Журналісти навчилися писати нейтрально про смерті, руйнування, ракетні обстріли, родинні трагедії тощо. Позитиву контенту додає спорт  – бо він потрапляє у стрічки новин здебільшого у випадку перемог. Таких публікацій у квітневому моніторингу 5,8%. Найбільш позитивно налаштованим виявився контент «Вільного радіо» та «Про100медіа».

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

У квітні 2024 року в онлайн-медіа Донеччини зафіксоване таке співвідношення в авторстві оприлюднених матеріалів: 44,8% власних новин, 46,6% запозичених (із відповідним посиланням на джерело) та 8,6% не ідентифікованих. Цей баланс є сталим вже протягом другого року моніторингу. Найбільш поширені порушення – коли гіперлінк веде не на той матеріал чи ресурс, який позначено. В результаті таких технічних помилок втрачається формальний привід позначити матеріал як запозичений належним чином, і він автоматично переходить в розряд не ідентифікованих. Єдиний сайт, де 100% матеріалів експерти визнали власними – це «Вільне радіо». Викликає захват і вміння редакції Сайту міста Маріуполя інформувати про життя в окупованому місті: «Місяць за місяцем, рок за роком спостерігаємо, як багато на сайті Маріуполя власної інформації з окупованого міста. Як автори спромагаються щось важливе знайти, по можливості перевірити або відверто сказати, що підтвердження цьому поки ще немає», – каже експертка Ірина Черниченко.

Тетяна Строй
Олена Самойленко
Ірина Черниченко

——————————————————————–

Моніторинг здійснюється за підтримки Української медійної програми Інтерньюз /USAID. Всі думки та висновки, що наведені в Моніторингових звітах, є виключно відповідальністю експертної групи Інституту демократії ім. Пилипа Орлика і не обов’язково відображають точку зору Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюз.