Сумська експертна група оглядала онлайнові медіа Луганщини. У списку видань, обраних для моніторингу на початку року, відбулися зміни: сайт «ТЕЛЕгазета» знизив свою активність настільки, що його публікацій не вистачає для повноцінного дослідження. Відтак до списку включено сайт «В час пік». Видання має хорошу наповненість, проте не розміщує необхідної інформації про себе. Так, у розділі «Про портал» зазначено: «Інформаційно-новинний портал “Час Пік ” – незалежне суспільно-політичне новинне та аналітичне інтернет-видання інформаційного агентства “Час Пік”. Щодня ми забезпечуємо своїх читачів оперативною інформацією, публікуючи сотні найактуальніших новин України та світу за останню годину». Також дається дуже загальний огляд тематики сайту. Хто створює видання, кому воно належить, як можна комунікувати з редакцією, – не йдеться. Про згадане інформаційне агентство «Час Пік» знайти інформації не вдалося, пошук спрямовує на єдине посилання – того ж сайту «В час пік». Проте видання має свою аудиторію, тож його контент вартий розгляду. 

Загалом, підтверджуючи наші побоювання, на сайтах відбивається релокованість, а з нею  – певна відстороненість від живої інформації. Бо попри плюси, які ми зазначали у звіті минулого моніторингу, – помітне зниження замовності, більш висока планка дотримання стандартів – маємо дещо «стерильний» контент, побудований частіше на офіційних, пресрелізових повідомленнях. Але обставини сильніші за нас.

Квітнева хвиля моніторингу мала на меті дослідження масмедій за 15-21 квітня. За визначений період оцінено матеріали сайтів  «0642» https://www.0642.ua/;  «Зміст тижня» https://zmist.org/; «Ірта-FAX» http://irtafax.com.ua/; «Реальна газета»  https://realgazeta.com.ua/ ; «Сєвєродонецьк онлайн» https://sd.ua/; «Східний Варіант» https://v-variant.com.ua/; «Трибун» https://tribun.com.ua/  та «В час пік» https://vchaspik.ua/ua/regions . 

Загалом досліджено 600 публікацій.

Моніторинг стандартів журналістики

Нагадаємо, що стандарти, відповідно до методології, оцінюються за шістьма критеріями. За кожен із них можна отримати 0 балів (критерій не дотриманий), 1 бал (критерій дотриманий не повністю) та 2 бали (критерій цілком дотриманий). Відповідно, максимальна оцінка, яку здатна отримати публікація, – 12 балів.

Середня оцінка за дотримання стандартів на оглянутих сайтах склала 8,51 бала, що мало відрізняється від минулої оцінки 8,46.

Найвищий бал 9,06 у сайту «Ірта-FAX». Минулого моніторингу видання з оцінкою 9,63 також було на  першій позиції. Другий показник – 9 балів – у «Реальної газети», яка минулого разу разом зі «Східним варіантом» була на третьому місці  (8,69). «Сєвєродонецьк онлайн» із другого місця в січні (8,88 бала) змістився на третє з оцінкою 8,94. У «Східного варіанту» – 8,81 бала. Як бачимо, ці сайти мають незначну відмінність у дотриманні стандартів. Інші сайти ідуть з відривом від зазначеної групи: «В час пік» – 8,38 бала; «0642» – 8,31 (минулого моніторингу – 8); «Зміст  тижня» – 8,25 (8); «Трибун» – 7,31     бала (8,13). 

Про окремі стандарти.

«Відсутність мови ворожнечі» має найвищу оцінку – 1,99. 

Критерій доступності традиційно на другому місці – 1,85 бала. Власне, всі сайти показали понад 1,8 бала за доступність, лише «Трибун», як і минулого разу, показує нижчий рівень якості повідомлень – 1,69.

Цього разу з однаковим показником вийшли критерії відокремлення фактів від думок і достовірності: 1,52 бала. При цьому варто зазначити, що цей бал нижчий, ніж попередні оцінки за ці критерії.

Найретельніші щодо відокремлення фактів та коментарів «0642» та «Реальна гезета» – по 1,94 бала. Найслабша позиція у «Трибун» –  1,25 бала. 

Критерію достовірності найкраще дотримуються «Зміст тижня»  та «Сєвєродонецьк онлайн» – по 1,88 бала. Найменше посилаються на джерела «0642» – 1,25 та «В час пік» – 1,19 бала. Тобто в останньому випадку бачимо, що лише 60% повідомлень мають покликання на джерело інформації.

Повноти інформації, середній бал за яку становить 1,24 бала (минулого моніторингу – 1,21), краще дотримуються «Реальна газета» – 1, 81,  а також «Ірта-FAX» і «Східний варіант», що оцінені на 1,5 бала. Інші видання, на жаль, показують занизький показник дотримання критерію: «Зміст тижня» – 1 бал із 2-ох; «Трибун» – 0,75. 

Як і раніше, онлайнові видання далекі від дотримання критерію балансу думок / неупередженості. Середня оцінка за критерій складає 0,2 бала, що вище, ніж показник попереднього моніторингу – 0,15 бала, але невиправдано низько як для характеристики якісного матеріалу. 

Повна відсутність ознак балансу думок  на сайтах «Зміст тижня» та «Реальна газета». Найвищі серед низьких результатів: 0,31 у «Трибун» та 0,56 у «Сєвєродонецьк онлайн».

Моніторинг матеріалів із ознаками замовності і неналежно маркованої реклами 

Прихована замовність досліджена у 596 публікаціях. Середній показник замовності – 0,5%, що понад утричі менше січневих 1,7%. І це зрозуміло, адже на  шести з восьми сайтів – «0642», «В час пік», «Ірта-FAX», «Зміст тижня», «Реальна газета» та «Сєвєродонецьк онлайн» – ознаки замовності не виявлені.  Один відсоток матеріалів із ознаками замовності (в цій ситуації – одна публікація) виявлено на «Східному варіанті», 2% (2 матеріали) – на сайті «Трибун».

На сайті «Східний варіант» публікація має ознаки політичної,  на «Трибуні» – комерційної замовності.  

Неналежно марковані матеріали присутні лише на «0642» –  одна публікація – 3,2% від списку матеріалів видання. 

Протокольно-офіційні матеріали є у «Сєвєродонецьк онлайн» – 10 публікацій – 10% списку оглянутих матеріалів сайту; у «Східному варіанті» – 4 публікації; у «Трибуні» – 3 публікації; по одній публікації на «0642» та «Зміст тижня». 

Порушення вимог щодо розміщення замовних і офіційних публікацій незначні. 

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Проросійських публікацій, прикладів ворожої пропаганди та матеріалів із ознаками фейків на сайтах не виявлено. 

Але в питанні протидії інформаційним маніпуляціям привертає увагу певна тенденція, яку зауважує кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету Алла Ярова: «Медіа намагаються знайти ефективний контрнаратив для адекватної конкуренції в інформаційному просторі з російською відполірованою пропагандою на тимчасово окупованій території Луганщини. Таке завдання не назвеш простим. Можна виділити кілька основних контрнаративів для наших окупованих територій:

1. оповіді в позитивній тональності про те, як Українська держава дбає про внутрішньо переміщених осіб і людей, що постраждали через російське вторгнення, зокрема про державні програми відновлення зруйнованого житла, можливість узяти кредити, отримувати українські пенсії тощо (“Житло на особливих умовах: ВПО з Лисичанська, Сєвєродонецька, Рубіжного можуть отримати пільговий кредит на квартиру чи будинок, але людям потрібне інше”, В час пік, 16.04.2024   “Влада планує спростити отримання пенсій для ВПО “першої хвилі”, – юристка “Донбас SOS” про майбутні законодавчі зміни для переселенців, Реальна газета, 15.04.2024  “Діти переселенців з Гірської громади Луганщини мають змогу відпочити на Івано-Франківщині: як подати заявку”, 0642, 16.04.2024  );
2. спростування російського «тріумфального» наративу про розбудову окупованої Луганщини (“У місті кінці з кінцями зводять”: у мережі розповіли про “райське” життя в Лисичанську та Новодружеську”, В час пік, 15.04.2024 “Пусті вулиці та поодинокі ознаки ремонту. Як зараз виглядає Рубіжне”, Реальна газета, 18.04.2024  “Про гербіциди, напевно, не чули”: Окупанти показали, як прибирають територію біля пам’яток Лисичанська – фото”, В час пік, 17.04.2024 ); 
3. ностальгійні матеріали про те, якою могла б стати Луганщина, коли б не війна й окупація (“Якби не було війни”: Плани, мрії та надії Сєвєродонецька та Лисичанська, яким не судилося здійснитися” В час пік, 15.04.2024 );
4. беззаконня і кримінал на окупованих росією територіях (“Колишній російський в’язень, який втік на війну в Україну, розстріляв двох мешканців окупованого Лисичанська”, Реальна газета, 17.04.2024  ).

Однак запитання, чи досягають своєї мети такі контрповідомлення і чи здатні вони протистояти російським пропагандистським наративам, залишається відкритим. Частково з об’єктивних причин, адже Українська держава не може вкладати гроші у розвиток непідконтрольних їй територій, а українські медіа, на відміну від російських пропагандистів, не публікують  «підривних» вигаданих (неправдивих) історій. Спростувати російські розповіді про успіхи в розбудові окупованих українських територій, підкріплених чималою кількістю відео- і фотоматеріалів, без доступу до цих територій – важко, доводиться користуватися окремими повідомленнями в соціальних месенджерах. А на цьому  побудувати у відповідь потужний контрнаратив не виходить. Отож, пошук ефективної інформаційної стратегії для окупованих територій має тривати. І можливо, варто шукати не стільки контрнаративи, скільки альтернативні наративи на основі конструктивної журналістики».

Теми

Найактивніше видання висвітлюють тему війни – 43,17% контенту.  Найбільше вона присутня на «0642» – понад 61% списку матеріалів сайту; у «Реальній газеті» – понад 60% контенту; на сайті «Ірта-FAX» – 46,6%. Як і раніше, тема представлена в основному офіційними зведеннями, статистикою, власне, матеріалами, які «протоколюють» війну, а не показують її атмосферу. 

На фоні такого «засушування» тим більше незрозумілою стає деталізація дрібнотем’я, яка, до того ж, відгонить замовністю. Звертає увагу на таке  експерт Володимир Садівничий, доктор наук із соціальних комунікацій, професор, завідувач кафедри журналістики та філології Сумського державного університету: «Окрім бойових дій – у центрі уваги видання «Трибун» була ще й стела. Саме їй, стелі на межі Дніпропетровської та Донецької областей, приділило увагу згадане медіа. У матеріалі «На в’їзді в Донецьку область оновили стелу: як реагують люди» https://tribun.com.ua/uk/110323-na-vizdi-v-donetsku-oblast-onovili-stelu-jak-reagujut-ljudi  (Скрін 1) авторка Дар’я Наугольна подала кілька відгуків різних людей на вказану подію із соціальних мереж. 

Думки, як із будь-якої, навіть найдрібнішої, проблеми розділилися. Щоправда, зачепивши тему стели, яка пройшла на дуже багатьох медіа-ресурсах України, авторка обмежилася лише п’ятьма відгуками, обрамивши це красномовним твердженням «ТРИБУН зібрав реакції із соцмереж на цю подію». Думки людей вийшли односторонніми – або категорично, або приблизно проти.  Тут нам відразу і «повнота», і «баланс думок». Попри те, наголошу, що тема висвітлювалася широко і зівсебіч.

Більше того, у цій темі масмедійники «Трибуну» вирішили пошукати комерційну складову, повідомляючи про зв’язок стели з Монобанком. В одній публікації «Трибун» розповів про те, як «Користувачі соцмереж просять Monobank створити новий дизайн картки», при цьому подавши посилання на голосування за дизайн майбутньої картки.

А вже через дванадцять годин повідомили споживачам інформації, що «Монобанк представив новий дизайн картки, на якому зображена дореставраційна стела Донецької області». https://tribun.com.ua/uk/110390-pam-jat-ne-zafarbuvati-monobank-prezentuvav-novij-skin-kartki-zi-steloju-donetskoi-oblasti. Чи варто було так часто повертатися до цього?»

Друга за наповненістю тема – вимушених переселенців/життя цивільних під час війни. Тут бачимо наповненість корисними матеріалами: консультаціями, рекомендаціями. Чисельніше публікації за темою присутні на сайтах «Трибун» – 34%, «В час пік» – 33%,   «Сєвєродонецьк онлайн» – 27%, 

Інші теми мають помітно слабше висвітлення. Так, криміналу/роботі правоохоронців віддано 7,3%  загального списку публікацій. Більше їх на сайтах «Сєвєродонецьк онлайн» і «Трибун».

Темі зовнішньої політики/міжнародних відносин присвячено 6,3% публікації (як і минулого моніторингу, лідирує тут «Ірта-FAX»).

Життя місцевих громад висвітлюють 3,8% публікації. Найактивніший «Трибун».

Політика / вибори / партії / політичні діячі / парламент займають 2,8%  матеріалів і найбільше їх у  «Ірта-FAX» – 8,2%

Цілком відсутні теми історії/краєзнавства та місцевого самоврядування.

«Інше» займає 2,5% контенту. 

Тональність

Нейтральна тональність у 64,8% публікацій видань. Позитивну мають 8,2% матеріалів. Негативне емоційне забарвлення у 27% матеріалів. 

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Власних публікацій 61,2%. Знову зауважуємо, що цей показник не можна вважати об’єктивним, оскільки видання досить часто позначають своїми явно запозичені матеріали без належного журналістського опрацювання. 

Публікацій, що належать до категорії запозичених із відповідними посиланнями на автора/джерело, – 38,5%. Число не ідентифікованих публікацій – 0,3%. 

Алла Федорина,
координаторка сумської експертної групи