Джинса в друкованих медіа, офіціоз – в онлайні становили проблему для регіональних українських ЗМІ у квітні. Деякі видання рекламували все, починаючи від політичних партій («Слуга народу», «Батьківщина», «Довіряй ділам») та нардепів, закінчуючи виробниками добрив та б’юті салоном, в просуванні якого використали місцеву директорку школи.  

Щодо стандартів, у виданнях спостерігалися традиційні проблеми: низькі оцінки за баланс думок. На деяких сайтах оцінка за цей стандарт становила 0 балів. Подекуди видання «забували» посилатися на джерела, тож експертам доводилося проводити міні-розслідування, щоб встановити, звідки ж була взята інформація. Також не всі журналісти пам’ятали про бекграунд та нейтральний виклад інформації. Тож окрім балансу думок, оцінки знижувалися за достовірність, відокремлення фактів від коментарів та повноту.

Розподіл за темами лишається незмінним уже протягом тривалого часу: в газетах домінувала категорія «інше» та життя місцевої громади, в онлайні – велика війна та кримінал.

Із позитивного: друковані та онлайн видання п’яти регіонів не вмістили жодного матеріалу із ознаками пропаганди, а також фейків. Деякі видання із вибірки ІДПО почали маркувати рекламу. На Чернігівщині та Закарпатті експерти помітили зростання оцінки за дотримання професійних стандартів у друкованих ЗМІ. 

15-21 квітня 2024 року Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні провів моніторинг українських регіональних медіа. Дослідження здійснювалося у п’яти регіонах України: Донецькій, Луганській, Закарпатській, Одеській, Чернігівській областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами. 

У кожному з п’яти регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих видання, якщо такі продовжували виходити, та чотири онлайн-видання, які вміщують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні/районі. Усього оцінили 530 матеріалів у друкованих ЗМІ, 2212 – в онлайн. Кількість онлайн-видань у вибірці була збільшена через те, що деякі газети не виходили через повномасштабне вторгнення. Це стосується Донеччини та Луганщини, де експерти аналізували по вісім електронних ЗМІ.

Професійні стандарти

Газети

Середня оцінка – 9,6 із 12. На тому ж рівні, що й у січні.

Медіа усіх трьох регіонів отримали приблизно одні й ті ж бали: Чернігівщина 9,5, Одещина 9,6, Закарпаття трохи вище – 9,8. 

Найгірше традиційно дотримувалися балансу думок – 0,9 із 2 балів максимум. Також були проблеми із відокремленням фактів та коментарів (1,5) та повнотою (1,6), достовірністю (1,7). 

На Одещині якість контенту преси експерти оцінили як середню. «Чорноморські новини» та «Кур’єр тижня» посідали вищі позиції в регіоні. Натомість в газет «Одеська життя» та «Вечірня Одеса» оцінки нижчі.

На Чернігівщині оцінки за дотримання стандартів зростають із вересня 2023 року. Цього разу моніторинговий період співпав із ворожою атакою на центр Чернігова. Видання регіону оперативно інформували своїх читачів про стан рятувальних робіт, брали коментарі в очевидців, рятувальників, медиків. Із друкованих медіа експерти відзначили тижневики «Сім днів» та «Гарт». Натомість видання «Вісник Ч» отримав нижчі оцінки. 

«Попри те, що тижневик «Вісник Ч» на своїх сторінках багато уваги приділяє життю місцевої громади та окремих громадян, більшість матеріалів все ж не відповідають професійним стандартам журналістики. Газета часто порушує важливі теми, але повноти їх подачі немає. Так, наприклад, матеріал про ветерана-захисника, який отримав важку інвалідність – «Віктор Прокопчук: “Я обрубаний по груди”. Текст мав би привертати увагу до проблеми лікування та реабілітації військових з тяжкими травмами. Однак він більше зосереджений на фізіологічних подробицях травми і на безвихідному становищі сім’ї. В матеріалі немає коментарів лікарів, фахівців соціальної сфери, представників військкомату», – коментує координаторка Ірина Новожилова.

На Закарпатті оцінки у квітні також зросли на 0,6 балів порівняно із січнем. Найкраще стандартів дотримувалося видання «Карпатський об’єктив» (10,56), найменший бал – у газети «РІО» (9,06). Останнє видання, а також «Панорама» не вказували джерела інформації у більшості публікацій. «Наприклад, матеріал у газеті «РІО» «Чужа війна допоможе» висловлюється позиція щодо загострення військових конфліктів на Близькому Сході, але не відомо, чия це позиція та судження. Автор відсутній, факти не підтверджені», – повідомляє координаторка Ірина Бреза.

Тексти із порушенням професійних стандартів з газет «РІО» та «Вісник Ч»

Сайти

Середня оцінка – 9,7, у січні – 9,5. 

В лідерах видання Одещини (10,4), найгірше дотримувалися стандартів інтернет-видання Луганщини (8,5).

У першому регіоні експерти відзначили видання «УСІ online» та «Думская.net». 

Експерти з Луганщини повідомляють, що видання в основному працюють віддалено, не у своєму регіоні, що, безперечно, відображається на контенті: тексти здебільшого написані на основі офіційних повідомлень, пресрелізів. При цьому два сайти із вибірки взагалі не дотримувалися балансу думок: «Зміст тижня» та «Реальна газета». Найвища оцінка за стандари – «Ірта-FAX».

На Донеччині на першій позиції «Вільне радіо», хоча із нижчими оцінками, ніж попереднього періоду. Онлайн-видання регіону мали проблеми із балансом думок, достовірністю, повнотою та відокремленням фактів від коментарів. Так, переважна більшість матеріалів сайту «Знамя индустрии» визнана експертами неповними. Щодо достовірності, то зауваження отримали «Знамя индустрии», «Про100медіа» та сайт Краматорська.

«Зауваження незмінне – редакції не завжди ставлять посилання на джерело, а це є базовим стандартом журналістики, – каже координаторка донецької групи експертів Тетяна Строй.– В деяких випадках посилаються «Як повідомили», «про це повідомляє», але гіперлінка на першоджерело дуже часто немає. Або іноді трапляється, що є гіперлінк на інше медіаджерело, але він веде просто на головну сторінку іншого ЗМК, а не на сам запозичений матеріал. Це знижує довіру до написаного».

На Чернігівщині оцінки за стандарти також зросли. «Найкращий показник в онлайн видання «Сайт Чернігова 0462» – 10,63 бали. Тут найбільше якісних матеріалів. Наприклад, репортаж про відбудову – «Відбудовують руїни, вшановують захисників і чекають на волонтерів: репортаж з Лукашівки за два роки після звільнення» показує всебічно життя та відновлення села, яке постраждало від вторгнення. Оперативно інформуючи про події, цей сайт використовує бекграунди та посилання на офіційні джерела», – повідомляє координаторка Ірина Новожилова. 

Матеріали із ознаками замовності

Показники тут не є високими. Для газет найбільше проблеми становила «джинса» – 4%, для онлайну – офіціоз 3,8%.

Найбільше офіціозу вмістили сайти Донеччини. 

«Відсутність альтернативних джерел інформації, крім офіційних, спричиняє ситуацію, коли медіа ретранслює повідомлення влади, які можуть виглядати як звіти чи протоколи. Виходом з цієї пастки може слугувати намагання обробляти таку інформацію, переказувати її більш доступною, «людською» мовою, але не всі з досліджуваних медіа мають на це ресурс та бажання. І все ж таки «Вільне радіо», ІА «Вчасно» та сайт Слов’янська традиційно демонструють можливість такої практично бездоганної журналістської роботи. Найбільшу кількість офіційно-протокольних «новин» у квітні оприлюднили сайт Донецька та «Знамя индустрии» з Костянтинівки», – повідомляє координаторка експертної групи Тетяна Строй.

Видання Закарпаття опублікували найбільше «джинси». До цього долучилися усі газети регіону, окрім «Карпатського об’єктиву». Найвищий показник у газети «РІО» – 17,4%. Серед інтернет-видань «джинсу» знайшли на сайті «Новини Закарпаття»: публікували тексти дописів політиків та чиновників без жодних правок, ці тексти експерти уналежнили до таких, що мають ознаки замовності.

Прикладом можуть слугувати публікації «Конкретні гарантії для України: що передбачають безпекові угоди Президента Володимира Зеленського», де головною експерткою постає голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк, що коментує підписану Президентом низку безпекових угод. У газеті «Новини Закарпаття» та «Панорама» просували «Батьківщину». Зафіксували також і комерційну «джинсу», де рекламували торгівельну мережу.

На Чернігівщині в лідерах сайт «Город.cn» (13,6%), який вміщував комерційну «джинсу»: онлайн-казино, товари та послуги. Сайт «Час Чернігівський» розмістив матеріал про добриво «Біогран-Препарат чернігівських науковців підкорює Австрію». На цьому ж сайті експерти помітили неоднозначний матеріал «Директорка школи знялася в рекламі недешевої бʼюті-процедури». 

«В ньому прорекламували послуги місцевого б’юті-салону, а заодно нагадали про політичну прихильність директорки до політичної сили колишнього Президента. Джерелом отримання інформації сайт назвав Інстаграм б’юті-салону. Чи давала згоду на оприлюднення цього відео сама директорка, сайт не повідомляє. Такий комерційно-політичний мікс»- повідомляє координаторка Ірина Новожилова. 

У газетах регіону «джинси» менше. Просували виробника вівсянки, а також вмістили схожий матеріал із ознаками замовності про уже згадану Олену Шуляк, що коментувала безпекові угоди Зеленського.

На Одещині рекламували партію «Довіряй ділам», а також нардепа від «Слуги народу» Олексія Леонова. Окрім цього – розважальні заходи. Газети позитивно характеризували діяльність очільника міста Геннадія Труханова, а також колишнього голови регіону Сергія Гриневецького, нардепа Степана Чернявського.

На Донеччині знайшли комерційну «джинсу» про «Донецькоблгаз», «Монобанк». 

Щодо неналежно маркованої реклами, то найбільший відсоток був у газетах та на сайтах Закарпаття. В решті регіонів (і на сайтах, і в друці) – 1-3%. 

Також експерти відзначили й позитивний момент на Чернігівщині. У регіону усі газети, окрім «Чернігівщини», почали маркувати рекламу. Із сайтів маркував рекламу «Челайн».

Матеріали із ознаками пропаганди і маніпуляцій

Таких матеріалів не було зафіксовано

Теми, жанри, тональність та походження

Топ-темами друкованих видань були газетна «суміш» (розважально-порадницький контент) – 29,7%), життя місцевої громади (19%) та велика війна (13,6%). Щодо сайтів, то тут на першому місці війна (28,7%), далі йдуть кримінал (16,3%) та життя під час війни, біженці та ВПО (11,7%).

Така картина залишається незмінною уже упродовж тривалого часу, відсотки уваги до тем – приблизно однакові в порівнянні із попереднім періодом. 

На сайтах Чернігівщини зросла увага до воєнної тематики – 45%. Видання розмістили свідчення очевидців ракетного удару:

• «Ракетний удар по Чернігову: деталі трагедії і свідчення очевидців» («Челайн»),
• «Чув свист ракети, одразу впав на підлогу»: що розповідають очевидці про ракетний удар у Чернігові» (сайт «0462»),
• «Ракетний удар по Чернігову: Олена Коноваленко думала, що бомблять кінотеатр «Перемога», а потім—що її будинок («Город.cn»).

Видання Луганщини розмістили 43% повідомлень про велику війну: «Як і раніше, тема представлена в основному офіційними зведеннями, статистикою, власне, матеріалами, які «протоколюють» війну, а не показують її атмосферу», – повідомляє координаторка групи Алла Федорина. Також у регіоні багато писали про вимушених переселенців та життя під час війни. Експерти відзначили наявність корисних консультацій та рекомендацій для читачів.

На Донеччині темі війни присвячено майже чверть публікацій (24%). Проте сайти подавали її по-різному. Сайт Донецька публікував зведення генштабу та поліції. А Сайт Маріуполя та «Вільне Радіо» вміщували не тільки передруки та інформаційні повідомлення. 

«Сайт Маріуполя задається питаннями Чому “Азов”досі не отримує західну зброю?, звертає увагу на те, що Окупанти хочуть півтисячі маріупольських п’ятикласників навчати у нахімовському училищі, повідомляє, що в Україні учасники та учасниці війни отримають знижку на квартплату та дає алгоритм, як подати заявку. «Вільне радіо» також не обмежується інформаційними повідомленнями про військові події і показує, наприклад, який вигляд має центр Бахмута у квітні 2024-го», – повідомляють експерти.

На Закарпатті на сайтах збільшилася кількість публікацій на воєнну тематику до 17%. В основному, писали про мобілізацію. А також вшановували загиблих воїнів. У газетах майже половина контенту з категорії «інше»: реклама, оголошення, розважальний контент. Найбільше у газеті «Панорама». Також розповідали про життя місцевої громади. 

Газети Одещини найбільше висвітлювали життя місцевої громади. Щодо великої війни, то вона на третьому місці після категорії «інше». Журналісти розкривали її і через роботу рятувальників на місці обстрілів та бомбардувань. На сайтах на першому місці був кримінал, на другому – життя місцевої громади, на третьому – велика війна. 

Жанри

У газетах більше половини – 50,4% інформаційних жанрів. На другому місці оголошення та реклама – 13,9%. На третьому місці аналітичні матеріали (кореспонденція, стаття, огляд) – 10,4%.

Відсутні журналістські розслідування, мінімальна кількість рецензій – 0,7%, авторських колонок – 0,5% та листів у редакцію – 0,2%.

Тональність 

У газетах переважала нейтральна тональність – 92,9%, негативної 3%, позитивної – 4,1%. Щодо сайтів, то там зафіксовано 87,2% нейтральних текстів, 7,9% негативних та 4,9% позитивних. Негативну тональність мали, як правило, кримінальні новини та інформація про обстріли рашистів, загибель військових та цивільних.

Походження

Найбільше власних матеріалів і у газетах (40,2%), і на сайтах (44,1%). Запозичених – майже третина в газетах (29,7%), а на сайтах більше (44,9%). Також майже третина не ідентифікованих публікацій у пресі (30,1%).

На Закарпатті в друці поменшала кількість власних публікацій – 15%. Ще 20% запозичених, а от неідентифікованих найбільше – 64%. У цих текстах не було жодних посилань чи авторських підписів. На сайтах авторських матеріалів ще менше – 1,5%. Більше половини – запозичені тексти. Решта – не ідентифіковані. 

На Одещині у друкованих ЗМІ експерти помітили збільшення відсотків передруків і зменшення кількості власних публікацій.

І на сайтах Чернігівщини також мало власних публікацій – 19%. Переважали запозичені – 75%.

В решті регіонів кількість авторського контенту – більша за середній показник.

Висновки

Контент регіональних видань за якістю уже тривалий час лишається на середньому рівні. Так, спостерігаємо традиційні проблеми із дотриманням балансу думок, повноти, достовірності. Проте все ж таки, із початком повномасштабного вторгнення якість не впала. Під час цього моніторингового періоду деякі із видань намагалися відповідально поставитися до висвітлення складних тем: ракетного удару в Чернігові або рятувальних операцій в Одесі. 

Для релокованих видань, та й не тільки для них, актуальною залишалася проблема офіціозу. Особливо це було відчутно в секторі онлайну, де на деяких сайтах могли активно передруковувати офіційні зведення, прес-релізи. Разом із цим на сторінки потрапляв і позитивний піар місцевих чиновників.

Кількість офіціозу та «джинси» залишалася на низькому рівні. Проте наявність такого контенту все ж свідчить про відсутню культуру розмежовувати рекламний і редакційний контент. Деякі видання могли допомагати політикам або бізнесу у просуванні їхніх інтересів. 

Із позитивних моментів – видання не вміщували проросійської пропаганди та фейків. Деякі навпаки допомагали розвінчувати їх.

Також експерти відзначили видання, які дотримувалися стандартів на високому рівні:

• «Карпатський об’єктив», Закарпаття
• «УСІ онлайн», Одещина
• «Ірта-FAX»,  Луганщина
• «Сім днів», «Гарт», «Сайт Чернігова», Чернігівщина
• “Вільне радіо”, ІА “Вчасно”, Донеччина

Просимо взяти до уваги!

Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.

Моніторингові звіти за всі періоди розміщені на ресурсах: 

ІДПО – https://idpo.org.ua/reports

Детектор медіа – https://ms.detector.media/monitoring/regional_newspapers/

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена ІДПО в рамках проекту «У-Медіа» спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (зараз «Детектор медіа») і оновлена Інститутом демократії в 2016, 2019, 2021 та 2023 роках.

Видання з вибірки ІДПО:

• Донецька область: «Про100Медіа», «Знамя Индустрии» (Костянтинівка), «Сайт Донецька», «Сайт Краматорська», «Сайт Маріуполя», ІА «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» (Бахмут), «Сайт Слов’янська».
• Луганська область: «0642», сайт міста Луганськ, «Зміст тижня», «Ірта-FAX», «Реальна газета», «Сєвєродонецьк онлайн», «Східний Варіант», «В час пік», «Трибун»
• Одеська область: газети «Вечерняя Одесса», «Чорноморські новини», «Курьер тижня», «Одесская жизнь»; сайти: Думская, 048.ua, Odessa.online, УСИonline. 
• Закарпатська область: газети «Новини Закарпаття», «Панорама», «Карпатський об’єктив», «РІО»; сайти: «Ужгород.нет», «Новини Закарпаття», «Мукачево.нет», «Закарпаття онлайн».
• Чернігівська область: газети: «7 днів», «Гарт», «Вісник Ч» та «Чернігівщина»; сайти: «462», «Город cn», «Челайн», «Час чернігівський»

Контакти:

Керівниця проекту з моніторингу регіональних ЗМІ – Світлана Єременко, виконавча директорка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, тел. 050 4701159, svitlana.yeremenko@gmail.com.

Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика.