Звіт моніторингу за травень 2021 року – Луганська область
Загалом досліджено у друкованих виданнях 168, у Інтернет-виданнях – 264 матеріали. Всього – 432 публікації.
Загалом досліджено у друкованих виданнях 168, у Інтернет-виданнях – 264 матеріали. Всього – 432 публікації.
Пандемія коронавірусу, залежність від влади та намагання заробити на поширенні «джинси» продовжують негативно впливати на якість українських регіональних ЗМІ. Деяким виданням було важко знаходити інформаційні приводи під час локдауну. Однак, січневий моніторинг ІДПО зафіксував і позитивні приклади в роботі місцевих редакцій.
«Позитивні» матеріали про земляків, мистецтво та культуру, історію та краєзнавство складають значну частку контенту регіональних газет. Для сайтів – інша історія. В лідерах – кримінал. Звісно, в газетах має бути так званий «софт» – історії успіху про місцевих жителів. Такі тексти сприяють інтеграції громади. Кримінал – якщо подавати його правильно, не зупиняючись лише на передруках прес-релізів поліції – також важливий. Але проблема виникає тоді, коли через «позитивчик» або ж кримінал на другий план відходить висвітлення місцевих проблем. Це і аналіз ефективності та доброчесності місцевої влади, витрати бюджетних коштів, компетентність чиновників, проблеми та потреби мешканців. Моніторинг ІДПО засвідчує, що переважно регіональні ЗМІ не прагнуть всебічного та об’єктивного висвітлення життя своїх громад.
Хмельницькі друковані ЗМІ публікують не так багато матеріалів із ознаками замовності, однак надмірно залежать від матеріалів прес-служб, особливо районні газети. Практично передрук прес-релізів на третину наповнює контент. Газети не дотримуються збалансованості інформації, їм слід шукати інші точки зору, подавати ширший контекст, бо в читачів не складається повного уявлення про проблеми. Як газети, так і сайти майже не звертаються за коментарями до експертів.
Чернігівські новинні сайти в достатній мірі інформаційно насичені, новинні стрічки щодня оновлюються, але при цьому критично мало власних новин, переважають запозичення з інших джерел та прес-релізів(в основному ГУ НП та ДНС).Жоден сайт не маркує рекламні матеріали взагалі, тому «джинси» тут майже у 2,5 рази більше, ніж у газетах.
Економічна незалежність видавців «Експресу» і «Високого замку» (залучення великого обсягу належно маркованої реклами у великі наклади своїх газет і прибуткова діяльність власних друкарень) стали основним гарантом того, що ці друковані видання цілковито відмовилися від матеріалів з ознаками замовності – політичної чи комерційної.
Основною проблемою онлайн-ЗМІ Полтавщини є неналежно маркована реклама політичного та комерційного характеру, при цьому видання, як правило, не надають перевагу конкретному політику/партії чи торгівельній марці. Винятком із цієї ситуації є сайт «Коло», який розміщує «джинсу», ніяк не маркуючи її. Для друкованих ЗМІ, окрім неналежно маркованої реклами, проблему становить «офіціоз», що дозволяє робити припущення про залежність газет від місцевої влади. Винятком тут є кременчуцький «Телеграф», що не розміщує джинси та провладного паркету. Щодо стандартів, то газети мають вищі оцінки, ніж сайти.