Моніторинговий звіт за квітень 2024 року – Закарпатська область

За період моніторингу загальна частка «джинси» у закарпатських друкованих медіа незначно збільшилась і склала 7,2% у порівнянні до попереднього періоду у січні 2024 (6,2%). У кожній газеті були матеріали з ознаками замовності, крім видання «Карпатський об’єктив». Переважали матеріали комерційної «джинси», що стосується політичної «джинси», зафіксовано лише поодинокі випадки.  Зросла кількість немаркованої реклами, переважно її розміщують видання «Панорама» та «РІО». Найкраще стандартів дотримувалося видання «Карпатський об’єктив» (оцінка 10,56 з 12 можливих). Загалом, варто зауважити, що показники дотримання журналістських стандартів істотно зросли у всіх друкованих виданнях. Щодо якості контенту, то понад 40% у друкованих ЗМІ – це короткі оголошення, реклама, поради, розваги. Найбільше власних матеріалів виявлено у виданні «Карпатський об’єктив», а найбільше запозичень – у газеті  «Новини Закарпаття».

Звіт з моніторингу телеграм-каналів Півдня України (квітень 2024 року)

Неперевірена інформація, недостовірні посилання, іронічні коментарі – у такому стилі здебільшого написана більшість повідомлень Телеграм-каналів (ТК) Півдня України. Саме через непрофесійну подачу інформації оцінки за стандарти у цих медіа були низькими. Найбільше проблем із балансом думок, повнотою та достовірністю. Щодо матеріалів із ознаками замовності, то тут найбільше медіа вміщували неналежно маркованої реклами та офіціозу. «Джинси» – незначна кількість. Також експерти фіксували приховані проросійські меседжі (в основному, розміщення матеріалів із посиланням на недостовірні російські ресурси) та фейки. 

Звіт з моніторингу телеграм-каналів Заходу України (квітень 2024 року)

У контенті західноукраїнських ТК домінує тема війни, однак деякі («Труха Львів») переважно зосереджені на локальній тематиці. До окремих тем (ВПО, релокований бізнес) увага зменшилася. Неінституціалізовані медіа, якими є ТК, стандартів якісної журналістики не дуже дотримуються, особливо балансу та повноти інформації, достовірності (посилань на джерела). Чимало немарковано реклами. Деякі ТК вже не наповнюються так активно, як у перші місяці війни. Так, «Запальничка» подає 3-4 повідомлення на день. Втім аудиторія ТК залишається значною, перевищує кількість споживачів мейнстримних медіа.  На нашу думку, ТК втримують свого читача оперативністю та лаконічністю повідомлень, а також емоціями, мемами, опитуваннями, спілкуванням з читачами, що створює враження живого комунікаційного потоку в реальному режимі. 

Звіт з моніторингу телеграм-каналів Сходу України (квітень 2024 року)

Цей моніторинг продемонстрував, що на цей час обрані для моніторингу ТК не змінили власні підходи щодо добору, редагування, стилістики подання контенту. Як і за результатами січневого моніторингу «Запоріжжя Інфо», «СВОЇ Кривий Ріг», «Дніпро ОПЕРАТИВНИЙ», на думку дніпровських експертів, у цілому зорієнтовані на дотримання журналістських стандартів та збалансоване подання тематики. Інші ТК, які досліджувалися, тяжіють до формату «дайджест-агрегатора», у якому подаються короткі витяги з повідомлень на платформах-першоджерелах. При цьому, на відміну від класичного дайджеста, конкретні і коректні посилання на ці першоджерела інформації у таких ТК практично не подаються. 

Про фейки, дезінформацію та пошук правди у ЗМІ

Наприкінці минулого року в межах проєкту “ВИЯВЛЯЄМО, ЩОБ ПРОТИДІЯТИ. Загрози російської дезінформації серед вразливих груп, зокрема – жінок Сумської, Житомирської і Полтавської областей – внутрішньо переміщених осіб та мешканок прикордонних районів”, у Полтавській та Гадяцький громадах було проведене анкетування серед ВПО, що проживають у цих місцевостях.

«Задушив, а тіло розчленив». Навіщо телеграм-канали накопичують негатив та чим це небезпечно

«Чорнухою», нецензурною лайкою, хейтерськими коментарями, репостами хардкорного відео з російських джерел та іншим подібним контентом підміняють новини деякі українські анонімні телеграм-канали. Такі канали є популярними джерелами новин серед вразливих груп українців, зокрема – жінок Сумської, Житомирської і Полтавської областей – внутрішньо переміщених осіб і мешканок прикордонних районів. Накопичення негативу джерелами новин є одною з основних інформаційних загроз для цієї аудиторії. Такого висновку дійшли експерти проєкту «Виявляємо, щоб протидіяти», які протягом листопада-грудня 2023 року здійснювали моніторинг регіональних і всеукраїнських медіа. Проведене напередодні опитування підказало, які саме медіа варто дослідити.

Як соціальні мережі та месенджери впливають на новини місцевих медіа: “героїчний кабан”,”Васіліч-путін” та мантри псевдополітологів і екстрасенсів

Не секрет, що традиційні медіа – газети, телебачення, радіо – в останнє десятиліття значно втратили аудиторію. Особливо місцеві, кількість яких катастрофічно зменшується, а якість не росте з об’єктивних причин, серед яких і конкуренція з більш доступними соціальними платформами та месенджерами. Вони популярні, попри повну відсутність будь-яких професійних норм і редакційних політик.