Тематичні пріоритети регіональних українських ЗМІ є стабільними уже протягом тривалого часу. Для газет на першому місці категорія «інше» (поради, оголошення, гороскопи тощо), життя місцевої громади та велика війна Росії проти України. Для сайтів: війна, кримінал та життя місцевої громади.

Інтерес до теми війни залежить від регіону: для газет на Закарпатті найменший (6%), найбільший на Сумщині та Чернігівщині (15%-21%). Щодо онлайну, то тут все ж специфіка трохи інша, адже на цю тему пишуть переважно через зведення та хроніку: 13% для Дніпропетровщини та 28% для Чернігівщини.

Жанрова палітра друкованих ЗМІ лишається незмінною: 39,4% інформаційних жанрів, 14,2% оголошення та реклама. Не зустрічалися або майже не зустрічалися журналістські розслідування, листи у редакцію, рецензії. Це незмінна картина уже протягом декількох хвиль дослідження.

Українські регіональні ЗМІ найгірше дотримувалися стандарту балансу думок у березні 2023, збалансованою була кожна третя публікація. Загалом якість регіональної журналістики знизилася порівняно із січнем цього року і сягла 9,4 для друкованих ЗМІ, 9,5 для онлайн (із 12 можливих). Найвищі оцінки за стандарти отримали масмедіа Дніпропетровщини та Полтавщини.

Кількість матеріалів із ознаками замовності у регіональних ЗМІ під час повномасштабного вторгнення залишається майже незмінною уже протягом тривалого часу. Найбільшу проблему і для друкованих, і для онлайн-ЗМІ становив офіціоз – передруки пресрелізів, зведень від місцевої влади, поліції та інших структур. Такого контенту в середньому близько 5%, хоча у деяких виданнях подібні матеріали могли становити і чверть випуску. Це цілі шпальти офіціозу, які витісняли власні журналістські публікації, а отже, із самого випуску майже неможливо було дізнатися, що ж відбувається в регіоні.

Комерційна «джинса» є характерною як для закарпатських газет, так і для сайтів. З усіх онлайн-видань тільки «Мукачево.нет» належним чином маркує відповідні матеріали. Уникають позначки «Реклама» і «На правах реклами» і друковані ЗМІ. Загалом показники «джинси» незначні, але зафіксовано факти просування у новинах окремих чиновників та використання їхньої думки з будь-яких питань. Друковані ЗМІ ще залишаються тими медіа, де частка власних матеріалів відчутна. Проте – не максимальна. Тільки третина змісту видань – авторські та редакційні тексти. Відсоток власних публікацій в онлайн – всього 14%, у 47% сайти посилаються на джерела та авторів.

Моніторинг обласних чернігівських медіа в березні у порівнянні з січневим моніторингом відзначився збільшенням кількості матеріалів на військову тематику, як у друкованих, так і в онлайн медіа. Якщо у січні  в друкованих виданнях таких матеріалів було 5 % від усього контенту, то у березні – 21%. Експерти відзначили значне зниження матеріалів з ознаками замовності в обох видах медіа та незначним збільшенням власного контенту. Також  в матеріалах чернігівських медіа немає фейкових повідомлень чи прихованих проросійських меседжів. Позитивною тенденцією в друкованих медіа є ріст авторського контенту та зменшення кількості неідентифікованих матеріалів. 

Видання, включені до моніторингу, працюють у вже сформованому за воєнних умов режимі. Час моніторингу припав на період «без сенсацій»: скандал із російськими попами на час огляду ще не почався; на фронті – без особливих змін. У Білопіллі ще не відбулося жахливого руйнування центру міста. Відтак, – щоденні обстріли, очікування контрнаступу, порівняно  стабільна комунально-енергетична складова життя – все ніби в уже «звичайному» руслі. Можна звестися до рутини, проте видання намагаються триматися над буденністю, звертаючись до важливих тем, передусім – теми війни.  Історії про те, як мешканці півночі області переживали перші тижні нападу росії, продовжує подавати сайт «Ямпіль INFO». На часі потреба хоча б найпростішої аналітики й із цієї теми. На жаль, із аналітичними матеріалами з різних тем у газетах сутужно, на сайтах – практично ніяк.