Інститут демократії імені Пилипа Орлика розраховує на бібліотеки як осередки медіаграмотності. 22 вересня 2022 року для спеціалісток бібліотек Львова медіатренерки ІДПО проведуть […]
Наскільки етично під час війни видавати іміджеві матеріали про діяльність влади – питання риторичне. З одного боку, начебто не на часі розповідати про заслуги, адже головні подвиги сьогодні відбуваються на полі бою. З іншого, на плечах органів влади лежить відповідальність за функціонування в умовах воєнного стану міської інфраструктури. І чиновникам непогано б звітувати про вжиті заходи. Також відкритим є питання – у якому обсязі виділяти місце для чиновницьких\депутатських матеріалів, і яка має бути подача такої інформації.
Як відрізнити сучасну пропаганду від журналістики та чи можуть незалежні російські ЗМІ якісно інформувати про війну в Україні – цим питанням був присвячений тренінг, що відбувся в Чернівецькому національному університеті. Організатором тренінгу виступив Інститут демократії імені Пилипа Орлика, що із самого початку повномасштабного російського вторгнення проводить серію воркшопів по всій Україні щодо боротьби із дезінформацією.
Тренінг відбудеться 16 вересня у місті Полтава для депутатів територіальних громад, громадських активістів, журналістів Полтави та Полтавського району.
У серпні війна залишилася пріоритетною темою тільки для українських онлайн-видань, у друкованих ЗМІ в лідерах категорія «інше» (поради, кросворди, привітання та ін.). До інших топ-тем увійшли життя місцевої громади, економіка та соціальна сфера у газетах, кримінал, життя місцевої громади та ВПО – на сайтах.
Баланс думок та повнота були стандартами, яких українські регіональні ЗМІ дотримувалися у серпні найгірше. За якість публікацій як друковані, так і онлайн-ЗМІ отримали приблизно однакові бали (10,1 та 10,2 із 12 можливих). Щодо регіонів, то найкраща ситуація на Львівщині, найгірша – на Сумщині. Стандарти, які порушуються найчастіше, та загальні оцінки майже не змінилися, якщо порівнювати із попереднім моніторингом – у червні 2022. Також зазначимо, що повномасштабне вторгнення рф не вплинуло на розподіл балів. Так само і в січні баланс думок та повнота були найбільш проблемними.
У регіональних медіа потроху оживає джинса, яка майже зникла у перший місяць повномасштабного вторгнення рф. Причинами появи цих текстів можемо вважати пожвавлення політичної боротьби як в Україні, так і в регіонах, а також, звісно, відсутню в деяких медіа культуру до чіткого відмежування журналістського та рекламного контенту. Форматами рекламних чи піар-текстів, замаскованих під журналістику, були дописи політиків із Фейсбуку, а також інформування про «благодійність» політиків та бізнесменів, які допомагали біженцям або ж організовували конкурси для дітей. Щодо неналежно-маркованої реклами, то медіа згадували як окремі підприємства, медичні послуги, так і різноманітні онлайн-казино, інтернет-магазини та їхній крам: блендери, персональні комп’ютери тощо. Для того, щоб приховати рекламу, використовувалися рубрики на кшталт «Новини компаній», «Прес-реліз», «Партнерський проект», «Промо» або ж просто літера «р». Видання вміщували необроблені матеріали пресслужб та установ, через це на шпальтах та в онлайні експерти фіксували офіціоз. Кількість маніпулятивних текстів у регіональних медіа поки що незначна: 3-5% Також були зафіксовані одиничні тексти із проросійськими меседжами та фейки.