Недостовірна достовірність. Чи існує культура виробництва для журналіста?
На тренінгах із медіаграмотності експерти ІДПО наполегливо наголошують: сьогодні слід вірити лише тій інформації, що має прозору достовірність.
На тренінгах із медіаграмотності експерти ІДПО наполегливо наголошують: сьогодні слід вірити лише тій інформації, що має прозору достовірність.
Поділитися своїми знаннями та практиками щодо підбору кадрів та організації роботи редакції, зокрема, віддаленої, Інститут демократії імені Пилипа Орлика запросив Анну Сердюк — шеф-редакторку «Вільного радіо» (Бахмут, Донеччина).
Українські регіональні ЗМІ традиційно найгірше дотримувалися балансу думок та повноти у січні 2023. За якістю публікацій друковані ЗМІ випереджали онлайн (10,2 та 9,9 із 12 можливих). Така ситуація спостерігається уже тривалий час і в цілому нагадує ту, яку експерти ІДПО фіксували до повномасштабного вторгнення.
Українські місцеві медіа все менше пишуть про війну, особливо це відчутно у газетах. Так, якщо у вересні це був кожен десятий матеріал, то у січні контенту, присвяченого темі – 7,5%. В онлайн-виданнях інтерес впав на 5% і складає 21%. Натомість увага до категорії «інше» (реклама, поради, привітання тощо) у газетах стабілізувалася – 31%. Так сталося і з криміналом в онлайн-виданнях.
Матеріали з ознаками замовності повернулися у регіональні ЗМІ та закріпилися приблизно на тих же позиціях, що й у січні 2022. Тож зараз ситуація з маніпулятивним контентом нагадує ту, що була у відносно тихі періоди (без виборів чи інших резонансних подій) до великої війни.
Від «найкращих» традицій популяризації себе, чудових, працьовитих і невтомних, наше чиновництво, на жаль, відмовитися не може. Ми вже не раз говорили про це.
У друкованих виданнях Закарпаття майже 40% контексту складають оголошення, реклама, прогнози погоди, гороскопи, поради. Все те, що ми відносимо до графи «інше» у методології, якою експерти Інституту послуговуються у своїй роботі. Теми ж війни, культури та історії набрали лише по 5 відсотків. Інтернет-новини здебільшого стосуються опису діяльності правоохоронних органів та працівників ДСНС, прикордонників, митників та інших посадовців місцевого рівня. Усе це – на основі прес-релізів, які журналісти майже не опрацьовують. Медіа Закарпаття не допускали друкування фейків, пропаганди, проросійських наративів та маніпуляцій.