Минуло 10 місяців, як набули чинності окремі положення Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», що торкаються й інтернет – медіа, а саме: українська версія сайту стала обов’язковою, і повинна бути за обсягом і змістом не менше версії іншою мовою, і завантажуватися за замовчуванням для користувачів нашої країни.
31 жовтня у Харкові відбулися позачергові вибори мера. Згідно із екзитполами, в лідерах Ігор Терехов – від «Блоку Кернеса – Успішний Харків», виконувач обов’язків міського голови після смерті Геннадія Кернеса.
Тож харків’яни визначилися зі своїми кандидатами, але наскільки якісним та професійним було інформування виборців з боку ЗМІ? Для того, щоб зрозуміти це, ми вирішили проаналізувати висвітлення передвиборчої кампанії популярними харківськими виданнями.
Баланс думок, повнота та відокремлення фактів від коментарів найбільше порушувалися регіональними ЗМІ у вересні. Таку ситуацію можна пояснити присутністю великої кількості іміджевих матеріалів про місцеву владу та окремих політиків у регіональних виданнях. А також звичкою журналістів використовувати чиновників, сайти міськрад чи пресрелізи як єдине джерело інформації. Такими є результати моніторингу, який був проведений Інститутом демократії імені Пилипа Орлика у вересні 2021.
Топ-темами регіональних друкованих ЗМІ у вересні були: категорія «інше» – 34,5% (реклама, розважальний контент, поради, привітання тощо) та життя місцевої громади – 19,9%. Для інтернет-видань на першому місці життя місцевої громади – 18,2% та кримінал – 18,1%. Здебільшого у газетах та на сайтах переважав контент, зручний для швидкої обробки та передруків із мінімальним редагуванням. Натомість теми, що потребували аналізу, детального вивчення ситуації (корупція, впровадження реформ), висвітлювалися дуже рідко. В газетах переважали інформаційні жанри, аналітику вміщували тільки окремі видання. В медіа усіх восьми регіонів не було знайдено журналістських розслідувань.
Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) за підтримки Медійної програми в Україні провів дослідження регіональних друкованих та інтернет-медіа у восьми регіонах України: Донецькій, Дніпропетровській, Чернігівській, Львівській, Одеській, Луганській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами.
Місцеві ЗМІ Одеського регіону прагнуть стати цікавими та корисними своїй аудиторії, враховуючи її інформаційні потреби, зокрема щодо оперативного інформування громадськості про основні актуальні теми моніторингового періоду, – боротьбу з пандемією коронавірусу, життя місцевої громади. При цьому матеріалам почасти не вистачає професіоналізму та глибини. Рівень матеріалів з ознаками замовності достатньо високий (в друкованих ЗМІ – 7,3%, онлайн-виданнях – 4,3%) з перевагою комерційної джинси над політичною. Видання «Одесская жизнь» утрималось від друку матеріалів з ознаками замовності.
Вересневий моніторинг обласних чернігівських медіа відзначився значним ростом відсотку замовних матеріалів та офіціозу особливо у друкованих виданнях. Збереглася тенденція до неналежного маркування реклами. На шпальтах газет домінують короткі інформаційні жанри, половину усього загального контенту займають матеріали рекламно-розважальної тематики. Провідні онлайн видання здебільшого оприлюднюють запозичені матеріали, в тому числі велику кількість прес релізів від місцевої влади, установ та організацій. Позитивним є відсутність мови ворожнечі та проросійських прихованих меседжів в усіх чернігівських медіа.