Переважна більшість сайтів реформованих видань ще не стала повноцінними інтернет-виданнями: або рідко наповнюються, відтак подають інформацію не оперативно, або ж вміщують матеріали друкованих версій, не дбаючи про «перепакування» матеріалу відповідно до вимог мережі.
У травні 2020 року Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні провів моніторинг роздержавлених регіональних друкованих медіа та їх сайтів у восьми регіонах України: Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Львівській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернівецькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами. Окрему увагу експерти ІДПО приділили аналізу незалежності реформованих видань від колишніх власників та співвласників – місцевої влади. Цього місяця також відстежували висвітлення у ЗМІ теми COVID-19 та поширення маніпуляцій, пов’язаних із цією темою.
Моніторинг видань травневої хвилі припав на період карантину, тож особливу увагу сумські експерти звернули на публікації цієї тематики. Важливо було побачити, наскільки повно та адекватно вона висвітлюється: чи немає замовчування проблем, чи не вдаються видання до фейкових матеріалів; публікацій, що сіють паніку тощо. До честі досліджуваних місцевих видань Сумщини, нічого подібного у них за цей період виявити не довелося.
Газети не надають великої уваги наповненню своїх сайтів. Здебільшого матеріали виставляють через кілька днів після виходу газети, розміщують їх у неповному обсязі, як сайт газети «Житомирщина» http://zhytomyrschyna.zt.ua чи розміщують матеріали час від часу, як сайт Трибуна.інфо http://www.tribunaem.info/. Крім того не всі сайти просувають в соціальних мережах, обмежуючи цим і аудиторію своїх видань. Більшу увагу розвитку власних сайтів надають газети «Лесин край» – сайт Новоград City та «Вісті»-сайт Пулини.ньюз. На єдиному сайті Новоград City розміщується також ексклюзивна інформація, якої немає в газеті.
Переважно журналісти вказують джерела інформації, однак посилання іноді неповні. Не завжди чітко відокремлені факти та коментарі (1,59), інформація не є повною (1,67). Баланс думок/точок зору найнижчий зі стандартів – 0,81, частково його компенсує контекст. Мови ворожнечі, фейків та проросійських меседжів у матеріалах буковинських ЗМІ не зафіксовано.
«Як навчити школяра написати новину, розуміти стандарти журналістики, не вірити замовним матеріалам і їх розрізняти», – вебінар для керівників шкільних гуртків журналістики та редакцій шкільних газет.
Загальна ситуація з дотриманням журналістських стандартів в роздержавленій пресі та на споріднених з газетами сайтах Донеччини стає все гіршою: експерти не бачать в текстах ані балансу думок, ані відокремлення фактів від коментарів. Локальні медіа Донеччини продовжують ігнорувати тему сучасних військових подій та ВПО, в той же час тему Другової світової війни подають максимально активно і доволі тенденціозно.