Медіатренерки Інституту демократії імені Пилипа Орлика Тетяна Строй та Олена Самойленко щотижня зустрічаються зі школярами он-лайн, проводячи лекції та дискутуючи з дітьми про те, що є медіа, якою повинна бути журналістика, які її функції, чим вона відрізняється від блогерства та письменництва та що повинен знати і вміти сучасний медійник.
«Великим карантином» можна називати в Україні період з 6-го до 24-го квітня з ймовірною його пролонгацією. Центральна влада 2 квітня аносувала про запровадження нових обмежувальних заходів. Пропонуємо вам деякі спостереження за реакцією на них у кількох львівських медіа.
Основною темою усіх без виключення ЗМІ стала пандемія, спричинена вірусом COVID-19 ,який ще донедавна вважався бідою, що спіткала далекий Китай. Якщо ще трохи більше місяця тому тема COVID-19 була в топі лише всеукраїнських медіа, то нині вона домінує в локальному інтернет-просторі. З 16 березня до 6 квітня на тему CОVID-19 та пов’язаних з пандемією карантинних заходів на місцевих сайтах Житомирської області щодня виходить в середньому від 30 до 40% від усіх новин.
Але наскільки обґрунтованим є засилля в новинних медіа і чи правильно це – писати та говорити виключно про те, що пов’язане з вірусом та карантином? Ці та інші питання ми поставили, перш за все, медіа експертам Інституту демократії імені Пилипа Орлика
Якими мають бути професійні стандарти під час висвітлення пандемії COVID-19, як подавати інформацію про кількість хворих та що робити із думками одіозних […]
З журналістами у погонах координаторка Сумського прес-клубу, експертка ІДПО Алла Федорина спілкувалася не вперше.
Влучний заголовок –запорука того, що новину прочитають .Це відомо усім редакторам сайтів, саме тому ставку роблять саме на це. І здебільшого читач «клює». Про те, що привабливий заголовок – одна з ознак «фейку» знають, на жаль, не всі. «Фейк», як дитячий жарт, коли у яскравий фантик з під цукерки можна загорнути щось зовсім неїстівне. А потім посміятися, як хтось «оте» відкусить.