Українські та іноземні журналісти звернулись до президента України Володимира Зеленського, Офісу президента, Міністерства оборони України, СБУ, Генерального штабу та Міністерства закордонних справ із заявою щодо випадків цькування журналістів через необґрунтовані звинувачення у «коригуванні вогню» ворога.
Читаючи сучасні наукові і періодичні публікації про події на Сході України, тобто в окупованих районах Донецької та Луганської областей, натрапляємо на різні терміни: «війна», «воєнний конфлікт», «гібридна війна». Водночас, переглядаючи/слухаючи теле – і радіопередачі, чуємо фрази на кшталт: «Це ніякий не конфлікт, це війна!» чи «Припиніть називати цю війну конфліктом!». Cпробуємо розібратися з термінами.
27 липня, о 00.01, на Донбасі має настати режим повного припинення вогню. Такого рішення досягнули 22 травня у Мінську, під час засідання Тристоронньої контактної групи. Це рішення викликало неоднозначну реакцію.
Про правила роботи журналіста на передовій, про особливості інтерв’ю із постраждалими від війни мирними мешканцями розповів студентам-журналістам Донецького національного університету імені Василя Стуса медіаексперт ІДПО, кореспондент Радіо Свобода Михайло Штекель.
Якісна інформація, а також можливість вільно провадити суспільну дискусію – важливі для демократії, а суспільство має контролювати свободу слова.
Учасники круглого столу, який відбувся 30 вересня 2016 року в Києві за ініціативи Інституту демократії ім. Пилипа Орлика обговорили проблеми пов’язані з існуванням якісної журналістика у часи гібридної війни та політичної нестабільності.
Всеукраїнський круглий стіл «Чи можлива якісна журналістика у часи гібридної війни та політичної нестабільності?» відбудеться в Києві 30 вересня.