Чи використовують українські регіональні медіа воєнні фемінітиви?

Сьогодні фемінітиви пробиваються у різні сфери, у тому числі й у військову. Від початку російсько-української війни, а особливо у період повномасштабного вторгнення жінки стали активніше включатися у військову діяльність та відзначатися своєю професійною вагою в цій галузі. Тому, звісно, важливо, щоб регіональні медіа використовували відповідну лексику для того, щоб їхня аудиторія розуміла, що українську незалежність відстоюють і чоловіки, і жінки.

Незбройні сили: як медіа Молдови чинять опір агресії росії проти України

Кишинів нагадує українські міста кілька років тому. В Молдові не було декомунізації, і наявність радянських пам’ятників трохи “зістарює” прекрасні вулиці. Але хай вас не вводить в оману “оболонка”. Кишинів – сучасний мегаполіс з потужними якісними медіа, в яких є чому повчитися й українським журналістам. 

Ми побували в гостях у провідних редакцій цієї країни і подивилися, про що пишуть журналісти, яке місце посідає війна в Україні на шпальтах місцевих видань та як молдавські колеги чинять опір всюдисущій російській пропаганді.

Як працює російська пропаганда в німецькому сегменті Телеграму

Кремлівські гуртоправці майстерно скеровують свою телеграм-отару, до якої належать десятки, а навіть сотні каналів. Вони добре знають цільову аудиторію і інформаційний ландшафт, розуміють, за які мотузки смикати громадську думку і на які болючі мозолі наступати масовій німецькій свідомості, щоб урешті заарканити не таку вже, як виявилося, і покірну Німеччину. За всіма ознаками, Німеччина зазнає з боку росії інформаційної агресії.

У цій статті викладено результати дослідження, що охоплює період із вересня 2022 до квітня 2023 року. Моніторинг телеграм-каналів, орієнтованих на Німеччину, здійснено в рамках проєкту DYNAMO при Медійному університеті Штутгарта (Hochschule der Medien), за підтримки VolkswagenStiftung.

Ядерна істерика Кремля: від “удару по Лондону” до вимог зупинити “атомне жахіття”

Для того, щоб зрозуміти специфіку висвітлення цієї теми кремлівської пропаганди, проаналізуймо російську риторику щодо ядерного кінця світу детальніше. Хто з кремлівських пропагандистів найбільше хоче ядерної війни, а хто – більш поміркований? В якому контексті вживаються ключові слова, що характеризують тему? Чи змінюється їхнє ставлення до неї?

Тренінг «Якісні медіа VS Пропаганда: наш фронт у медіапросторі воєнної доби» – анонс

29 травня 2023 року Інститут демократії ім. Пилипа Орлика проводить у м.Кам’янське Дніпропетровської області тренінг для журналістів місцевих медіа, громадських активістів, представників ОМС на тему «Якісні медіа VS Пропаганда: наш фронт у медіапросторі воєнної доби». Тренер – Валерій Дрешпак, доктор наук з державного управління, професор, експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика.

Як протидіяти російській дезінформації про Україну в західних медіа?

Команда Львівського медіафоруму «Networks» представила свіже дослідження з протидії наративам російської пропаганди про Україну в західних медіа та запросила колег обговорити результати і поміркувати над механізмами протидії токсичним антиукраїнським інформаційним потокам. До обговорення долучилися і експерти Інституту демократії імені Пилипа Орлика.

Стратегічні партнери України: південний фланг у дзеркалах національних медіа. Частина 1: Азербайджан

Аналіз подій, позицій сторін конфлікту, ролі посередників та сторонніх впливів, дипломатичних успіхів чи невдач різних акторів і стейкхолдерів представляють неабиякий інтерес для України, перед якою постануть схожі проблеми після перемоги у російсько-українській війні.