Чи використовують українські регіональні медіа воєнні фемінітиви?

Сьогодні фемінітиви пробиваються у різні сфери, у тому числі й у військову. Від початку російсько-української війни, а особливо у період повномасштабного вторгнення жінки стали активніше включатися у військову діяльність та відзначатися своєю професійною вагою в цій галузі. Тому, звісно, важливо, щоб регіональні медіа використовували відповідну лексику для того, щоб їхня аудиторія розуміла, що українську незалежність відстоюють і чоловіки, і жінки.

Кремлю має сподобатись – як російські «Медуза» та «Новая газета Європа» висвітлюють наймасштабніші теракти власної армії?

Ми проаналізували публікації двох російських популярних та нібито опозиційних до Кремля видань: «Медуза» та «Новая газета Європа» про наймасштабніші теракти РФ за 2023 рік: від влучання російської ракети по багатоповерхівці у Дніпрі 14 січня до удару по селу Гроза Харківської області 5 жовтня. 

Своїх не кидає: “хороше” російське видання “Медиазона” нищечком просуває тези кремлівської пропаганди

Російський опозиційний проєкт “Медиазона” позиціонує себе як незалежне медіа, що виступає «проти війни». Як і інші «ліберальні» або ж «хороші» російські медіа, це видання заблоковане в РФ. Проте чи означає це, що контент, який пропонує «Медиазона», якісний? 

На Харківщині медіабізнес відійшов на другий план: редакції, що вижили, виконують свою соціальну місію

Після деокупації восени 2022 року з 27 редакцій друкованих медіа в Харківській області відновили роботу тільки тринадцять. Половина тих колективів, що продовжують видавати газети, відмовилися від передплати через Укрпошту. Брак кадрів обмежив і активність редакційних сайтів. В переважній більшості редакції перенесли діяльність в соціальні мережі, щоб більш оперативно інформувати своїх читачів.

Незбройні сили: як медіа Молдови чинять опір агресії росії проти України

Кишинів нагадує українські міста кілька років тому. В Молдові не було декомунізації, і наявність радянських пам’ятників трохи “зістарює” прекрасні вулиці. Але хай вас не вводить в оману “оболонка”. Кишинів – сучасний мегаполіс з потужними якісними медіа, в яких є чому повчитися й українським журналістам. 

Ми побували в гостях у провідних редакцій цієї країни і подивилися, про що пишуть журналісти, яке місце посідає війна в Україні на шпальтах місцевих видань та як молдавські колеги чинять опір всюдисущій російській пропаганді.

Інституту демократії ім. Пилипа Орлика – 30!

Інститут демократії ім. Пилипа Орлика є однією з найперших інституцій громадянського суспільства в Україні. Він був заснований ще до проголошення незалежності за ініціативою Фундації “Україна – США”. ІДПО офіційно зареєстровано у 1993, а його головною метою був розвиток демократії і впровадження реформ в Україні.

Редакторка Наталія Попович: «Кожен з нас є конвергентним, а медіа – мультимедійним»

«Городоцький районний телерадіопресцентр» з Хмельниччини — одна з десяти редакцій, що пройшли навчання в «Екстернаті ІДПО» цього року. Редакція найбільша і найрізноманітніша. Це медіа працює понад двадцять років, і сьогодні охоплює аудиторію двох громад, Городоцької та Сатанівської (приблизно 45 тисяч жителів). Увесь цей час разом з телерадіопресцентром була його нинішня очільниця Наталія Попович, яка впевнена, що лише фанати своєї справи залишаються у локальній журналістиці.