Труднощі перекладу. Як українські медіа і їхні читачі сприймають повідомлення зарубіжних ЗМІ
Півтора роки війни змінили не тільки особливості сприйняття медійної інформації, а й нарративи ворожої пропаганди.
Позначка: журналістика
Надали «крила»: редакції, що закінчили Екстернат ІДПО, відчули натхнення і підтримку для злету
Починаючи з грудня минулого року десять локальних редакцій з восьми областей України навчалися в програмі «Екстернат ІДПО», набуваючи нових знань щодо виробництва сучасного медіа. Дослідження цільових аудиторій в залежності від каналу комунікації, вимоги до якості контенту, організація роботи редакції в умовах дефіциту ресурсів, написанні грантових заявок і робота із донорами, можливості отримати прибутки з кожної з медійних платформ і нарешті візуалізація інформації та робота зі штучним інтелектом – таким був перелік тематичних модулів навчання. Після кожної зустрічі із тренером/кою протягом місяця редакції мали можливість отримувати індивідуальні консультації, розв’язуючи власні завдання. Наприкінці липня 2023 року усі зустрілися в Києві, щоб поділитися напрацьованим досвідом і здобутками.
Україна? Росія? Чи саморуйнування? – як російські «Мєдуза» та «Новая газета Європа» писали про підрив Каховської ГЕС
Яка роль російських ЗМІ-вигнанців у великій війні Росії проти України? Здавалося, заборонені в Російській Федерації «Дождь», «Мєдуза», «Новая газета Європа» і Кo мали б виступати разом із Україною, рішуче засуджувати воєнні злочини росіян, інформаційно допомагати усім, хто зі зброєю бореться проти російської армії. Але нам в Україні давно відомо, що це не зовсім так. Натомість російські журналісти час від часу підіграють кремлівській пропаганді, допомагаючи формувати у свого читача щодо повномасштабного вторгнення думку: «все не так однозначно».
Не словом єдиним: учасники Екстернату озброїлися знаннями щодо створення інфографіки і використання штучного інтелекту
Днями завершився навчальний курс «Екстернат ІДПО», у якому протягом півроку брали участь редакції з восьми областей України. Останньою стала тема візуалізації даних: тренінг «Невербальні елементи медіа контенту» провів дизайнер-верстальник, викладач кафедри мультимедійних технологій і медіадизайну КНУ імені Тараса Шевченка Сергій Шашенко.
Що кажуть сусіди: Україна на шпальтах румунських медіа
Вступ. На перший погляд, румунські медіа нагадують довоєнні українські ЗМІ: багато політики, гучних заяв, публічних дискусій. Відчувається, що в цій країні живуть люди, які слідкують за подіями, мають свою думку та вміють її доводити.
Але що це за думка? Якщо вірити пропаганді, європейці геть збідніли, ледь не змерзли без російської допомоги та втомилася від війни. Ми полистали сторінки газет та сайтів Румунії, поспілкувалися з експертами, щоб з’ясувати: як виглядає Україна на шпальтах місцевих медіа. А також як на імідж нашої країни впливає всюдисуща ворожа пропаганда.
Як глобальний контекст впливає на роботу українських фіксерів
Інститут демократії ім. Пилипа Орлика провів черговий майстер-клас «Українські фіксери і глобальна журналістика: міжкультурний аспект», який відбувся у п’ятницю, 30 червня.
Як працює російська пропаганда в німецькому сегменті Телеграму
Кремлівські гуртоправці майстерно скеровують свою телеграм-отару, до якої належать десятки, а навіть сотні каналів. Вони добре знають цільову аудиторію і інформаційний ландшафт, розуміють, за які мотузки смикати громадську думку і на які болючі мозолі наступати масовій німецькій свідомості, щоб урешті заарканити не таку вже, як виявилося, і покірну Німеччину. За всіма ознаками, Німеччина зазнає з боку росії інформаційної агресії.
У цій статті викладено результати дослідження, що охоплює період із вересня 2022 до квітня 2023 року. Моніторинг телеграм-каналів, орієнтованих на Німеччину, здійснено в рамках проєкту DYNAMO при Медійному університеті Штутгарта (Hochschule der Medien), за підтримки VolkswagenStiftung.