У Києві відбувся майстер-клас «Професія фіксера: від початківця до продюсера контенту»

Інститут демократії імені Пилипа Орлика провів черговий майстер-клас з фіксерства для студентів, перекладачів та журналістів у Києві. Захід відбувся за підтримки команди Українського кризового медіацентру. Про особливості нової для українців професії розповів діючий фіксер, доцент кафедри нових медій факультету журналістики Львівського національного університету ім. Івана Франка Юрій Залізняк.

Велика війна, кримінал чи оголошення – якими були тематичні пріоритети українських регіональних видань у березні?

Тематичні пріоритети регіональних українських ЗМІ є стабільними уже протягом тривалого часу. Для газет на першому місці категорія «інше» (поради, оголошення, гороскопи тощо), життя місцевої громади та велика війна Росії проти України. Для сайтів: війна, кримінал та життя місцевої громади.

Інтерес до теми війни залежить від регіону: для газет на Закарпатті найменший (6%), найбільший на Сумщині та Чернігівщині (15%-21%). Щодо онлайну, то тут все ж специфіка трохи інша, адже на цю тему пишуть переважно через зведення та хроніку: 13% для Дніпропетровщини та 28% для Чернігівщини.

Жанрова палітра друкованих ЗМІ лишається незмінною: 39,4% інформаційних жанрів, 14,2% оголошення та реклама. Не зустрічалися або майже не зустрічалися журналістські розслідування, листи у редакцію, рецензії. Це незмінна картина уже протягом декількох хвиль дослідження.

Українські регіональні медіа під час великої війни: баланс – тільки у третині публікацій. Аналітичний звіт за березень 2023 року

Українські регіональні ЗМІ найгірше дотримувалися стандарту балансу думок у березні 2023, збалансованою була кожна третя публікація. Загалом якість регіональної журналістики знизилася порівняно із січнем цього року і сягла 9,4 для друкованих ЗМІ, 9,5 для онлайн (із 12 можливих). Найвищі оцінки за стандарти отримали масмедіа Дніпропетровщини та Полтавщини.

Консультації від нардепів, активна «Батьківщина» та чудодійний бальзам – як джинсували регіональні медіа у березні?

Кількість матеріалів із ознаками замовності у регіональних ЗМІ під час повномасштабного вторгнення залишається майже незмінною уже протягом тривалого часу. Найбільшу проблему і для друкованих, і для онлайн-ЗМІ становив офіціоз – передруки пресрелізів, зведень від місцевої влади, поліції та інших структур. Такого контенту в середньому близько 5%, хоча у деяких виданнях подібні матеріали могли становити і чверть випуску. Це цілі шпальти офіціозу, які витісняли власні журналістські публікації, а отже, із самого випуску майже неможливо було дізнатися, що ж відбувається в регіоні.

Запрошуємо на майстер-клас «Професія фіксера: від початківця до продюсера контенту»

У четвер, 27 квітня, у Києві відбудеться безкоштовний майстер-клас, присвячений особливостям професії фіксера. Тренер – фіксер з 8-річним досвідом, доцент кафедри нових медій факультету журналістики Львівського національного університету ім. Івана Франка Юрій Залізняк.

Моніторинговий звіт за березень 2023 року – Закарпатська область

Комерційна «джинса» є характерною як для закарпатських газет, так і для сайтів. З усіх онлайн-видань тільки «Мукачево.нет» належним чином маркує відповідні матеріали. Уникають позначки «Реклама» і «На правах реклами» і друковані ЗМІ. Загалом показники «джинси» незначні, але зафіксовано факти просування у новинах окремих чиновників та використання їхньої думки з будь-яких питань. Друковані ЗМІ ще залишаються тими медіа, де частка власних матеріалів відчутна. Проте – не максимальна. Тільки третина змісту видань – авторські та редакційні тексти. Відсоток власних публікацій в онлайн – всього 14%, у 47% сайти посилаються на джерела та авторів.

Моніторинговий звіт за березень 2023 року – Чернігівська область

Моніторинг обласних чернігівських медіа в березні у порівнянні з січневим моніторингом відзначився збільшенням кількості матеріалів на військову тематику, як у друкованих, так і в онлайн медіа. Якщо у січні  в друкованих виданнях таких матеріалів було 5 % від усього контенту, то у березні – 21%. Експерти відзначили значне зниження матеріалів з ознаками замовності в обох видах медіа та незначним збільшенням власного контенту. Також  в матеріалах чернігівських медіа немає фейкових повідомлень чи прихованих проросійських меседжів. Позитивною тенденцією в друкованих медіа є ріст авторського контенту та зменшення кількості неідентифікованих матеріалів.