Друковані та онлайнові видання Дніпропетровщини орієнтовані у першу чергу на місцевого читача (повідомляли про те, де і коли ВПО та постраждалі внаслідок обстрілів можуть отримати допомогу, подати заявку на фінансову підтримку тощо), дбають про якісний місцевий контент – дотримуються професійних стандартів на хорошому рівні, спростовують фейки, виконуючи передовсім свою інформаційну функцію. Матеріали з ознаками пропаганди, проросійських меседжів і фейків за період моніторингу на інформаційних сайтах Дніпропетровської області не виявлені. На думку експертів, варто рекомендувати редакціям газет розширювати палітру аналітичних жанрів, використовувати для ілюстрування публікацій аналітичну інфографіку.

Тематичні пріоритети регіональних українських ЗМІ є стабільними уже протягом тривалого часу. Для газет на першому місці категорія «інше» (поради, оголошення, гороскопи тощо), життя місцевої громади та велика війна Росії проти України. Для сайтів: війна, кримінал та життя місцевої громади.

Інтерес до теми війни залежить від регіону: для газет на Закарпатті найменший (6%), найбільший на Сумщині та Чернігівщині (15%-21%). Щодо онлайну, то тут все ж специфіка трохи інша, адже на цю тему пишуть переважно через зведення та хроніку: 13% для Дніпропетровщини та 28% для Чернігівщини.

Жанрова палітра друкованих ЗМІ лишається незмінною: 39,4% інформаційних жанрів, 14,2% оголошення та реклама. Не зустрічалися або майже не зустрічалися журналістські розслідування, листи у редакцію, рецензії. Це незмінна картина уже протягом декількох хвиль дослідження.

Українські регіональні ЗМІ найгірше дотримувалися стандарту балансу думок у березні 2023, збалансованою була кожна третя публікація. Загалом якість регіональної журналістики знизилася порівняно із січнем цього року і сягла 9,4 для друкованих ЗМІ, 9,5 для онлайн (із 12 можливих). Найвищі оцінки за стандарти отримали масмедіа Дніпропетровщини та Полтавщини.

Кількість матеріалів із ознаками замовності у регіональних ЗМІ під час повномасштабного вторгнення залишається майже незмінною уже протягом тривалого часу. Найбільшу проблему і для друкованих, і для онлайн-ЗМІ становив офіціоз – передруки пресрелізів, зведень від місцевої влади, поліції та інших структур. Такого контенту в середньому близько 5%, хоча у деяких виданнях подібні матеріали могли становити і чверть випуску. Це цілі шпальти офіціозу, які витісняли власні журналістські публікації, а отже, із самого випуску майже неможливо було дізнатися, що ж відбувається в регіоні.

Комерційна «джинса» є характерною як для закарпатських газет, так і для сайтів. З усіх онлайн-видань тільки «Мукачево.нет» належним чином маркує відповідні матеріали. Уникають позначки «Реклама» і «На правах реклами» і друковані ЗМІ. Загалом показники «джинси» незначні, але зафіксовано факти просування у новинах окремих чиновників та використання їхньої думки з будь-яких питань. Друковані ЗМІ ще залишаються тими медіа, де частка власних матеріалів відчутна. Проте – не максимальна. Тільки третина змісту видань – авторські та редакційні тексти. Відсоток власних публікацій в онлайн – всього 14%, у 47% сайти посилаються на джерела та авторів.