Наприкінці серпня 2025 року медіатренерки Інституту демократії імені Пилипа Орлика провели шостий, останній з запланованого річного циклу, тренінг для медійників в регіонах. Ініціатива навчання, яке б актуалізувало професійні знання локальних журналістів, належить Національній раді з питань телебачення і радіомовлення за підтримки Інтерньюз в Україні, а ІДПО охоче підтримав ідею.
У той час, як війна Росії проти України перебуває в центрі уваги європейських ЗМІ, у Киргизстані ця тема здається далекою і маргінальною. Проте киргизький журналіст-розслідувач, редактор продакшн студії “Шаман-ТВ”, керівник громадської організації “Телевізійна Академія” Адиль Турдукулов переконаний: доля України — це й доля Центральної Азії. У розмові він детально пояснює, як конфлікт у Східній Європі пов’язаний із викликами для суверенітету Киргизстану, і чому боротьба за правду має стати спільною для всіх пострадянських країн.
У 2023–2024 роках Полтавська академія неперервної освіти імені М. В. Остроградського (ПАНО) стала активною учасницею програми з розвитку інформаційної безпеки в освіті, ініційованої Інститутом демократії імені Пилипа Орлика. Співпраця з авторитетною громадською організацією сприяла не лише підвищенню обізнаності педагогів, а й оновленню освітніх програм у межах реалізації обласної освітньої політики.
О цій порі Інститут демократії імені Пилипа Орлика зазвичай готував звіт для донорів, аналізуючи усі напрямки своєї діяльності.
5 червня, напередодні Дня журналіста, в Івано-Франківську відбувся черговий тренінг із медіаграмотності «Якісне інформування аудиторії як уникнути помилок при підготовці контенту?». Захід організовано Національною радою спільно з Інститутом демократії імені Пилипа Орлика в межах загальнонаціональної програми підвищення стійкості до дезінформації та інформаційних маніпуляцій.
Під час онлайн-тренінгу, що відбувся 9 і 10 січня, редактори та журналісти дізналися, за якими критеріями медіаексперти оцінюють якість контенту та зробили самооцінку, виокремили риси, притаманні ідеальному сучасному медіа (серед них, окрім оперативності та достовірності – позитивність!), обговорили шляхи урізноманітнення використовуваних жанрів та наповнення тематичних сторінок розважально-пізнавального змісту.
Джинса у закарпатських газетах майже відсутня і була зафіксована в одному виданні – газеті “РІО”, яке і до того розміщувало матеріали без маркування. Варто зауважити, що видання «Панорама» почало активно маркувати комерційну рекламу, хоча згідно з попередніми моніторингами цього не робило. Суттєво підвищився відсоток запозичених матеріалів, а також зросла кількість власних матеріалів у газетах. Тільки 7% від матеріалів складають новини на тему війни та ЗСУ. Найкраще стандартів дотримувалися видання «Панорама» (10,63), «Закарпаття.онлайн» (10,88 бали) та «Мукачево.нет» – 10,81. Варто відзначити, що видання «Мукачево.нет» маркує рекламні матеріали на 100%.