Як працює російська пропаганда в німецькому сегменті Телеграму

Кремлівські гуртоправці майстерно скеровують свою телеграм-отару, до якої належать десятки, а навіть сотні каналів. Вони добре знають цільову аудиторію і інформаційний ландшафт, розуміють, за які мотузки смикати громадську думку і на які болючі мозолі наступати масовій німецькій свідомості, щоб урешті заарканити не таку вже, як виявилося, і покірну Німеччину. За всіма ознаками, Німеччина зазнає з боку росії інформаційної агресії.

У цій статті викладено результати дослідження, що охоплює період із вересня 2022 до квітня 2023 року. Моніторинг телеграм-каналів, орієнтованих на Німеччину, здійснено в рамках проєкту DYNAMO при Медійному університеті Штутгарта (Hochschule der Medien), за підтримки VolkswagenStiftung.

Візуальна культура українських медіа: слабке місце інформаційного фронту

Приділяючи увагу текстам, наші медіа часто забувають про ілюстративну складову медіаконтенту. У цьому матеріалі ми спробуємо довести, що якісна візуалізація журналістських матеріалів під час війни не менш важлива, ніж їхній зміст. 

Тематичні пріоритети українських регіональних видань: офіціоз та оголошення беруть гору?

Тематичні пріоритети для українських регіональних ЗМІ залишаються незмінними уже протягом тривалого часу. Сайти найбільше писали про велику війну та кримінал, газети – вміщували різноманітну пресрелізово-розважальну суміш (категорія «інше») та публікації про життя місцевої громади. 

Щодо жанрів в газетах, то майже половину контенту складають інформаційні, на другому місці – реклама та оголошення, на третьому – розважальні матеріали та поради. За цими даними можна уявити зміст середньостатистичної регіональної газети: короткі повідомлення, як правило, на основі зведень місцевої влади, неналежно маркована реклама, кросворди, рецепти тощо.

Редакторську колонку – міському голові, привітання – депутатам. Як джинсували регіональні медіа у травні?

Кількість маніпулятивного контенту в регіональних медіа залишається поки що на низькому рівні. Більшість газет та онлайн-медіа не можуть відмовитися від офіціозу, кількість якого в середньому коливається на рівні 5 – 6%, та джинси, якої 2 – 3%. Неналежно маркованої реклами більше в газетах – 9%, на сайтах вона складає 1%. 

Щодо героїв джинси, то регіональні ЗМІ просували партію «Батьківщина», нардепів, міських голів, місцевих політиків та чиновників, а також бізнес. Деяким діячам навіть віддавали редакційні колонки або ж значну площу на першій шпальті. Також серед маніпулятивних матеріалів значна кількість публікацій із ознаками комерційної замовності, реклама інтернет-магазинів та послуг.

Чи цитують місцеві журналісти когось, крім влади? Про стандарти регіональних ЗМІ у травні 2023 року

Як правило, основним джерелом інформації для багатьох регіональних медіа виступає влада. Її представники можуть коментувати широку палітру тем: і спорт, і освіту, і посівну, і допомогу фронту. При цьому зазвичай ті, про кого влада розповідає, працівників медіа цікавлять мало. Деякі видання розповідають про заходи для студентів, але не питають студентів, чи ці заходи були їм важливі чи корисні. Пишуть про допомогу малозахищеним, але не цитують їх, не питають, чи справді ця допомога ефективна.   

Загалом якість українських регіональних ЗМІ під час повномасштабного вторгнення РФ залишається на середньому рівні, друковані видання мали 9,6 балів, онлайн – 9,5 (із 12 можливих). В інтернет-ЗМІ найгірше дотримувалися балансу думок та повноти, у газетах до цього додається ще й невідокремлення фактів від коментарів. Найвищі оцінки за стандарти отримали масмедіа Дніпропетровщини та Одещини.