Журналісти та медіа, учасники Медіаруху, закликають президента Володимира Зеленського рішуче засудити кампанію тиску на незалежних журналістів і розслідувачів та взяти під свій контроль розслідування злочинів проти медійників.
Україна винна в широкомасштабному нападі Росії, НАТО спровокувало агресора, необхідно прагнути до миру з Москвою і Мінськом, – цими та подібними прокремлівськими наративами жонглюють не в Росії, а в деяких газетах, що видаються в ЄС. Такою є реальність, виявлена нещодавнім дослідженням науковців Клайпедського університету, які проводили моніторинг латвійських міст з великою російськомовною громадою. Було помічено, що Росія прагне транслювати інформацію, яка їй вигідна, і нагнітати напруженість за допомогою деяких публікацій.
Я вирішила повернутися до теми пресконференції Залужного. Тому що, як журналістка і викладачка факультету журналістики з великим досвідом, не можу зрозуміти: чому багато журналістів не вміють чітко і конкретно поставити питання, зрозуміло сформулювати проблему, чому, зрештою не слухають один одного. Ця пресконференція – дуже яскравий приклад.
Інформаційна агресія Росії проти України розпочалася за багато років до того, як вони сунулися сюди зі зброєю. За задумом пропагандистів, найдієвіший спосіб розпалити ненависть до сусідньої країни – це звинуватити її у нацизмі. Адже «нацизм» – ідеологія, в основі якої лежить переконаність у вищості арійської раси – асоціюється з жахливими злочинами гітлерівської Німеччини.
Тренінг «Інформування та дезінформація. Правила інформаційної безпеки в час війни» відбувся у Демидівці Рівненської області.
Чому погляди на «хороших» росіян (словосполучення «хорошие русские» стало сталим і його використовують щодо тих росіян, які не підтримують режим Путіна та його війну проти України – ред.) в Україні та в Західній Європі настільки різні? Свою відповідь пропонує Наталія Стеблина – медіааналітикиня Інституту демократії імені Пилипа Орлика.
Сьогодні фемінітиви пробиваються у різні сфери, у тому числі й у військову. Від початку російсько-української війни, а особливо у період повномасштабного вторгнення жінки стали активніше включатися у військову діяльність та відзначатися своєю професійною вагою в цій галузі. Тому, звісно, важливо, щоб регіональні медіа використовували відповідну лексику для того, щоб їхня аудиторія розуміла, що українську незалежність відстоюють і чоловіки, і жінки.