Чому росіяни не протестують проти війни? Проти вбивства Навального? Чому й досі поважають Радянський Союз, ностальгуючи за минулим? Думаю, схожі питання хоча б одного разу ставив перед собою кожен.
В інформаційній війні, як і в будь-якій іншій, всі засоби згодяться. Одним з інструментів російської пропаганди стає інтерв’ю.
Телеграм-канали є провідним джерелом новин для українців – про це свідчить опитування, проведене USAID/Internews у 2023 році. 76% отримують інформацію саме з цього медіа. Популярними телеграм-канали є й в регіонах. Хоча, згідно зі статистикою самого телеграму, на Півдні та Сході України цей медіа значно популярніший. У топ-50 категорії «новини та медіа» входить низка одеських, харківських та дніпровських каналів і, звісно, київські.
Оскільки ці канали позиціонують себе саме як медіа, пропонуючи підписникам «новини без фейків», «найважливіші новини» міста й області, експерти Інституту демократії імені Пилипа Орлика вирішили проаналізувати якість цього контенту, застосувавши для цього ті ж параметри, що й для професійних регіональних медіа: дотримання професійних стандартів, розміщення матеріалів із ознаками замовності, пропаганди, тематика та тональність публікацій.
Тренінги з протидії дезінформації Інститут демократії імені Пилипа Орлика проводить для різних за віком, статтю та фахом аудиторій, бо знання інструментів перевірки достовірності інформації та тренування стійкості до сприйняття ворожих меседжів корисні будь кому. Останнім часом кожен другий такий тренінг проходить для здобувачів освіти в різних навчальних закладах, зокрема, Київщини. «Як не стати провайдерами брехні» 24 січня 2024 року дізнавалися студенти Державного податкового університету (Ірпінь), а 6 лютого – Фахового коледжу «Універсум» Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.
Під час повномасштабного вторгнення політики та бізнес продовжують використовувати регіональні масмедіа для просування власних інтересів. Хоча кількість матеріалів із ознаками замовності і знизилась, порівняно з довоєнним періодом, «джинса», неналежно маркована реклама та офіціоз фігурують на сторінках газет та сайтів.
Для рекламування діяльності політиків нібито на благо суспільства використовувалися актуальні, обговорювані теми. Так, на Одещині вмістили коментар Юлії Тимошенко, яка повідомляла про те, що «репресивний» законопроєкт про мобілізацію знято з розгляду Верховної Ради в тому числі за її сприяння. А на Луганщині розповідали про ініціативи Давида Арахамії, який запропонував відправляти в «учебки» нардепів та чиновників, а також – розсекретити втрати ЗСУ. Зустрічалися у регіональних медіа й інші політики та бренди: ДТЕК, Віталій Кличко, місцеві чиновники.
Розміщення матеріалів із ознаками замовності, велика кількість передруків, а також інші фактори, зокрема й повномасштабне вторгнення, впливали на зниження оцінок за професійні стандарти. Деякі видання, особливо на Донеччині та Луганщині, працюють у дистанційному режимі з різних українських регіонів, а також з-за кордону. При цьому – продовжують слідкувати за життям у своїх містах, інформують про події з окупованих територій.
Інститут демократії ім. Пилипа Орлика анонсував другий з чотирьох запланованих заходів в рамках онлайн курсу «Практичне фіксерство. Допомагаємо світу дізнатися правду про Україну». Майстер-клас на тему “МІЖКУЛЬТУРНІ ВІДМІННОСТІ – ЧОМУ ВОНИ ВАЖЛИВІ» відбудеться у четвер, 29 лютого, з 9:00 до 12:00.
Чернігівські медіа велику увагу приділяють матеріалам про війну, їх кількість зросла у порівнянні з моніторингом у вересні 2023 року. Так само стало більше розширених кореспонденцій, розповідей про воїнів, людей, постраждалих в окупації. Водночас, короткі інформаційні жанри продовжують переважати аналітичні статті та огляди. Скоротились показники по матеріалах з ознаками замовності, яких не виявлено в друкованих медіа та стало менше неналежно маркованої реклами. Натомість побільшало комерційної джинси на сайтах. Не набагато, але зросли загальні показники з дотримання професійних стандартів у обох типах медіа.