Румунським медіа бракує достовірної інформації з України
Про повномасштабне вторгнення Росії в Україну румунські медіа пишуть регулярно. Але, на жаль, рідше ніж на початку повномасштабного вторгнення і не завжди на першій шпальті.
Фіксери та журналісти: особливості роботи ЗМІ під час війни – анонс
29 травня 2024 року у Дніпрі (наживо) відбудеться майстер-клас «Фіксери та журналісти: особливості роботи ЗМІ під час війни». Початок о 12:00, тривалість заходу – 4 години (із перервою на каву).
У Кривому Розі студенти та журналісти дізнались про особливості роботи фіксерів
17 травня у Кривому Розі відбувся офлайн майстер-клас для фіксерів та локальних продюсерів, який організувала ГО «Інститут демократії імені Пилипа Орлика».
«Живой гвоздь»: ліберально-імперський вінегрет із соусом по-кремлівськи
Інститут демократії імені Пилипа Орлика й далі аналізує так звані хороші російські медіа, які виступають «проти війни» та відстоюють «ліберальні» погляди. У цих текстах ми звертаємо увагу на можливі прокремлівські наративи та роз’яснюємо, яким чином їхнє поширення може впливати на аудиторію, яка все це споживає.
У Кривому Розі відбудеться навчання для фіксерів та локальних продюсерів – анонс
17 травня (п’ятниця) 2024 року о 10:00 у Кривому Розі НАЖИВО пройде майстер-клас “Фіксери та журналісти: особливості роботи ЗМІ під час війни”.
Безпекові угоди від «Слуги народу», директорка школи та б’юті-салон – як регіональні ЗМІ джинсували у квітні 2024 року
Джинса в друкованих медіа, офіціоз – в онлайні становили проблему для регіональних українських ЗМІ у квітні. Деякі видання рекламували все, починаючи від політичних партій («Слуга народу», «Батьківщина», «Довіряй ділам») та нардепів, закінчуючи виробниками добрив та б’юті салоном, в просуванні якого використали місцеву директорку школи.
Щодо стандартів, у виданнях спостерігалися традиційні проблеми: низькі оцінки за баланс думок. На деяких сайтах оцінка за цей стандарт становила 0 балів. Подекуди видання «забували» посилатися на джерела, тож експертам доводилося проводити міні-розслідування, щоб встановити, звідки ж була взята інформація. Також не всі журналісти пам’ятали про бекграунд та нейтральний виклад інформації. Тож окрім балансу думок, оцінки знижувалися за достовірність, відокремлення фактів від коментарів та повноту.
Розподіл за темами лишається незмінним уже протягом тривалого часу: в газетах домінувала категорія «інше» та життя місцевої громади, в онлайні – велика війна та кримінал.
Із позитивного: друковані та онлайн видання п’яти регіонів не вмістили жодного матеріалу із ознаками пропаганди, а також фейків. Деякі видання із вибірки ІДПО почали маркувати рекламу. На Чернігівщині та Закарпатті експерти помітили зростання оцінки за дотримання професійних стандартів у друкованих ЗМІ.
Побачене, підслухане і неперевірене – моніторинг якості контенту регіональних телеграм-каналів
Неверифіковані дописи від підписників або перепости з інших регіональних телеграм-каналів, повідомлення про рух ракет і шахедів без посилань на офіційні джерела, трохи джинси і неналежно маркованої реклами – таким переважно є контент більшості регіональних телеграм-каналів трьох регіонів України (Схід, Захід та Південь). Телеграм-канали, які зорієнтовані на дотримання професійних стандартів журналістики, також присутні, але їх не так багато.