16-17 червня в рамках проєкту Інституту демократії імені Пилипа Орлика «Мобілізація зусиль для стимулювання попиту на кращу журналістику та вдосконалення навичок критичного мислення громадян» відбувся тренінг для керівників шкільних гуртків журналістики та редакцій шкільних газет, в якому завдяки онлайн-формату одночасно взяли участь колеги з Сумщини, Донеччини, Харківщини та Полтавщини.
Медіарух «Медіа за усвідомлений вибір» висловлює свою підтримку позиції інтернет-видання «Українська правда» та його незалежній інформаційній політиці, зокрема при висвітленні подій судових процесів над експрезидентом Петром Порошенком та активістом Сергієм Стерненком. Ми нагадуємо, що завдання медіа — висвітлювати інформацію про усі наявні факти та точки зору щодо конфліктних ситуацій, не надаючи преференцій жодній зі сторін. Саме тому, тиск на незалежне медіа є неприпустимим з будь-якої зі сторін конфлікту.
Переважна більшість сайтів реформованих видань ще не стала повноцінними інтернет-виданнями: або рідко наповнюються, відтак подають інформацію не оперативно, або ж вміщують матеріали друкованих версій, не дбаючи про «перепакування» матеріалу відповідно до вимог мережі.
У травні 2020 року Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні провів моніторинг роздержавлених регіональних друкованих медіа та їх сайтів у восьми регіонах України: Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Львівській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернівецькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами. Окрему увагу експерти ІДПО приділили аналізу незалежності реформованих видань від колишніх власників та співвласників – місцевої влади. Цього місяця також відстежували висвітлення у ЗМІ теми COVID-19 та поширення маніпуляцій, пов’язаних із цією темою.
Моніторинг видань травневої хвилі припав на період карантину, тож особливу увагу сумські експерти звернули на публікації цієї тематики. Важливо було побачити, наскільки повно та адекватно вона висвітлюється: чи немає замовчування проблем, чи не вдаються видання до фейкових матеріалів; публікацій, що сіють паніку тощо. До честі досліджуваних місцевих видань Сумщини, нічого подібного у них за цей період виявити не довелося.
Харківським реформованим медіа у більшості випадків не вдалося знайти оптимальну модель взаємовідносин із колишніми власниками – органами місцевого самоврядування. За часів пандемії, як правило, саме голови РДА, облради або ж очільники міст формували порядок денний цих видань, звітуючи про успішну боротьбу з коронавірусом. Офіціоз та «джинса» становлять майже третину контенту видань «Харьковские известия» та «Обрії Ізюмщини».
Карантинний період суттєво скоригував тематичний розподіл. Замість криміналу, як це було зазвичай раніше, на другу позицію після висвітлення життя громади за тематикою виходить соціальна сфера, медицина, а також як підтема COVID-19. У газетах суттєво зросла кількість матеріалів художньо-публіцистичних жанрів, зокрема, життєвих історій, а також на історичну, краєзнавчу тематику (зокрема, що висвітлюють історію Другої світової війни).