За визначений період оцінено матеріали онлайн видань: «Данкор онлайн» http://dancor.sumy.ua ; «Голос Конотопа. Незалежний інформаційний портал» https://konotop.in.ua/ «ШосткаNews.City» https://shostkanews.city ; «Ямпіль INFO. Ямпільське інформаційне агентство» https://www.yampil.info/ .
Загалом досліджено у друкованих виданнях 133, у Інтернет-виданнях – 259 матеріалів. Всього – 392 публікації.
Як і в суспільстві загалом, в контенті медіа Донеччини можна помітити певну «втому»: енергія і ритм боротьби, загострення почуття справедливості та прагнення досконалості щодо стандартів професії, які експерти побачили в перші дні війни, трохи згасли. Якщо на початку березня (попередня хвиля моніторингу) жодних проявів таких явищ як «паркет» і «джинса» не було зафіксовано, за три місяці вони знов подекуди проявилися, зокрема, в медіа Краматорська, який тепер одноосібно виконує роль обласного центру (до окупації росією Маріуполя функції влади були розподілені між двома містами, на півночі і на півдні області).
Я не вірю, що на тих сайтах, які буду згадувати, є проросійськи налаштовані люди. Навпаки – впевнена у протилежному. Тим більш важливо зауважити ті речі, які сприймаєш як сумнівні. Адже якщо вони «проскакують» на новинних стрічках, значить, варто від такого застерегти.
Для того, щоб визначити, як часто одеські телеграм-канали перевіряють інформацію, ми проаналізували їхній контент за квітень – першу декаду травня 2022 року. Для роботи використовувалася програма з автоматизації медіамоніторингу «Краля» від одеського видання «Ізбірком». Цей інструмент збирає усі тексти означених медіа, а також дозволяє здійснювати пошук за ключовими словами.
Поляки присвячують дуже багато свого часу, сил, грошей допомозі Україні й українцям. Для їхніх медій війна в Україні – гаряча тема. До речі, саме війна. Тут від початку не бавилися в різні перифрази, як деякі європейські інституції. Навіть ті польські політики й видання, що до війни були, м’яко кажучи, неприхильними до України й українців, не мають сумнівів, що російська федерація розв’язала проти нас повномасштабну війну на знищення.
Регіональні медіа України, які до війни мали цілу низку проблем із редакційною незалежністю, кадрами, технічним забезпеченням тощо, змогли гідно відповісти на російську агресію. Незважаючи на складні умови, журналісти більшості видань продовжили працювати. Особливо це стосується інтернет-журналістів, які в деяких регіонах навіть збільшили кількість повідомлень на стрічці, щоб читачі отримували якомога повну картину подій. Газетярі лише частково припинили роботу, більшість продовжила інформувати своїх читачів через соціальні мережі або ж через власні сайти.
З 26 лютого по 10 березня ЗМІ Дніпропетровщини висвітлювали військові дії та життя в умовах війни. Цій тематиці була присвячена переважна більшість публікацій. Медіа інформували про перебіг війни, оперативно подавали офіційні повідомлення від центральної влади, місцевих органів влади та їх представників, попереджали громадян про небезпеку, інформували про потреби армії, волонтерів, консультували з соціальних питань, медичної підтримки тощо. А ще – регулярно спростовували фейки та дезінформацію, які поширює ворог, закликаючи уважно перевіряти інформацію, довіряти лише надійним офіційним ресурсам. У цілому повідомлення, які поширювали медіа області, базувались на офіційній інформації. ). Редакція “Межівського меридіану”, тимчасово втративши можливість доставляти своїм передплатникам паперову версію, надсилала читачам чергові номери газети у PDF-форматі електронною поштою. Цей досвід заслуговує на увагу. Публікацій, що містять ворожу пропаганду не виявлено.