ТК Західної України зосереджені переважно на темі війни та виживання населення в умовах обстрілів та блекаутів. Інші теми (соціальні, міжнародні, життя громад, навіть поодинокі публікації зі сфери культури й релігії) хоча й менше представлені, проте все одно так чи інше позначені ракурсами війни. У контенті збільшилася кількість негативно забарвлених новин, які сприймаються з напруженням і тривогою. Такого ж роду фото та відеоряди, іноді заблюрені через шокуючий кадри. Такий контент посилює депресивне світовідчуття. Новинам бракує повноти, щоб читач між реально оцінити ситуацію, вони нагадують телеграфні повідомлення, до того ж зачасту з  ненадійних джерел. Неінституціалізованість ТК дозволяє їм не дотримуватися журналістських стандартів, що, звісно ж, позначається на якості контенту.  Водночас місцеві ТК все ж намагаються бути якомога ближчими до аудиторії, виконуючи функцію інформування-оповіщення, оперативно подаючи  важливу інформацію про пуски ракет, вимкнення світла тощо.

Сенсаційні фото і відео від підписників, клікбейтні заголовки, постійні емоційні нагнітання в дописах, відсутність балансу та неповна інформація – такими  були основні проблеми більшості регіональних телеграм-каналів трьох регіонів України (Схід, Захід та Південь). Повідомляли про «пінгвіна в Чорному морі», лякали «павуками-каракуртами», а також інформували про оприлюднення «списків чоловіків, яких розшукує ТЦК». Окрім того, деякі телеграм-канали додавали  до опису того, що відбувається, емоційні коментарі: «жахлива ситуація», «шокуючі кадри», «тобі вже нічого не допоможе»… Звісно, метою таких дописів було – привернути увагу до каналу, підштовхнути користувачів поширити публікації.