Загальні тенденції в медіа Донецької області залишаються без змін: в тематиці домінує війна та її наслідки для цивільних, власного контенту бракує, запозичень з офіційних джерел (зокрема, релізів поліції та прокуратури) навпаки забагато.
Неналежно маркована реклама та офіціоз залишаються найбільш проблемними для регіональних медіа Полтавщини. У газетах 8,3% немаркованої реклами, на сайтах – 16,9% офіціозу (рекордний показник за останній час). Джинси не так багато, але все ж її вмістили усі аналізовані видання. Така ситуація вплинула й на зниження оцінок за професійні стандарти. Баланс думок, повнота, відокремлення фактів від коментарів страждали найбільше. Найкраща оцінка за стандарти у газети «Вечірня Полтава» – 9,88.
На сайтах майже не представлено життя на новому місці внутрішньо переміщених через велику війну осіб. У виданні «Коло» матеріалів з цієї тематики усього два, у виданні «Полтавщина» – жодного з тих, що потрапили у вибірку за охоплений моніторингом період. Це при тому, що Полтавська область прихистила щонайменше 190-200 тис. внутрішніх переселенців.
Звичайно, ситуацію, в якій працюють масмедіа сьогодні, важко назвати сприятливою. Проте в умовах війни, значною складовою якої є інформаційна війна, населення потребує якісного інформаційного продукту. Добре, аби це розуміли й ті державні структури, що мають опікуватися інформаційною безпекою та створювати сприятливі умови для існування місцевих медій. Зокрема, для друкованих – щодо їх видання та розповсюдження, особливо – в прикордонних із Росією регіонах, до яких належить і Сумщина.
Друковані та онлайнові видання Дніпропетровщини орієнтовані у першу чергу на місцевого читача (повідомляли про те, де і коли ВПО та постраждалі внаслідок обстрілів можуть отримати допомогу, подати заявку на фінансову підтримку тощо), дбають про якісний місцевий контент – дотримуються професійних стандартів на хорошому рівні, спростовують фейки, виконуючи передовсім свою інформаційну функцію. Матеріали з ознаками пропаганди, проросійських меседжів і фейків за період моніторингу на інформаційних сайтах Дніпропетровської області не виявлені. На думку експертів, варто рекомендувати редакціям газет розширювати палітру аналітичних жанрів, використовувати для ілюстрування публікацій аналітичну інфографіку.
Моніторинговий тиждень виявився насичений емоційно складними новинами. Після хвилі нічних бомбардувань «шахедами» Хмельниччина оговтувалася від пошкоджень: рахували втрати, відновлювали зруйновані об’єкти: житло, школи, лікарні. Війна щоденно нагадувала про себе втратами. З надією українці дивилися на світ, очікуючи його реакції та підтримки. Все це склало тематичні напрямки медійного контенту. На сайтах переважали оперативні новини, газети більше заглиблювалися у проблеми та аналізували події. Переважав власний журналістський контент. На жаль, зі значними відсотками негативного забарвлення: тональність спричинена інформаційними приводами – війна, щоденні втрати, економічні труднощі…
Для того, щоб зрозуміти специфіку висвітлення цієї теми кремлівської пропаганди, проаналізуймо російську риторику щодо ядерного кінця світу детальніше. Хто з кремлівських пропагандистів найбільше хоче ядерної війни, а хто – більш поміркований? В якому контексті вживаються ключові слова, що характеризують тему? Чи змінюється їхнє ставлення до неї?
Тематичні пріоритети регіональних українських ЗМІ є стабільними уже протягом тривалого часу. Для газет на першому місці категорія «інше» (поради, оголошення, гороскопи тощо), життя місцевої громади та велика війна Росії проти України. Для сайтів: війна, кримінал та життя місцевої громади.
Інтерес до теми війни залежить від регіону: для газет на Закарпатті найменший (6%), найбільший на Сумщині та Чернігівщині (15%-21%). Щодо онлайну, то тут все ж специфіка трохи інша, адже на цю тему пишуть переважно через зведення та хроніку: 13% для Дніпропетровщини та 28% для Чернігівщини.
Жанрова палітра друкованих ЗМІ лишається незмінною: 39,4% інформаційних жанрів, 14,2% оголошення та реклама. Не зустрічалися або майже не зустрічалися журналістські розслідування, листи у редакцію, рецензії. Це незмінна картина уже протягом декількох хвиль дослідження.