Загалом, підтверджуючи наші побоювання, на сайтах відбивається релокованість, а з нею – певна відстороненість від живої інформації. Бо попри плюси, які ми зазначали у звіті минулого моніторингу, – помітне зниження замовності, більш висока планка дотримання стандартів – маємо дещо «стерильний» контент, побудований частіше на офіційних, пресрелізових повідомленнях. Але обставини сильніші за нас.
За відсутності паперових газет, зникнення яких спричинила війна росіян проти України, тенденції щодо якості місцевих новин в онлайн-сегменті на Донеччині зберігаються. Популярні в регіоні сайти тримають доволі високий як для медіа, що працюють здебільшого в екзилі, рівень оперативності та актуальності, намагаються створювати власний контент, знаходити оригінальні теми для публікацій, дотримуватися стандартів. При цьому потроху зникає розрив в оцінках лідерів та аутсайдерів, тобто немає абсолютних «відмінників», але і «трієчників» також.
Кількість контенту з ознаками комерційної замовності мінімальна, політична «джинса» відсутня, і єдиною поки незмінною проблемою залишається переважаюча відсутність в новинах балансу думок, спричинена тим, що більшість публікацій базуються суто на повідомленнях з офіційних джерел. Сайти Краматорська і Слов’янська продовжують маніпулювати заголовками: чіпляють читачів на гачок цікавості, але не дають відповідей на запитання в текстах.
Одеська журналістика весною 2024 року зосереджена переважно на місцевих справах (життя громади, культура, спорт, соціальна сфера), в онлайн сегменті в пріоритеті продовжує перебувати кримінал. Тематика війни та бойових дій поступово стабілізується на рівні 13-14% від загальної кількості публікацій, що характерно як для друкованих, так і для електронних медіа.
Цієї хвилі моніторингу усі місцеві ЗМІ Одещини націлені на висвітлення теми початку курортного сезону в Одесі. Зокрема анонсується відкриття одеських пляжів, а також детально розповідається усіма досліджуваними ЗМІ, як друкованого, так і онлайн сегменту, про відкриття парків та прибережної інфраструктури, шо відбувається вперше з початку війни.
Тема криміналу цього разу розкривається в основному через повідомлення про побутові злочини та ДТП, на відміну від попередніх періодів, де домінували матеріали про ухилянтів та колаборантів. До цього тематичного блоку додаються також повідомлення про викриття корупції на рівні місцевих можновладців.
В обох сегментах місцевих медіа (онлайн та друковані ЗМІ) наявні матеріали з ознаками замовності, – політична і комерційна «джинса».
За період моніторингу загальна частка «джинси» у закарпатських друкованих медіа незначно збільшилась і склала 7,2% у порівнянні до попереднього періоду у січні 2024 (6,2%). У кожній газеті були матеріали з ознаками замовності, крім видання «Карпатський об’єктив». Переважали матеріали комерційної «джинси», що стосується політичної «джинси», зафіксовано лише поодинокі випадки. Зросла кількість немаркованої реклами, переважно її розміщують видання «Панорама» та «РІО». Найкраще стандартів дотримувалося видання «Карпатський об’єктив» (оцінка 10,56 з 12 можливих). Загалом, варто зауважити, що показники дотримання журналістських стандартів істотно зросли у всіх друкованих виданнях. Щодо якості контенту, то понад 40% у друкованих ЗМІ – це короткі оголошення, реклама, поради, розваги. Найбільше власних матеріалів виявлено у виданні «Карпатський об’єктив», а найбільше запозичень – у газеті «Новини Закарпаття».
Неперевірена інформація, недостовірні посилання, іронічні коментарі – у такому стилі здебільшого написана більшість повідомлень Телеграм-каналів (ТК) Півдня України. Саме через непрофесійну подачу інформації оцінки за стандарти у цих медіа були низькими. Найбільше проблем із балансом думок, повнотою та достовірністю. Щодо матеріалів із ознаками замовності, то тут найбільше медіа вміщували неналежно маркованої реклами та офіціозу. «Джинси» – незначна кількість. Також експерти фіксували приховані проросійські меседжі (в основному, розміщення матеріалів із посиланням на недостовірні російські ресурси) та фейки.
У контенті західноукраїнських ТК домінує тема війни, однак деякі («Труха Львів») переважно зосереджені на локальній тематиці. До окремих тем (ВПО, релокований бізнес) увага зменшилася. Неінституціалізовані медіа, якими є ТК, стандартів якісної журналістики не дуже дотримуються, особливо балансу та повноти інформації, достовірності (посилань на джерела). Чимало немарковано реклами. Деякі ТК вже не наповнюються так активно, як у перші місяці війни. Так, «Запальничка» подає 3-4 повідомлення на день. Втім аудиторія ТК залишається значною, перевищує кількість споживачів мейнстримних медіа. На нашу думку, ТК втримують свого читача оперативністю та лаконічністю повідомлень, а також емоціями, мемами, опитуваннями, спілкуванням з читачами, що створює враження живого комунікаційного потоку в реальному режимі.
Цей моніторинг продемонстрував, що на цей час обрані для моніторингу ТК не змінили власні підходи щодо добору, редагування, стилістики подання контенту. Як і за результатами січневого моніторингу «Запоріжжя Інфо», «СВОЇ Кривий Ріг», «Дніпро ОПЕРАТИВНИЙ», на думку дніпровських експертів, у цілому зорієнтовані на дотримання журналістських стандартів та збалансоване подання тематики. Інші ТК, які досліджувалися, тяжіють до формату «дайджест-агрегатора», у якому подаються короткі витяги з повідомлень на платформах-першоджерелах. При цьому, на відміну від класичного дайджеста, конкретні і коректні посилання на ці першоджерела інформації у таких ТК практично не подаються.