Характерною особливістю друкованих видань цього разу можна назвати довгі форми матеріалів, які помітно менше зустрічаються в онлайні. У намаганні не відставати від доволі оперативних колег зі сайтів редакції газет здебільшого подають розлогі статті, інформаційними приводами для яких можуть слугувати повідомлення, що раніше у короткому викладі були вперше подані в онлайні. Особливо непроста ситуація на ринку друкованих видань може бути проілюстрована тим, що ще у травні експерти мали змогу оцінювати деякі видання, що виходили друком двічі на тиждень (йдеться про «Високий Замок»), а вже цього разу усі чотири газети стали суто тижневиками – вочевидь, лише під впливом економічних міркувань.
Якщо ж говорити про враження від роботи онлайн-медій, то тут простежується розмаїття джерел інформації, звідки працівники редакцій можуть оперативно отримати дані, адаптувати їх до вимог видання та за своїм підписом подати як власний матеріал. Такою основою для повідомлень слугують прес-релізи, дописи на сайтах органів влади і місцевих громад, профілі посадовців в соціальних медіа.

Неналежно маркована реклама була спільною проблемою майже усіх ЗМІ Полтавщини, окрім сайту «Коло», який позначав подібний контент. Тож замовний контент у цих виданнях мімікрує під журналістські матеріали. Найбільше офіціозу вмістили газети «Лубенщина» та «Зоря Полтавщини» та комунальний сайт «Новини Полтавщини». Саме зі слів місцевої влади ці ЗМІ висвітлюють події у регіоні/районі. Коментують ситуацію очільники міста чи області, працівники різноманітних департаментів. Показники «джинси» у виданнях у межах 1-10%. Найбільше у газеті «Зоря Полтавщини». Однак декілька видань продемонстрували високий дотримання стандартів: «Телеграф», «Коло» та «Полтавщина». Журналісти цих медіа не обмежувалися лише пресрелізмом, перевіряли заяви влади, пропонували аудиторії нові проєкти, відображали широку палітру думок у своїх текстах.

Друковані видання Луганщини у вересні показали дещо зрослу якість публікацій, а відповідно зросла оцінка за дотримання стандартів: практично кожен критерій стандартів отримав вищий результат. Втім, загальний бал залишається далеким від максимального. Зменшилася кількість замовних публікацій, але немало офіціозу, який подекуди «маскують» під власні матеріали, ставлячи під явними пресрелізовими текстами підписи журналістів.
За моніторинговий тиждень не зауважено пошуку журналістів у розкритті тем ООС, Covid-19, ВПО – бачимо використання пресрелізів, офіційних повідомлень, за якими не видно живих людей із їх проблемами.
Онлайн видання, як і попереднього моніторингу, активні в темах криміналу та перебігу коронавірусу. Але, як і раніше, публікації про захворювання мають вигляд оперативних зведень і містять переважно статистичні дані.
Дещо краща оцінка стандартів публікацій. Водночас бачимо зростання кількості матеріалів із ознаками замовності. Найприкріше – присутність у публікаціях сайтів впливу російського інформаційного потоку. Хочеться сподіватися, що це не умисна політика видань, а невибагливе ставлення до добору інформації, і відтак – використання джерел Російської Федерації без будь-якого коментування з українського боку. Такі повідомлення не є значущими для української аудиторії та набувають ознак проросійського меседжу.

За три хвилі моніторингу у 2021 році експерти не побачили суттєвих змін на краще стосовно якості контенту регіональних медіа. Певні зсуви на краще чи гірше були обумовлені періодом дослідження. Найгірші показники стосовно дотримання стандартів і публікації замовного контенту зафіксовані у травні, коли преса наповнила свої шпальти «паркетом» та політичною джинсою з нагоди 9 Травня. Усталеними залишаються позиції лідера (Приазовский рабочий) і аутсайдера («События») серед досліджуваних видань.