Баланс думок, повнота та відокремлення фактів від коментарів найбільше порушувалися регіональними ЗМІ у вересні. Таку ситуацію можна пояснити присутністю великої кількості іміджевих матеріалів про місцеву владу та окремих політиків у регіональних виданнях. А також звичкою журналістів використовувати чиновників, сайти міськрад чи пресрелізи як єдине джерело інформації. Такими є результати моніторингу, який був проведений Інститутом демократії імені Пилипа Орлика у вересні 2021.

Топ-темами регіональних друкованих ЗМІ у вересні були: категорія «інше» – 34,5% (реклама, розважальний контент, поради, привітання тощо) та життя місцевої громади – 19,9%. Для інтернет-видань на першому місці життя місцевої громади – 18,2% та кримінал – 18,1%. Здебільшого у газетах та на сайтах переважав контент, зручний для швидкої обробки та передруків із мінімальним редагуванням. Натомість теми, що потребували аналізу, детального вивчення ситуації (корупція, впровадження реформ), висвітлювалися дуже рідко. В газетах переважали інформаційні жанри, аналітику вміщували тільки окремі видання. В медіа усіх восьми регіонів не було знайдено журналістських розслідувань.

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) за підтримки Медійної програми в Україні провів дослідження регіональних друкованих та інтернет-медіа у восьми регіонах України: Донецькій, Дніпропетровській, Чернігівській, Львівській, Одеській, Луганській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами. 

Місцеві ЗМІ Одеського регіону прагнуть стати цікавими та корисними своїй аудиторії, враховуючи її інформаційні потреби, зокрема щодо оперативного інформування громадськості про основні актуальні теми моніторингового періоду, – боротьбу з пандемією коронавірусу, життя місцевої громади. При цьому матеріалам почасти не вистачає професіоналізму та глибини. Рівень матеріалів з ознаками замовності достатньо високий (в друкованих ЗМІ – 7,3%, онлайн-виданнях – 4,3%) з перевагою комерційної джинси над політичною. Видання «Одесская жизнь» утрималось від друку матеріалів з ознаками замовності.

Вересневий моніторинг обласних чернігівських медіа відзначився значним ростом відсотку замовних матеріалів та офіціозу особливо у друкованих виданнях. Збереглася тенденція до неналежного маркування реклами. На шпальтах газет домінують короткі інформаційні жанри, половину усього загального контенту займають матеріали рекламно-розважальної тематики. Провідні онлайн видання здебільшого оприлюднюють запозичені матеріали, в тому числі велику кількість прес релізів від місцевої влади, установ та організацій. Позитивним є відсутність мови ворожнечі та проросійських прихованих меседжів  в усіх чернігівських медіа.

У хмельницьких друкованих ЗМІ переважають інформаційні жанри: факти, замітки, звіти. Рідкістю є репортаж. З тем – інформація розважального характеру та кримінал. Проблемою залишається дотримання стандартів журналістики. Так, баланс думок містять лише половина матеріалів. Читачам пропонується обмежена кількість точок зору. Варто подавати ширший контекст подій та залучати експертів. Матеріалів із ознаками замовності 4,8 %, 6,5% неналежно маркованої реклами. Редакціям необхідно чітко позначати матеріали, розміщені за угодою з місцевими органами влади, опрацьовувати офіційну інформацію, урізноманітнювати контент жанрово та тематично. Найвищі стандарти з Хмельницьких сайтів демонструє обласний сайт «Є». Він не публікує офіціозу та неналежно маркованих матеріалів. Інші допускають і залежність від матеріалів прес-служб, і паркетність та замовність. Відсотки джинси порівняно незначні. Зі стандартів найбільше порушується баланс інформації. Сайти зловживають негативно забарвленим контентом за рахунок новин про побутовий кримінал та надзвичайні ситуації, які не мають суспільного значення, – це третина публікацій.

Учергове онлайнмедіа приділяли актуальній тематиці COVID-19 більше уваги, ніж друковані. Очевидно, це значною мірою пов’язано з їх більшою придатністю до поширення оперативних матеріалів, порівняно з друкованими тижневиками. Разом з тим, редакціям газет не варто було відкидати нагоду висвітлити цю суспільно значущу тему в аналітичних матеріалах, що могло би дати їх аудиторії більш повну картину про розгортання епідемії саме в їх громадах.