Звіт моніторингу за січень 2022 року – Луганська область

Проблеми створення контенту при цьому майже не змінюються. Так само хаотично даються публікації про діяльність органів влади і їх так само багато – не опрацьованих журналістами. Замовних матеріалів порівняно мало, та все ж вони мають місце бути. Видання роблять спроби впорядкувати їх подачу. Так, «Рубіжанські новини» десь дають позначку «На правах реклами», а «Попаснянский вестник» ставить рубрику «Реклама», але це наразі не вкладено в систему, відноситься чомусь не до всіх публікацій подібного спрямування. Січнева тематика сповнена святками та демонструє відсутність публікацій про загрозу ескалації – при тому, що напружена ситуація на кордоні змусила весь світ говорити про цю проблему України. Матеріалів із ознаками антиукраїнської пропаганди, проросійських меседжів і фейків сумські експерти не виявили.

Як газети Полтавщини Новий рік разом із політиками відзначали

Для багатьох регіональних газет свята – хороший привід поджинсувати і низенько вклонитися місцевій владі, депутатам та бізнесменам. Про це свідчать численні моніторинги ІДПО, які експерти проводили і під час травневих свят, Великодня, Дня знань та Днів міст. Провідні місця в такому святковому газетному номері посідають не ексклюзивні журналістські матеріали, а численні привітання від місцевого політикуму, а також подяки задоволених життям містян. Ми вирішили подивитися на передноворічні випуски Полтавських видань, щоб визначити, які тексти домінують: аналітичні підсумки року, журналістські ексклюзиви чи ж «паркет», «джинса» та «офіціоз».

Чи є місце науково-популярним текстам у регіональних медіа?

На цю тему дискутували у Вроцлавському університеті в Польщі під час роботи міжнародної конференції «Ukrainistyka Wrocławska: lingua, litterae, sermo», яка відбулася у ці листопадові дні. Приводом для дискусії стала наукова доповідь експертки ІДПО, доцентки кафедри журналістики та філології СумДУ Алли Ярової.

Оперативність, повнота та доступність місцевих медій

З погляду експертів Інституту, коли йдеться про поради працівникам регіональних медій, тлумачення стандартів професії виглядає доволі структурованим та всеохопним. Але якщо з точністю, достовірністю й оперативністю проблем зазвичай не виникало – завдяки їх закономірній очевидності, то от об’єктивність (баланс думок) – це те поле бою, на якому досі ламають списи і практики, і їх критики. Мовляв, для країни у стані війни не все так зрозуміло, як у мирні часи, в країнах усталеної демократії можуть бути свої підходи, а ми змушені робити поправки на власну специфіку і небезпечні зовнішні фактори впливу. Але є й стандарти, які не так часто привертають до себе увагу. Можливо, даремно.

Харків

Після Кернеса: як харківські сайти висвітлюють мерські передвиборчі перегони

31 жовтня у Харкові відбулися позачергові вибори мера. Згідно із екзитполами, в лідерах Ігор Терехов – від «Блоку Кернеса – Успішний Харків», виконувач обов’язків міського голови після смерті Геннадія Кернеса.
Тож харків’яни визначилися зі своїми кандидатами, але наскільки якісним та професійним було інформування виборців з боку ЗМІ? Для того, щоб зрозуміти це, ми вирішили проаналізувати висвітлення передвиборчої кампанії популярними харківськими виданнями.

Нотатки про медіа Сходу. Телевежа як символ

Зовсім не помпезно, а якось, навіть, буденно завершилося спорудження важливого об’єкта в потрібному місці. Телевежа заввишки 150 метрів, що підсилить мовлення як на тимчасово непідконтрольні території, так і на кілька районів двох областей, з’явилася в смт Камишуваха Попаснянської територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області. За оцінками фахівців, завдяки синхронізації нової і Бахмутської телевеж радіус сигналу значно збільшиться. Українські канали стануть доступні в таких підконтрольних агресору густонаселених містах, як Горлівка, Дебальцеве, Вуглегірськ, Алчевськ і Стаханов. Телевежа має забезпечити трансляцію майже 30 каналів цифрового телебачення та восьми радіоканалів і вже запрацювала в тестовому режимі.