Про медіаекологію та баланс позитивних і негативних новин на популярних українських телеканалах

Телеканали повинні не лише продавати новини, а й виловлювати з щоденного потоку подій і показувати суспільству приклади людського благородства, героїзму, вірності, патріотизму, інформувати про новини літератури, музики, образотворчого мистецтва, кіно. Адже життя – це не пекло, яким його часто намагаються зобразити нам у телевізійних новинах, а драма людського духу, в якій є і жорстокість, і людська доброта, і моменти щастя, і трагедії, тому не треба перетворювати новини на поганий кримінальний роман, у якого немає нічого, крім безпросвітної і депресивної чорнухи.

«Як орієнтуватися в інформаційному морі та не потонути у вирі мадіаманіпуляцій» – анонс тренінгу в Ямполі

«Як орієнтуватися в інформаційному морі та не потонути у вирі мадіаманіпуляцій» – тренінг за такою темою відбудеться у смт Ямпіль Сумської області 27 серпня.

Проросійська пропаганда в локальному медіапросторі: чому це досі можливо?

Звісно, аудиторію житомирської районної газети «Сільське життя» не можна порівнювати з кількамільйонною аудиторією «медведчуківських телеканалів». Але матеріали, які публікує місцева газета і розповсюджує її сайт чомусь(?) співзвучні з тими, які розповсюджують про Україну російські медіа. І чомусь представників місцевої влади, яка розміщує там інформацію про свою діяльність, зовсім це не бентежить. Невже і її представники не відрізняють дезінформацію від справді критичної інформації?

То чи справді Одеса «йде під воду після зливи»? Або як писати адекватні тексти про негоду

«Течія відносить щось подібне до тіла людини», «в Одесі під час зливи потонула маршрутка з людьми», курортне місто «йде під воду» – такі повідомлення з’явилися в деяких українських ЗМІ після нещодавньої негоди, яка накоїла лиха не тільки в Одесі, але й у багатьох інших регіонах України. Здавалося, що Одеса таки стане новою Атлантидою, містом, в якому замість людей плаватимуть риби, а замість дерев роститимуть водорості.

Оскільки у текстах про негоду ми знайшли низку помилок, то у цьому тексті вирішили розповісти про те, як чому ці неточності виникли. І як їх уникнути у майбутньому.

Звіт моніторингу за червень 2021 року – Дніпропетровська область

І друковані, і онлайн видання Дніпропетровщини прагнуть бути цікавими своїм читачам. Враховують інформаційні потреби, зосереджуються на місцевій тематиці, приділяють достатньо уваги соціальній проблематиці. Журналістські матеріали здебільшого якісні, зорієнтовані на інтереси цільової аудиторії.

Кримінальний регіон? Що воліють висвітлювати Хмельницькі ЗМІ

Негативно забарвлені матеріали у масовій комунікації по суті перетворюються у певний вияв вербальної агресії. Вона має делікатний характер і впроваджується через навіювання на рівні підсвідомого. Негатив в помічених нами обсягах характеризується своєю системністю і регулярністю, що й робить його небезпечним. На жаль, чіткого визначення медіанасильства у ЗМІ наразі немає, як і глибоких міждисциплінарних досліджень на цю тему. Можливо, саме відсутність цього й спричиняє неякісні медійні практики.

Дбайлива влада, мовчазні громадяни та професійні стандарти регіональної журналістики. Аналітичний звіт за травень 2021 року (частина 3)

Баланс думок, достовірність, повнота та відокремлення фактів від коментарів найбільше порушувалися регіональними ЗМІ у травні. Цьому сприяло розміщення великої кількості офіціозу, передрук прес-релізів без перевірки інформації. Як правило, журналісти надавали слово представникам місцевої влади і «забували» поцікавитися думкою громадян, інколи відверто підтримували очільників міст чи голів ОДА, просуваючи їхні меседжі. Такими є результати моніторингу, який був проведений Інститутом демократії імені Пилипа Орлика в травні 2021.