Ми продовжуємо досліджувати, чого не вистачає журналістам Румунії та Молдови, щоб оперативно та правдиво висвітлювати війну Росії проти України. Проблем, як виявилося, […]
75-річний Альянс опинився в небезпечній ситуації після саміту, на якому не вдалося досягти домовленостей з Києвом, ні протистояти загрозі, яку Путін становить на сході Європи.
Вибух, що стався цього тижня в головній дитячій лікарні в центрі Києва, є останнім і найжахливішим нагадуванням про військові злочини Владіміра Путіна. Вони не можуть залишитися безкарними.
Сьогодні багатьом українцям добре знайоме поняття пропаганди. Особливо гостро про це почали говорити після повномасштабного вторгнення. І якщо з відкритою пропагандою все більш-менш зрозуміло, то набагато складніша ситуація із замаскованою. Саме це проблемне питання досвідчені медійники та журналісти-початківці розбирали під час тренінгу, який організував Інститут демократії імені Пилипа Орлика у партнерстві з Дніпровським центром журналістської солідарності НСЖУ.
Інститут демократії імені Пилипа Орлика продовжує аналізувати так званий російський ліберальний медійний простір — журналістику та представлених у ньому публічних осіб — на предмет наявності чи відсутності прокремлівських, імперських наративів.
Про повномасштабне вторгнення Росії в Україну румунські медіа пишуть регулярно. Але, на жаль, рідше ніж на початку повномасштабного вторгнення і не завжди на першій шпальті.
Інститут демократії імені Пилипа Орлика й далі аналізує так звані хороші російські медіа, які виступають «проти війни» та відстоюють «ліберальні» погляди. У цих текстах ми звертаємо увагу на можливі прокремлівські наративи та роз’яснюємо, яким чином їхнє поширення може впливати на аудиторію, яка все це споживає.