Інформаційна агресія Росії проти України розпочалася за багато років до того, як вони сунулися сюди зі зброєю. За задумом пропагандистів, найдієвіший спосіб розпалити ненависть до сусідньої країни – це звинуватити її у нацизмі. Адже «нацизм» – ідеологія, в основі якої лежить переконаність у вищості арійської раси – асоціюється з жахливими злочинами гітлерівської Німеччини.
Тренінг «Інформування та дезінформація. Правила інформаційної безпеки в час війни» відбувся у Демидівці Рівненської області.
Чому погляди на «хороших» росіян (словосполучення «хорошие русские» стало сталим і його використовують щодо тих росіян, які не підтримують режим Путіна та його війну проти України – ред.) в Україні та в Західній Європі настільки різні? Свою відповідь пропонує Наталія Стеблина – медіааналітикиня Інституту демократії імені Пилипа Орлика.
Сьогодні фемінітиви пробиваються у різні сфери, у тому числі й у військову. Від початку російсько-української війни, а особливо у період повномасштабного вторгнення жінки стали активніше включатися у військову діяльність та відзначатися своєю професійною вагою в цій галузі. Тому, звісно, важливо, щоб регіональні медіа використовували відповідну лексику для того, щоб їхня аудиторія розуміла, що українську незалежність відстоюють і чоловіки, і жінки.
Ми проаналізували публікації двох російських популярних та нібито опозиційних до Кремля видань: «Медуза» та «Новая газета Європа» про наймасштабніші теракти РФ за 2023 рік: від влучання російської ракети по багатоповерхівці у Дніпрі 14 січня до удару по селу Гроза Харківської області 5 жовтня.
Російський опозиційний проєкт “Медиазона” позиціонує себе як незалежне медіа, що виступає «проти війни». Як і інші «ліберальні» або ж «хороші» російські медіа, це видання заблоковане в РФ. Проте чи означає це, що контент, який пропонує «Медиазона», якісний?
Після деокупації восени 2022 року з 27 редакцій друкованих медіа в Харківській області відновили роботу тільки тринадцять. Половина тих колективів, що продовжують видавати газети, відмовилися від передплати через Укрпошту. Брак кадрів обмежив і активність редакційних сайтів. В переважній більшості редакції перенесли діяльність в соціальні мережі, щоб більш оперативно інформувати своїх читачів.