28 березня (четвер) 2024 року Інститут демократії імені Пилипа Орлика проведе тренінг з протидії дезінформації «Як не стати «провайдером брехні» для студентів та викладачів Маріупольського державного університету, що після захоплення рідного міста російськими окупантами продовжує свою діяльність у Києві.
21 березня (четвер) Інститут демократії ім. Пилипа Орлика проводить в Одесі майстер-клас “Фіксери та журналісти: особливості роботи ЗМІ під час війни”. Захід розрахований на всіх зацікавлених отримати базові знання професії фіксера або локального продюсера — людини, яка є сполучною ланкою між іноземними журналістами та місцевим середовищем у висвітленні будь-якої події (зокрема, війни), і стати тим, хто допомагає іноземним журналістам орієнтуватись в процесах, що відбуваються в країні, координувати роботу медіа групи, організовувати інтерв’ю та зйомки.
Чому росіяни не протестують проти війни? Проти вбивства Навального? Чому й досі поважають Радянський Союз, ностальгуючи за минулим? Думаю, схожі питання хоча б одного разу ставив перед собою кожен.
Телеграм-канали є провідним джерелом новин для українців – про це свідчить опитування, проведене USAID/Internews у 2023 році. 76% отримують інформацію саме з цього медіа. Популярними телеграм-канали є й в регіонах. Хоча, згідно зі статистикою самого телеграму, на Півдні та Сході України цей медіа значно популярніший. У топ-50 категорії «новини та медіа» входить низка одеських, харківських та дніпровських каналів і, звісно, київські.
Оскільки ці канали позиціонують себе саме як медіа, пропонуючи підписникам «новини без фейків», «найважливіші новини» міста й області, експерти Інституту демократії імені Пилипа Орлика вирішили проаналізувати якість цього контенту, застосувавши для цього ті ж параметри, що й для професійних регіональних медіа: дотримання професійних стандартів, розміщення матеріалів із ознаками замовності, пропаганди, тематика та тональність публікацій.
Під час повномасштабного вторгнення політики та бізнес продовжують використовувати регіональні масмедіа для просування власних інтересів. Хоча кількість матеріалів із ознаками замовності і знизилась, порівняно з довоєнним періодом, «джинса», неналежно маркована реклама та офіціоз фігурують на сторінках газет та сайтів.
Для рекламування діяльності політиків нібито на благо суспільства використовувалися актуальні, обговорювані теми. Так, на Одещині вмістили коментар Юлії Тимошенко, яка повідомляла про те, що «репресивний» законопроєкт про мобілізацію знято з розгляду Верховної Ради в тому числі за її сприяння. А на Луганщині розповідали про ініціативи Давида Арахамії, який запропонував відправляти в «учебки» нардепів та чиновників, а також – розсекретити втрати ЗСУ. Зустрічалися у регіональних медіа й інші політики та бренди: ДТЕК, Віталій Кличко, місцеві чиновники.
Розміщення матеріалів із ознаками замовності, велика кількість передруків, а також інші фактори, зокрема й повномасштабне вторгнення, впливали на зниження оцінок за професійні стандарти. Деякі видання, особливо на Донеччині та Луганщині, працюють у дистанційному режимі з різних українських регіонів, а також з-за кордону. При цьому – продовжують слідкувати за життям у своїх містах, інформують про події з окупованих територій.
Тема виживання друкованих медіа звісно дуже серйозна, але як відомо, у будь які війні всі засоби добрі, якщо вони ведуть до перемоги. Тому коли, наприклад, львівська газета «Експрес» задля залучення нових передплатників проводить лотерею, де з поміж іншого можна виграти порося, міні генератор і навіть самогонний апарат, це треба вітати, бо іншого способу привернути уваги до видання мабуть не лишилося.
У вівторок, 30 січня, Інститут демократії ім. Пилипа Орлика розпочав серію онлайн майстер-класів «Практичне фіксерство. Допомагаємо світу дізнатися правду про Україну». Протягом чотирьох місяців учасники курсу будуть вивчати та обговорювати різні аспекти роботи фіксерів в умовах війни.