Інститут демократії ім. Пилипа Орлика з грудня 2022 року започаткував серію майстер-класів з метою підготовки фіксерів, які професійно допомагатимуть у роботі іноземним журналістам і групам, що висвітлюють війну в Україні. Запрошуємо на наступний майстер-клас цієї серії.
Попри виклики, спричинені російською агресією в Україні і, зокрема, відсутність електроенергії та сталого зв’язку, Інститут демократії імені Пилипа Орлика розповсюдив інформацію про старт навчання для локальних редакцій і отримав можливість відібрати редакції для подальшої співпраці. Загалом бажання стати учасниками «Екстернату ІДПО» виявили понад 20 медіа з десяти областей України.
Проводить майстер-клас координатор львівської експертної групи Інституту демократії імені Пилипа Орлика, доцент кафедри нових медій факультету журналістики Львівського національного університету ім. Івана Франка Юрій Залізняк. Як фіксер він працює з 2015 р., серед партнерів були ABC news, ВВС і Knight digital media center.
«Ліберальний» і «опозиційний» телеканал «Дождь» переймається тим, аби мобілізовані росіяни отримали обіцяні державою гроші за участь у війні проти України, аби їх добре готували, давали якісне спорядження і зброю. Головна емоція, яку редакція «Дождя» намагається викликати цими матеріалами у глядачів, — жалість і співчуття до мобілізованих. Продовжуємо дослідження контенту «Дождя».
Інститут демократії імені Пилипа Орлика поновлює свій навчальний курс «Екстернат для локальних редакцій», який було розроблено і апробовано у 2021-му році.
У регіональні ЗМІ України потроху повертається джинса, офіціоз та неналежно маркована реклама. Як правило, більшість маніпулятивного контенту стосується саме війни. На фото в газетах та на сайтах коробки з гуманітарною допомогою, усміхнені депутати чи працівники їхніх благодійних фондів. Або ж комп’ютери, дрони та автомобілі – теж від політиків. Інформація про таку нібито «безкорисливу» допомогу з’являлася у більшості газет та електронних видань.
Повномасштабне вторгнення РФ продемонструвало, наскільки важливим є саме якісний регіональний контент. І незважаючи на те, що і до великої війни місцеві ЗМІ України переживали не найкращі часи, все ж газети та онлайн-видання продовжують інформувати читача. Навіть у складних умовах. Це означає, що українські регіональні журналісти напрацювали власну модель протистояння ворогу. Цілком імовірно, що після перемоги досвід роботи в надзвичайних умовах дасть змогу ще більше зорієнтувати тематичні пріоритети на потреби громад. Поради, пресрелізи та оголошення продовжили витісняти суспільно-вагомий контент зі шпальт деяких регіональних видань України. Натомість воєнна тематика лишилася топ-темою тільки для онлайн-видань. Популярними були також життя місцевої громади та кримінал.