Ми проаналізували публікації двох російських популярних та нібито опозиційних до Кремля видань: «Медуза» та «Новая газета Європа» про наймасштабніші теракти РФ за 2023 рік: від влучання російської ракети по багатоповерхівці у Дніпрі 14 січня до удару по селу Гроза Харківської області 5 жовтня.
Російський опозиційний проєкт “Медиазона” позиціонує себе як незалежне медіа, що виступає «проти війни». Як і інші «ліберальні» або ж «хороші» російські медіа, це видання заблоковане в РФ. Проте чи означає це, що контент, який пропонує «Медиазона», якісний?
Після деокупації восени 2022 року з 27 редакцій друкованих медіа в Харківській області відновили роботу тільки тринадцять. Половина тих колективів, що продовжують видавати газети, відмовилися від передплати через Укрпошту. Брак кадрів обмежив і активність редакційних сайтів. В переважній більшості редакції перенесли діяльність в соціальні мережі, щоб більш оперативно інформувати своїх читачів.
Кишинів нагадує українські міста кілька років тому. В Молдові не було декомунізації, і наявність радянських пам’ятників трохи “зістарює” прекрасні вулиці. Але хай вас не вводить в оману “оболонка”. Кишинів – сучасний мегаполіс з потужними якісними медіа, в яких є чому повчитися й українським журналістам.
Ми побували в гостях у провідних редакцій цієї країни і подивилися, про що пишуть журналісти, яке місце посідає війна в Україні на шпальтах місцевих видань та як молдавські колеги чинять опір всюдисущій російській пропаганді.
Інститут демократії ім. Пилипа Орлика є однією з найперших інституцій громадянського суспільства в Україні. Він був заснований ще до проголошення незалежності за ініціативою Фундації “Україна – США”. ІДПО офіційно зареєстровано у 1993, а його головною метою був розвиток демократії і впровадження реформ в Україні.
«Городоцький районний телерадіопресцентр» з Хмельниччини — одна з десяти редакцій, що пройшли навчання в «Екстернаті ІДПО» цього року. Редакція найбільша і найрізноманітніша. Це медіа працює понад двадцять років, і сьогодні охоплює аудиторію двох громад, Городоцької та Сатанівської (приблизно 45 тисяч жителів). Увесь цей час разом з телерадіопресцентром була його нинішня очільниця Наталія Попович, яка впевнена, що лише фанати своєї справи залишаються у локальній журналістиці.
Жителі Куп’янського району, які пережили шість місяців під російською владою, говорять, що найважчим тягарем в окупації був брак новин з України. 80 % опитаних стверджують, що в довоєнні часи головним джерелом інформації для них були аудіовізуальні медіа — радіо, телебачення, інтернет. Газети читали переважно люди старшого віку. Та під час окупації цінувалося кожне слово, яке пояснювало, що насправді відбувається навколо. І цим скористалися окупанти.