6 зі 100: баланс конструктиву

В умовах війни та нестачі ресурсів одеські регіональні медіа сьогодні намагаються долати кризу, використовуючи різні методи і підходи до професійної діяльності. Друковані ЗМІ фокусуються на позитивних моментах сучасної воєнної повсякденності: рецензують театральні прем‘єри, презентують поетичні збірки, згадують видатних земляків тощо. Онлайн медіа зосереджуються на переможних фактах військової повсякденності: фіксують кількість знешкоджених ворогів, вказують кількість знищеної та захопленої техніки, повідомляють про звільнені населені пункти, врятованих українців тощо.

Чи достатньо російському ЗМІ просто бути проти війни – аналіз інформаційної політики «Дождя»

«Дождь» продовжує орієнтуватися саме на сучасне путінське суспільство і не бачить для цього суспільства ніякої іншої альтернативи. Інформаційна служба «Дождя» нагадує людину, що виросла в родині, один з батьків якої постійно бив, принижував і знущався над іншими. Тож у дорослому житті така людина сприймає насильство, як норму, не намагаючись припинити його чи хоча б засудити. Як журналісти “Дождя”, так і політики в ефірах «переводять стрілки» на Путіна. І не повідомляють «незручну» правду про те, що російське суспільство підтримує цю війну. І що у злочинах винен не тільки один Путін. Але й прості російські військові. Та й прості російські люди…

Чи етично піаритись у час воєнного лихоліття?

Наскільки етично під час війни видавати іміджеві матеріали про діяльність влади – питання риторичне. З одного боку, начебто не на часі розповідати про заслуги, адже головні подвиги сьогодні відбуваються на полі бою. З іншого, на плечах органів влади лежить відповідальність за функціонування в умовах воєнного стану міської інфраструктури. І чиновникам непогано б звітувати про вжиті заходи. Також відкритим є питання – у якому обсязі виділяти місце для чиновницьких\депутатських матеріалів, і яка має бути подача такої інформації.

Студенти ЧНУ імені Юрія Федьковича навчилися розрізняти сучасну пропаганду від журналістики

Як відрізнити сучасну пропаганду від журналістики та чи можуть незалежні російські ЗМІ якісно інформувати про війну в Україні – цим питанням був присвячений тренінг, що відбувся в Чернівецькому національному університеті. Організатором тренінгу виступив Інститут демократії імені Пилипа Орлика, що із самого початку повномасштабного російського вторгнення проводить серію воркшопів по всій Україні щодо боротьби із дезінформацією. 

Медіарух закликає світові медіаасоціації засудити російських пропагандистів, як це зробили польські колеги

Медіарух закликає світові журналістські організації та національні медіаасоціації підтримати позицію Асоціації польських журналістів та єдиним фронтом домагатися справедливого покарання для всіх, чиїми зусиллями пропагандистська машина Кремля працює на повну потужність та щодня призводить до сотень невинних жертв і руйнувань.

Алла Федорина

«Медіаманіпуляції як зброя в інформаційній війні: впізнаємо та протидіємо» – анонс тренінгу в Полтаві

Тренінг відбудеться 16 вересня у місті Полтава для депутатів територіальних громад, громадських активістів, журналістів Полтави та Полтавського району.

Сумські посадовці навчалися бути солдатами інформаційного фронту

«Медіаграмотність та критичне мислення як інструменти протидії інформаційній агресії в медіапросторі. Образ ворога. Мова ворожнечі» – так назвали нову загальну короткострокову програму в Сумському регіональному центрі підвищення кваліфікації.