Журналісти і різна запоребрикова чортівня

Привид бродить по Європі, привид російських інформаційних впливів. Всі сили старої Європи — президенти і канцлеріни, політики і поліціянти — всі з’єдналися до святої боротьби з цїєю марою. Але борються вони таким химерним чином, що від тої запеклої боротьби ця мара лише квітне і буяє чимдуж. Щороку її більше.

Дбайлива влада, мовчазні громадяни та професійні стандарти регіональної журналістики. Аналітичний звіт за травень 2021 року (частина 3)

Баланс думок, достовірність, повнота та відокремлення фактів від коментарів найбільше порушувалися регіональними ЗМІ у травні. Цьому сприяло розміщення великої кількості офіціозу, передрук прес-релізів без перевірки інформації. Як правило, журналісти надавали слово представникам місцевої влади і «забували» поцікавитися думкою громадян, інколи відверто підтримували очільників міст чи голів ОДА, просуваючи їхні меседжі. Такими є результати моніторингу, який був проведений Інститутом демократії імені Пилипа Орлика в травні 2021.

Ноутбуки для ветеранів, «репресований» Медведчук та паски від мера – як джинсували регіональні ЗМІ. Аналітичний звіт за травень 2021 року (частина 2)

У травні зросли середні показники джинси (7,6% порівняно з 4,6% у січні), офіціозу (7,9%; 6,2% у січні) та неналежно маркованої реклами (9,7%; 7,2 у січні) у друкованих виданнях. В інтернет ЗМІ значно збільшилася кількість необроблених журналістами офіційних повідомлень влади (9,1%; 4,1% у січні). Серед регіонів, які тяжіють до проросійських наративів – Луганщина, Чернігівщина та Одещина. Такими є результати травневого моніторингу регіональних ЗМІ, який здійснив Інститут демократії імені Пилипа Орлика.

Кримінал, розваги та пресрелізи про місцеве життя – аналіз тематичних пріоритетів регіональних ЗМІ. Аналітичний звіт за травень 2021 року (частина 1)

Топ-темами регіональних друкованих ЗМІ у травні були: категорія «інше» – 34,8% (реклама, розважальний контент, поради, привітання тощо), життя місцевої громади – 16,6% та кримінал – 6,9%. Для інтернет-видань на першому місці був кримінал – 18,8%, життя місцевої громади на другому – 16,3% та COVID-19 на третьому – 12,5%. У газетах, як правило, переважали позитивні історії: численні нариси про ветеранів до Дня пам’яті і примирення, а також передруки мажорних звітів місцевої влади. На сайтах в лідерах зведення від правоохоронних органів та також передруки прес-релізів. Лише в окремих виданнях знайдено приклади якісних аналітичних матеріалів, де всебічно аналізуються місцеві проблеми. Тож як на тематичному, так і на жанровому рівні регіональні ЗМІ залишаються слабкими. Теми корупції, проведення реформ на місцях, витрат з місцевого бюджету замовчуються або подаються тільки з перспективи певної політичної сили. Такими є результати моніторингу регіональних друкованих та інтернет-медіа, який у травні 2021 року провів Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні. Дослідження здійснювалося у семи регіонах України: Донецькій, Чернігівській, Львівській, Одеській, Луганській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами.

Звіт моніторингу за травень 2021 року – Донецька область

На жаль, цього разу ані друковані, ані електронні медіа Донецької області не підтвердили очікувань експертів щодо високої якості контенту: авторство значної кількості матеріалів на сайтах належить не журналістам, а прес-службам й іншим офіційним джерелам (на кшталт очільника області чи міністра охорони здоров’я); у газетах по декілька матеріалів присвячено 9 Травня, і переважно йдеться саме про святкування (а не дні пам’яті та жалоби), а масові заходи відбуються «не зважаючи на карантин». До того ж цю дату використали політики заради власного піару, а газети їм у цьому «підіграли». Загальні оцінки публікацій на предмет дотримання журналістських стандартів теж стали відчутно нижчими. З позитивного: в регіональних онлайн-медіа нарешті з’явились матеріали про корупцію, але поки що у вигляді новинних повідомлень, а не розслідувань.

Звіт моніторингу за травень 2021 року – Полтавська область

Газети Полтавщини, як правило, мали проблеми із офіціозом та неналежно маркованою рекламою – (10,2% та 10,8% контенту відповідно). І найприкрішим є те, що таким чином на шпальти видань часом потрапляли повідомлення пресслужб місцевої влади, тож журналісти ніяк не обробляли і не перевіряли інформацію. На сайтах найбільше порушень зафіксовано із неналежно маркованою рекламою (7,4%). Через подібні тексти деякі ЗМІ отримували і низькі оцінки за стандарти: за баланс думок, повноти, не дотримувався принцип відокремлення фактів від коментарів