Ми, громадські організації, що підписалися нижче, звертаємо увагу Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на неприпустиму ситуацію, що складається щороку з фінансовим забезпеченням суспільного мовлення.
З погляду експертів Інституту, коли йдеться про поради працівникам регіональних медій, тлумачення стандартів професії виглядає доволі структурованим та всеохопним. Але якщо з точністю, достовірністю й оперативністю проблем зазвичай не виникало – завдяки їх закономірній очевидності, то от об’єктивність (баланс думок) – це те поле бою, на якому досі ламають списи і практики, і їх критики. Мовляв, для країни у стані війни не все так зрозуміло, як у мирні часи, в країнах усталеної демократії можуть бути свої підходи, а ми змушені робити поправки на власну специфіку і небезпечні зовнішні фактори впливу. Але є й стандарти, які не так часто привертають до себе увагу. Можливо, даремно.
Минуло 10 місяців, як набули чинності окремі положення Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», що торкаються й інтернет – медіа, а саме: українська версія сайту стала обов’язковою, і повинна бути за обсягом і змістом не менше версії іншою мовою, і завантажуватися за замовчуванням для користувачів нашої країни.
Незалежна медійна рада висловлює занепокоєння щодо ситуації, яка вчергове складається із суспільним мовленням під час процесу ухвалення державного бюджету на 2022 рік, а також щодо намагання медіа, чиї власники потрапили у санкційний список РНБО за сприяння країні-агресору і фінансування тероризму, використати ситуацію із Суспільним для власної вигоди.
Професійне вигорання… Зазвичай людина гуглить це словосполучення, коли раніше улюблена робота стає не підйомним тягарем. Вперше цей термін ввів у вжиток американський психіатр Герберт Фрейденберг у 1974 році, щоб описати стан співробітників кризових центрів і лікарень. Пізніше про вигорання почали говорити в контексті інших професій типу «людина — людина» (таких як вчителі, психологи, журналісти та ін.).
Телеканали повинні не лише продавати новини, а й виловлювати з щоденного потоку подій і показувати суспільству приклади людського благородства, героїзму, вірності, патріотизму, інформувати про новини літератури, музики, образотворчого мистецтва, кіно. Адже життя – це не пекло, яким його часто намагаються зобразити нам у телевізійних новинах, а драма людського духу, в якій є і жорстокість, і людська доброта, і моменти щастя, і трагедії, тому не треба перетворювати новини на поганий кримінальний роман, у якого немає нічого, крім безпросвітної і депресивної чорнухи.
27 вересня у понеділок о 12.00 відбудеться онлайн-дискусія на тему «Регіональні медіа Хмельниччини: нинішній стан та перспективи», під час якої буде представлено результати моніторингу Інституту демократії імені Пилипа Орлика.