Професійне вигорання… Зазвичай людина гуглить це словосполучення, коли раніше улюблена робота стає не підйомним тягарем. Вперше цей термін ввів у вжиток американський психіатр Герберт Фрейденберг у 1974 році, щоб описати стан співробітників кризових центрів і лікарень. Пізніше про вигорання почали говорити в контексті інших професій типу «людина — людина» (таких як вчителі, психологи, журналісти та ін.).
Телеканали повинні не лише продавати новини, а й виловлювати з щоденного потоку подій і показувати суспільству приклади людського благородства, героїзму, вірності, патріотизму, інформувати про новини літератури, музики, образотворчого мистецтва, кіно. Адже життя – це не пекло, яким його часто намагаються зобразити нам у телевізійних новинах, а драма людського духу, в якій є і жорстокість, і людська доброта, і моменти щастя, і трагедії, тому не треба перетворювати новини на поганий кримінальний роман, у якого немає нічого, крім безпросвітної і депресивної чорнухи.
27 вересня у понеділок о 12.00 відбудеться онлайн-дискусія на тему «Регіональні медіа Хмельниччини: нинішній стан та перспективи», під час якої буде представлено результати моніторингу Інституту демократії імені Пилипа Орлика.
На наше переконання, новим трендом журналістики може стати концепція «журналістика рішень» (Constructive Journalism). Журналістика рішень бачиться дослідникам як конструктивне рішення щодо виходу масмедійної діяльності з кризи аудиторної привабливості, подолання конкуренції традиційних ЗМІ щодо соціальних медіа та відновлення соціального діалогу між інститутом медіа та громадськістю.
«Течія відносить щось подібне до тіла людини», «в Одесі під час зливи потонула маршрутка з людьми», курортне місто «йде під воду» – такі повідомлення з’явилися в деяких українських ЗМІ після нещодавньої негоди, яка накоїла лиха не тільки в Одесі, але й у багатьох інших регіонах України. Здавалося, що Одеса таки стане новою Атлантидою, містом, в якому замість людей плаватимуть риби, а замість дерев роститимуть водорості.
Оскільки у текстах про негоду ми знайшли низку помилок, то у цьому тексті вирішили розповісти про те, як чому ці неточності виникли. І як їх уникнути у майбутньому.
Читаючи сучасні наукові і періодичні публікації про події на Сході України, тобто в окупованих районах Донецької та Луганської областей, натрапляємо на різні терміни: «війна», «воєнний конфлікт», «гібридна війна». Водночас, переглядаючи/слухаючи теле – і радіопередачі, чуємо фрази на кшталт: «Це ніякий не конфлікт, це війна!» чи «Припиніть називати цю війну конфліктом!». Cпробуємо розібратися з термінами.
І друковані, і онлайн видання Дніпропетровщини прагнуть бути цікавими своїм читачам. Враховують інформаційні потреби, зосереджуються на місцевій тематиці, приділяють достатньо уваги соціальній проблематиці. Журналістські матеріали здебільшого якісні, зорієнтовані на інтереси цільової аудиторії.